Склад користувачів

Безумовно, реалії сьогодення не могли не вплинути на склад користувачів бібліотек.

Зменшилось число науковців, інженерно-технічних спеціалістів, робітників тощо.

З'явились нові категорії користувачів: підприємці, економісти, менеджери, соціально незахищені категорії населення, в т.ч. інваліди, пенсіонери, безробітні.

Помітно збільшилась студентська аудиторія. У звФязку з чим, катастрофічно невистачає місць у читальних залах, відсутня потрібна кількість примірників літератури.

Збільшилося навантаження на працівників відділів обслуговування.

Менше уваги через це приділяється спеціалістам - науковцям, викладачам, економістам, вчителям. Вони витрачають час на черги, особливо у суботу і неділю.

Швидше зношуються бібліотечні фонди.

Цікаво, що сьогодні в бібліотеці можна зустріти не тільки традиційних читачів, які звертаються до друкованих документів, а й таких, що прийшли до бібліотеки користуватися фондами колекцій на електронних носіях, відео чи інформацією мережі Інтернет. І таких користувачів стає все більше.

ЗТявилися віддалені користувачі, які отримують інформацію з веб-сайту бібліотеки, он-лайн каталогу, облік яких допоміг би уточнити реальну кількість користувачів.

Хочу підкреслити, що завдяки електронним мережам Бібліотека сьогодні має можливість без обмежень збільшити час обслуговування користувачів, надаючи інформацію про свої фонди через он-лайн каталог.

Мотиви звернення

Основними мотивами звернення користувачів до бібліотеки є потреба в інформації для навчання і виробництва, здійснення наукових розробок, підвищення кваліфікації та самоосвіти, що, власне, не є новиною.

В залежності від їхніх потреб і використання бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг визначаються такі мотиви звернення до бібліотеки:

• індивідуальні Ц для особистого користування та членів сімФї;

• навчальні - з метою навчання;

• наукові - з метою здійснення наукової діяльності;

• економічні - для удосконалення існуючих та виробництва нових товарів і послуг;

• торгові - з метою наступного перепродажу;

• функціональні або виробничі - для виконання покладених на користувачів виробничих функцій.

Кількість користувачів

Щорічно бібліотечно-інформаційні послуги ОУНБ ім.Д.І.Чижевського отримують близько 30 тисяч користувачів.

Треба відзначити, що інтерес громадян до нашої бібліотеки збільшується вже протягом декількох років: від 25 тисяч у 1998 р. до майже 31 тисячі в 2002 р.

Однією з причин росту чисельності користувачів стали структурні зміни у суспільстві, галузі освіти, сфері зайнятості тощо.

З іншого боку цьому сприяло застосування бібліотекою новітніх технологій, комплектування її різними носіями інформації, розширення традиційних послуг.

Бібліотечний фонд як бібліотечний продукт

Сервіс бібліотечно-інформаційних послуг потрібно розглядати як процес погодження субТєктивних запитів користувачів та обТєктивних можливостей бібліотечного фонду, результатом якого повинно бути повне задоволення читацьких потреб.

Сучасні бібліотечні фонди є утвореннями, які гнучко реагують на зміни інформаційних потреб користувачів та їх приоритетні інтереси.

Для задоволення потреб користувачів бібліотека має у своєму фонді 756 276 примірників документів, порівняно з 1998 р Ц 748 160 документів. Це говорить про те, що за останні роки фонд бібліотеки зріс на 1%, незважаючи на активне списання дублетних, застарілих за змістом та зношених документів (в середньому щорічно 6-8 тисяч). 73% Ц це друковані видання, 22% Ц періодичні видання, 2% Ц нотні видання, 1% Ц кінофотофонодокументи. З них: українською мовою - 16%, російською - 80% , іноземною -

