Лекція № 9 Види державна соціальна допомоги

План

1. Призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям

2. Порядок надання державної соціальної допомоги

3. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

4. Допомога при народженні дитини

5. Допомога пo догляду за дитиною до 3 років

6. Строк протягом якого виплачується допомога

7. Перелік документів необхідних для отримання допомоги

8. Умови припинення виплати допомоги

9. Порядок переоформити допомогу на іншого члена родини

10. Розмір допомоги по догляду за дитиною до 3 років

11. Перегляд сумиа допомоги у зв’язку із змінами доходів сім’ї

12. Якщо застрахована особа вийшла на роботу в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв'язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім’ї, або одинокі особи, чи кілька осіб, які проживають разом і об’єднанні законними правами та обов’язками щодо утримання та які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від встановленого законодавством прожиткового мінімуму для сім’ї. Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим, ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. До складу сім’ї, що звертається за призначенням соціальної допомоги, включаються: чоловік, дружина, рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, що навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації  до досягнення 23 років і які не мають власних сімей незалежно від місця проживання, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами І групи, або інвалідами з дитинства І -ІІ гр. І проживають разом з батьками; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Для кожної дитини, крім дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім’ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10%, а для кожної дитини, мати якої отримує допомогу одинокої матері, для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами І чи ІІ групи, та для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпечіної сім'ї - на 20%. У сукупному доході сім’ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги. Державна соціальна допомога малозабезпеченій сім’ї призначається на шість місяців з місяця звернення. Державна соціальна допомога не призначається якщо:

• працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, вищих учбових або професійно - технічних навчальних закладах протягом 3-х місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість; осіб що доглядають за дітьми віком 3-х років або за дитиною до виповнення нею 6 років, яка потребує постійного догляду; осіб які доглядають за інвалідом І групи або дітьми-інвалідами до 18 років...)

• працездатні члени малозабезпеченої сім'ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-lV рівнів акредитації протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, як в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню; осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-­консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку);

• з'ясовано, що малозабезпечена сім'я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь із її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послуги на суму, яка на час звернення перевищує 10-кратну величину прожиткового мінімуму для сім'ї;

• у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 квадратний метр на одного члена ciм'ї та додатково 10,5 квадратного метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

•  у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї (крім; сімей, що складаються лише з дітей та осіб, які досягли 65-річного віку або є інвалідами І та ІІ групи, та сімей, в яких є діти-інваліди), є земельна ділянка площею понад 0,6 га, крім випадків, коли така земельна ділянка з незалежних від сім'ї причин не приносить дохід. За наявності цих обставин, державна соціальна допомога може бути призначена opганом праці та соціального захисту населення на підставі рішення комісії виконавчого комітету міської ради, за умови що:

• у складі сім'ї є інвалід;

• у малозабезпеченій багатодітній сім'ї виховуються троє або більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчанн~ у загальноосвітніх, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, але не довше ніж до досягнення ними 23 років);

• неможливість отримання будь-яких джерел для існування пов'язана з тривалою хворобою одного або кількох членів сім'ї, з обов’язковим обстеженням матеріально-побутових умов проживання сім’ї. Органи соціального захисту населення мають право користуватися всіма офіційними джерелами інформації, в тому числі і інформацією органів державної податкової адміністрації.

Порядок надання державної соціальної допомоги Заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім’ї, де дається згода сім’ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно.

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:

• документ, що посвідчує особу;

• довідка про склад сім’ї;

• декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім’ї(заповнюється на підставі довідок про доходи сім'ї за шість місяців, що передують місяцю звернення).

Достовірність наданої інформації про доходи, вказаної в декларації про доходи та майновий стан, підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім’ї, який складає державний соціальний інспектор. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами

До липня особи, які перебували у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, не є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, оскільки в цей період за них не сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ) і фактично цей період не зараховується до страхового стажу для призначення пенсії. З 1 липня 2013 року ситуація кардинально зміниться. Із цієї дати набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких Законів України щодо призначення та індексації пенсії” від 14.05.2013 року №231-VII, яким, крім удосконалення порядку призначення та індексації пенсій, унесено зміни до:

— ст.11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV, згідно з яким осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, віднесено до категорії застрахованих;

— ст.4, 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року №2464-VI, відповідно до яких допомогу по вагітності та пологах уключено до бази для нарахування та утримання ЄСВ.

Це означає, що допомоги по вагітності та пологах, нараховані з 01.07.2013 року, потрапляють до бази справляння ЄСВ. При цьому ЄСВ має нараховуватися на суму допомоги та утримуватися з нього за тими ж ставками, що і для допомоги по тимчасовій непрацездатності: для нарахування 33,2% (8,41% — щодо інвалідів) і для утримання 2%.

Період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами потрапить до страхового стажу для призначення пенсії для жінок, яким допомогу по вагітності та пологах було нараховано починаючи з 01.07.2013 року та з якої сплачено ЄСВ. Якщо допомогу було нараховано до зазначеної дати і при цьому частина відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами припадає на період після 01.07.2013 року, така відпустка не потрапить до страхового стажу, оскільки за неї не було сплачено ЄСВ.

Що стосується механізму виплати допомоги по вагітності та пологах, то тут – без змін. Як і раніше, вона виплачуватиметься за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі заяви-розрахунку, оформленої страхувальником. Робочий орган Фонду перераховуватиме на окремий рахунок суму нарахованої допомоги, що включає суму ЄСВ у частині утримань. Суму допомоги за мінусом утриманого ЄСВ роботодавець повинен виплатити працівниці, а утриманий ЄСВ — сплатити не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем її нарахування. Допомога по вагітності та пологах не обкладається податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п.165.1.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно до Закону України “Про відпустки” відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після пологів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів. У жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка надається тривалістю  90 календарних днів до пологів і 90 після пологів. Тобто кожна жінка, яка перебувала у трудових відносинах, втрачала від 126 до 180 днів страхового стажу.  З липня ж ця відпустка зараховуватиметься до страхового стажу при призначенні пенсії.