Які представлені ієрархічно

Сюди також входить реалізація спеціальних процедур (організації, інформаційного забезпечення, управління, контролю), спрямованих на забезпечення сталого зростання прибутковості, оптимальної мобілізації та реалізації потенціалу економічного розвитку в довгостроковій перспективі.

Варто пам’ятати, що жорстка ієрархія і чиношанування, що панує у вітчизняних бізнесах, перетворюють компанії в неповороткі системи, які повільно реагують на зміни навколишнього середовища і, нарешті стають малоефективними в конкурентній боротьбі.

Єдиним способом процвітання компаній з такою корпоративною культурою стає отримання преференцій через включення адміністративного ресурсу та набуття монопольного становища у галузі. При вирішенні цього завдання компанія перетворюється в структуру з «перемелювання обсягів робіт», здобутих неринковими способами. Хоча такий прийом захоплення частки ринку є ефективним, працівники, не завжди витримують бездушне ставлення до себе і швидко «вигоряють» емоційно.

Таким чином, не викликає сумніву те, що битва за нову реальність ефективного бізнесу повинна початися зі зміни світогляду діючих менеджерів компаній. В основі «бізнес-революції» можуть лежати різні моделі. Наприклад, «Цикл життя організації», «Вітаміни менеджменту» І. Адізеса, «Технологія менеджменту» Р. Хаббарда, «Теорія обмеження систем» Е. Голдратта, розробки з теорії бізнес-менеджменту П. Друкера, «Система збалансованих показників» Д. Нортона і Р. Каплана, теорія маркетинг-менеджменту та ін. У них в тій чи іншій мірі відображені певні аспекти системного бачення бізнесу соціально-економічної системи. При цьому, жоден з цих підходів не є швидким для впровадження та отримання негайних фінансових результатів. 

Практика цілісного або системного підходу до управління соціально-економічною системою покликана допомогти керівникам оволодіти рядом технологій для успішного управління бізнесом. Поєднання цих технологій обумовлено представленою нижче логікою алгоритму управління організацією:

1. Стратегічний менеджмент реалізується тоді, коли розроблена стратегія розвитку компанії у довгостроковому періоді.

2. Організаційний менеджмент реалізується тоді, коли весь організаційний механізм компанії скоректований у відповідності до стратегічних цілей або описаний на рівні бізнес-процесів. Це також стосується посадових інструкцій, положень про підрозділи тощо.

3. Регулярний менеджмент здійснюється тоді, коли організаційна машина приведена у відповідність зі стратегічними цілями, а всі керівники компанії набули «єдиної мови управлінських компетенцій» на рівні оперативного управління.

4.  Управління ключовим і забезпечувальними бізнес-процесами реалізується тоді, коли уся команда працює в полі «єдиного розуміння» процесів управління, внаслідок чого має місце точне налаштування роботи функціональних підрозділів.

5. Управління ефективністю роботи підрозділів реалізується після того, як побудований бізнес-механізм компанії. Останній потребує оптимізації шляхом підвищення продуктивності праці разом із зниженням витрат.

6. Проектний менеджмент реалізується у подальшому розвитку компанії. Він не може бути швидким і ефективним без формування у топ-менеджерів необхідних навичок ведення проектів, які носять міжфункціональний характер.

7.  Управління розвитком корпоративної культури є найважливішою складовою успіху компанії та виступає вмінням її керівників створювати і впроваджувати ідеологію, здатну підтримувати корпоративний дух.

8. Управління особистісним розвитком реалізується тоді, коли питання управління людьми вирішені, а керівнику слід задуматись над вдосконаленням особистих психологічних навичок та бізнес-компетенцій.