- •КОрпоративне управління
- •КОрпоративне управління
- •1 Основи управління об’єктами корпоративного типу
- •1.1 Зміст, поняття та система корпоративного управління
- •1.2 Принципи, важливість та проблеми сучасних підходів до корпоративного управління
- •1.3 Суб’єкти та об’єкти корпоративного управління
- •1.4 Моделі корпоративного управління
- •Контрольні питання
- •2 Корпоративний менеджмент
- •2.1 Етапи розвитку теорії управління організацією
- •Організаційного управління
- •2.2 Функції та підходи до управління сучасною організацією
- •Які представлені ієрархічно
- •2.3 Механізм розподілу і реалізації влади в організації
- •2.4 Вимоги часу та орієнтири управління сучасними організаціями
- •За сучасних економічних умов
- •Якість реалізації механізмів корпоративного управління в Україні. Корпоративне управління в нафтогазовому комплексі
- •2.5 Корпоративна культура
- •2.6 Корпоративна соціальна відповідальність
- •Соціально відповідальні інвестиції
- •Контрольні питання
- •3 Організаційно-юридичні засади діяльності акціонерного товариства
- •3.1 Законодавство та інші правила, якими регулюється діяльність господарських та акціонерних товариств
- •3.2 Господарські та акціонерні товариства
- •3.3 Статут акціонерного товариства
- •Контрольні питання
- •4 Акції та інші цінні папери акціонерного товариства
- •4.1 Акції акціонерного товариства, їх типи та категорії
- •4.2 Інші цінні папери акціонерного товариства
- •4.3 Вимоги, що ставляться до передачі акцій
- •Контрольні питання
- •5. Акціонери
- •5.1 Цілі права та обов’язки акціонерів як власників акціонерного товариства
- •5.2 Загальні збори акціонерів
- •Контрольні питання
- •6 Фондовий ринок та інші механізми управління фінансовою діяльністю акціонерного товариства
- •6.1 Поняття фондового ринку та фондової біржі
- •6.2 Перша публічна пропозиція
- •6.3 Глобальні депозитарні розписки
- •6.4 Фонди прямого інвестування
- •6.5 Програми зворотного викупу акцій
- •6.6 Злиття та поглинання
- •Приклади злиття та поглинання у нафтогазовому комплексі України
- •6.7 Рейдерство як деструктивний елемент в системі корпоративного управління
- •Контрольні питання
- •7. Спостережна рада
- •7.1 Функції та повноваження Спостережної Ради
- •7.2 Обрання членів Спостережної ради
- •7.3 Прийняття рішень Спостережною радою
- •7.4 Обов’язки членів Спостережної ради
- •7.5 Оплата праці членів Спостережної ради
- •Контрольні питання
- •8. Правління
- •8.1 Функції та компетенція Правління
- •8.2 Підбір членів Правління
- •8.3 Порядок роботи Правління акціонерного товариства
- •8.4 Відповідальність членів Правління
- •Контрольні питання
- •9 Ревізійна комісія та аудит
- •9.1 Поняття та функції Ревізійної комісії
- •9.2 Аудит у відкритому акціонерному товаристві
- •Контрольні питання
- •10 Дочірні підприємства, філії та представництва
- •10.1 Філії та представництва
- •10.2 Дочірні підприємства
- •Контрольні питання
- •11 Управлінський облік
- •11.1 Корпоративні книги
- •11.2 Фінансова документація
- •11.3 Облік кадрів
- •11.4 Юридична документація
- •11.5 Документація періоду приватизації
- •Контрольні запитання
- •12 Банкрутство та ліквідація товариства
- •12.1 Банкрутство Товариства
- •12.1.1 Санація та ліквідація Товариства
- •12.1.2 Процедура банкрутства
- •12.2 Ліквідація Товариства
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
- •Журнали
- •Офіційні джерела інформації в мережі Інтернет
7. Спостережна рада
7.1 Функції та повноваження Спостережної Ради
У проміжках між Загальними зборами акціонерів функції вищого органу управління Товариством здійснює Спостережна рада, яка обирається Загальними зборами акціонерів. Спостережна рада контролює та регулює діяльність Правління Товариства і діє в межах повноважень, наданих Статутом Товариства або делегованих рішенням Загальних зборів акціонерів. В інтересах Товариства дуже важливо, щоб Спостережна рада була незалежною від Правління.
Спостережна рада не бере участі у повсякденному управлінні справами Товариства (наприклад, прийом на роботу та звільнення працівників Товариства, укладання договорів, угод тощо). Натомість, Спостережна рада захищає інтереси Товариства та акціонерів, ухвалюючи стратегію Товариства, його бюджет та найважливіші угоди. До обов'язків Спостережної ради належать визначення та прогнозування можливих ризиків та розробка політики недопущення збитків, пов'язаних з такими ризиками, а також "забезпечення ефективного внутрішнього контролю та функціонування інформаційних систем, які в разі потреби мають своєчасно надавати вичерпну інформацію щодо фінансового стану Товариства. Крім того, Спостережна рада розглядає звернення та скарги акціонерів, незадоволених діяльністю Правління. Спостережна рада контролює діяльність щодо зв'язків з акціонерами і затверджує відповідний план заходів, що стосуються контактів Товариства з усіма зацікавленими сторонами.
