1.3 Суб’єкти та об’єкти корпоративного управління

Корпоративне управління являє собою систему відносин між органами товариства, його акціонерами і будь-якими іншими третіми особами. Відповідно, суб’єктами корпоративних відносин виступають:

1. Емітенти (акціонерні товариства). Емітент вважається ключовою особою серед суб’єктів корпоративного управління – саме емітенти є споживачами інвестицій, які вони отримують шляхом випуску цінних паперів. Таким чином вони об’єднують осіб, які інвестують в цінні папери емітента.

2. Акціонери (інвестори). Акціонери купуючи цінні папери забезпечують в такий спосіб існування товариства, виступаючи постачальниками «ризикового» капіталу, необхідного для її виникнення, розвитку й зростання. Відповідно, інтереси акціонерів повинні бути основними у процесі діяльності акціонерного товариства.

Акціонери несуть найвищі ризики:

— неотримання грошової винагороди, якщо діяльність товариства, з певних причин, не приносить прибутку;

— у випадку банкрутства товариства отримують матеріальну компенсацію лише після розрахунку за зобов’язаннями перед всіма іншими групами.

Акціонери мають можливість впливати на управління корпорацією трьома шляхами: через проведення Зборів акціонерів, обрання того чи іншого складу Ради директорів і схвалення чи несхвалення діяльності органів управління корпорації; шляхом продажу власних акцій, впливаючи тим самим на їх ринковий курс; створюючи можливість поглинання товариства акціонерами в т.ч., не дружніми до діючих органів управління

3. Менеджери корпоративного підприємства. Менеджери товариства представлені різними рівнями, згідно з ієрархією управління. Вони виконують такі функції:

• Виконавча функція – забезпечення виконання планів та завдань поставлених власниками чи Наглядовою радою товариства.

• Управлінська функція – забезпечення функціонування Товариства в найбільш ефективний спосіб, а також поточне управління діяльністю товариства.

• Аналітична функція – дослідження та оцінка зовнішнього і внутрішнього середовища товариства та розроблення пропозицій щодо його розвитку.

• Представницька функція – ведення діяльності від імені товариства у зовнішньому середовищі.

• Посередницька функція – забезпечення двостороннього зв’язку між акціонерами та товариством.

4. Держава в особі органів державної влади і місцевого самоврядування безпосереднього стосунку до управління того чи іншого корпорації не має, проте зацікавлена в його розвитку, стабільній роботі та залучені інвестицій, що означає надходження капіталу в регіон, збільшення податкових надходжень та інших обов’язкових платежів, а також створення додаткових робочих місць.

5. Кредитори та інші зацікавлені особи, які тим чи іншім способом втягуються в процес функціонування товариства, зацікавлені в його фінансовій стабільності.

Об’єктами корпоративного управління в Україні є господарські товариства. Проте, не всі господарські товариства попадають під поняття корпоративних. До таких насамперед відносять акціонерні товариства. Загальним об’єктом управління можна вважати корпоративні права, проте вони не можуть існувати без корпорації як цілісного суб’єкта господарювання – юридичної особи.

Об’єктом корпоративного управління є також державне майно, передане в статутні капітали господарських товариств, акції акціонерних товариств, що належать державі.

Виходячи з цього, необхідність запровадження в Україні ефективного корпоративного управління обумовлена прагненням досягнення таких цілей:

1. Політичних:

• приєднання до міжнародного економічного співтовариства;

• підвищення міжнародного авторитету держави.

2. Економічних:

• отримання доступу до міжнародних фінансових ринків;

• покращення інвестиційного клімату;

• ефективне використання корпоративних прав держави;

• наповнення державного бюджету;

• забезпечення належною стабільністю роботу товариств в стратегічно важливих для держави секторах економіки.

3. Соціальних:

• вирішення проблем зайнятості;

• захист прав більшості громадян України, які стали акціонерами в процесі приватизації;

• вирішення проблем, чия діяльність носить стратегічну важливість для міста і т.п.

Гармонійне і «безболісне» досягнення зазначених вище цілей можливе лише при гармонійних відносинах між суб’єктом та об’єктом корпоративних відносин, адже корпорація означає:

• тип юридичної інституції;

• відносини між людьми.

Корпоративна форма організації покликана забезпечити інвестору гарантії від витрат, які перевищують розмір інвестиції кожного з них. В межах акціонерного товариства тримачі акцій спільно ділять ризик, який би був їм не під силу, якби останні діяли поодинці.