Протягом останніх років щорічне надходження документів складає 8-10 тисяч примірників, включно із періодичними виданнями. З них 55% - це друковані документи, 41% - періодичні видання, 3% - кінофотофонодокументи; 50% - українською мовою, 47% - російською, 3% - іншими мовами

Традиційно вибір документу співвідноситься із запитами населення, точніше з уявою про них фахівців. Треба відзначити, що зараз неможливо врахувати всю розмаїтість побажань і потреб населення. Тому, при комплектуванні ми враховуємо ситуацію на видавничому ринку, рекламу, думку ЗМІ, масовий попит на книжкову і мультимедійную продукцію, форму надання інформації, кількість наявного фінансового забезпечення, та орієнтуємося на потреби не тільки тих користувачів, що вже прийшли до бібліотеки, а й на потенційних користувачів.

Книга залишилася основним джерелом інформації, що доповнюється іншими носіями.

Наші спеціалісти вважають, що бібліотека повинна швидко адаптуватися до потреб населення Ц за останні роки вінілові платівки замінили компакт-диски, своє існування закінчують відеокасети, поступаючись місцем DVD.

Сьогодні, важливо піймати момент заміни одних носіїв на інші: зробити це занадто рано Ц значить не знайти користувачів, занадто пізно Ц залишитися з морально застарілим фондом.

За останні роки в нашій бібліотеці збільшився фонд відеокасет і складає більше 1000 одиниць - 0,1%, CD-ROM Ц майже 400 одиниць - 0,04%. Фонди діафільмів та грамплатівок не поповнюються зовсім.

Поступово до традиційного документального ресурсу книгозбірні додається суттєво новий вид Ц текстові бази даних на електронних носіях (створені бібліотекою і придбані). З 1998 року до послуг користувачів УЕлектронний музей книгиФ, створений спеціалістами Бібліотеки та з 2001 року - електронна база даних УЛіга. ЗаконФ, придбана у інформаційно-аналітичному центрі УЛігаФ (м.Київ).

З жовтня 2002 р. у бібліотеці організовано збір, зберігання та надання у користування документів органів місцевої влади та місцевого самоврядування

Повноту фондів краєзнавчих та місцевих видань забезпечує доставка місцевого обовТязкового примірника.

Організація передплати періодичних видань, кожного року через обмеженість коштів (20-30 тисяч грн.), вимагає зваженого підходу, систематичного вивчення попиту на те чи інше виданнями відділами, які працюють з періодикою. Тому, вивчення здійснюється диференційовано: стосовно масового користувача, науковців, спеціалістів (комплект періодики для яких набагато дорожчий, передплатити його важче, проте саме в спеціалістах і науковцях бібліотека зацікавлена більше, оскільки в останні роки спостерігається зменшення їх кількості). Адже від того, наскільки якісним є склад періодики, значною мірою залежить цінність інформаційного потенціалу бібліотеки. Щорічно бібліотека передплачує близько 100 газет, 200 журналів.

Треба зазначити, що ціни на наукові періодичні видання з року в рік зростають, а фінансування бібліотеки не збільшується.

У той же час спостерігається тенденція зростання кількості електронних видань, у першу чергу, електронних версій періодичних видань. Як свідчить світова практика використання електронних видань є одним із магістральних напрямків у сучасній діяльності бібліотек, що дозволяє відійти від традиційних шляхів передплати періодичних видань, скоординувати зусилля і, тим самим, розширити репертуар одержуваних газет та журналів. І цей вид комплектування треба вивчати як альтернативний.

Щороку працівниками відділу комплектування готується зведений комплексний каталог періодичних видань, який дозволяє аналізувати координацію передплати періодичних видань серед бібліотек міста.

Зрозуміло, що незначні надходження книг та періодичних видань, які отримує бібліотека протягом року, не можуть заповнити всі лакуни, які утворилися нині у фонді бібліотеки. Не вистачає, насамперед, української книги з питань освіти, права, економіки, менеджменту, українознавства, математики, нових довідкових видань, нової художньої літератури.