Створити Спостережну раду зобов'язані всі акціонерні товариства, які налічують 50 акціонерів. Для всіх акціонерних товариств наявність Спостережної ради є своєрідним гарантом ефективного управління Товариством у проміжках між Загальними Зборами акціонерів, а також гарантом цільового використання інвестованих коштів та належного виконання Правлінням своїх обов'язків.
Загальні збори акціонерів можуть делегувати певні повноваження Спостережній раді, яка, у свою чергу, може делегувати ряд своїх повноважень Правлінню. У Статуті Товариства повинні визначатися виключні повноваження, що не можуть бути делеговані Спостережною радою Правлінню.
7.2 Обрання членів Спостережної ради
На перших Загальних зборах формується нова Спостережна рада. До її складу можна обирати лише акціонерів Товариства. Підбір кандидатів до складу Спостережної ради відбувається за такими загальними критеріями:
довіра з боку інших акціонерів;
здатність враховувати інтереси усіх сторін та приймати виважені рішення;
спеціальні знання та досвід, що відповідають потребам Товариства (наприклад, досвід підприємницької діяльності, знання національної політики, знання технології виробництва тощо);
вміння застосовувати свої знання та досвід під час вирішення конкретних питань, що постають перед Товариством.
У світовій практиці досить поширеним явищем є обрання до складу Спостережної ради відомих фінансистів, банкірів, юристів, вчених, колишніх директорів, посадових осіб інших товариств і компетентних фахівців у галузі управління корпорацією, навіть якщо такі особи не є акціонерами Товариства. Таких членів Спостережної ради називають «зовнішніми директорами», які покликані захищати передусім інтереси Товариства, причому іноді навіть набагато ефективніше, ніж акціонери, оскільки особисті інтереси останніх можуть час від часу суперечити інтересам Товариства.
Члени Спостережної ради не можуть входити ні до складу Ревізійної комісії, ні до складу виконавчого органу (Правління). Це положення є суттєвою розбіжністю з загально прийнятою міжнародною практикою, яка дозволяє «внутрішнім директорам» із складу членів Правління або представникам власників великих пакетів акцій входити до складу Спостережної ради разом із «зовнішніми директорами», які зазвичай становлять більшість у Спостережній раді.
Другим обмеженням є заборона певним особам займати певні посади в комерційних організаціях. Статут Товариства може передбачити додаткові обмеження щодо осіб, які можуть обиратися до складу Спостережної ради.
Законодавство України не забороняє обирати до складу Спостережної ради юридичну особу, яка є акціонером Товариства. В такому випадку діяльність у складі Спостережної ради здійснює керівник обраної юридичної особи або її працівник на підставі довіреності, виданої керівником від імені юридичної особи. Для такої діяльності видається постійна довіреність на роботу у складі Спостережної ради або разова довіреність на кожне засідання окремо.
У міжнародній практиці прийнято, що члени Спостережної ради виконують свої обов’язки особисто. У разі відсутності члена Спостережної ради право виконання його обов’язків не може бути делеговане іншій особі. Якщо член Спостережної ради представляє компанію, яка володіє великим пакетом акцій Товариства, він повинен голосувати та приймати рішення насамперед в інтересах Товариства, в якому він є членом Спостережної ради, а не в інтересах компанії, яку він представляє.
Члени Спостережної ради обираються Загальними зборами акціонерів шляхом висунення кандидатур або шляхом самовисунення. Порядок обрання голови Спостережної ради має бути зафіксований у Статуті Товариства. Голова Спостережної ради обирається як на Загальних зборах акціонерів, так і на засіданні Спостережної ради із складу її членів. Будь-який з членів Спостережної ради може бути відкликаний Загальними зборами акціонерів або переобраний на новий термін.
Законодавство України так само, як і законодавство західних країн, не встановлює терміну повноважень членів Спостережної ради. Однак, у світовій практиці членів Спостережної ради прийнято обирати на два-три роки і не можна відкликати з займаної посади до закінчення терміну їх повноважень без вагомих підстав. Світовий досвід показав, що доцільно не переобирати весь склад Спостережної ради одночасно, а керуватися принципом ротації, тобто щорічної заміни лише частини від загального складу членів Спостережної ради, коли досвідчені члени Спостережної ради допомагають щойно обраним членам якнайшвидше ознайомитися з діяльністю і станом справ у Товаристві. В Україні, на відміну від міжнародної практики, члени Спостережної ради можуть переобиратися необмежену кількість разів.
Чинне законодавство України не передбачає обов'язкової кількості членів Спостережної ради. Як правило, цей фактор залежить від кількості акціонерів в акціонерному товаристві та обсягу повноважень, що надаються Спостережній раді. Для акціонерних товариств з числом акціонерів понад тисячу осіб, рекомендується обирати Спостережну раду в складі не менше ніж сім осіб, а для товариств з числом акціонерів понад десять тисяч осіб – у складі не менше дев'яти осіб. У разі потреби кількість членів Спостережної ради може бути більшою, але вважається, що Спостережна рада, до складу якої входить більше дванадцяти чи чотирнадцяти осіб є малоефективною. За будь-яких обставин рекомендується встановлювати непарну кількість членів Спостережної ради, хоч на практиці, звичайно, трапляються випадки присутності на засіданнях парної кількості членів Спостережної ради у зв'язку з відсутністю певного/певних її членів. Кількість членів Спостережної ради має бути зафіксована в Статуті.
