Приклади злиття та поглинання у нафтогазовому комплексі України

За матеріалами Міжнародного огляду угод в нафтогазовій галузі та на думку експертів компанії «Ернст енд Янг», нафтогазова галузь, в якій на кожен день у 2012 році припадало в середньому більше чотирьох угод злиття/поглинання, як і раніше залишиться лідером в світовій економіці за рівнем активності в цій області.

Зрозумілим є факт, що найвищий рівень активності спостерігається в СНД. Загальна вартість угод за 2012 рік збільшилася втричі у порівнянні з 2011 роком, склавши 77,3 млрд. доларів. Найбільшою угодою стало придбання ТНК-BP російською держкомпанією «Роснефть». Що стосується нафтогазового сектору України, то, незважаючи на оптимістичні заяви в пресі, як іноземні, так і місцеві компанії продовжують обережно «сканувати» ринок, адже мало хто бажає брати на себе зайві ризики. Серед оголошених у 2012 році угод у нафтогазовій галузі України можна відзначити реалізацію власниками «Кадоган Петролеум» та «Надра України» 50,01 % частки компанії «Західгазінвест» (що має ліцензії на дев'ять родовищ газу, з подальшими планами щодо розробці родовищ сланцевого газу на Західній Україні) італійською Eni. Американсько-канадська холдингова компанія QED Connect, Inc. отримала доступ до ліцензій на родовища газу на півдні України після придбання компанії ТОВ «Афон 2010». Не можна обійти увагою і низку придбань ПрАТ «​Газтек» пакетів акцій газових компаній, зокрема, близько 20-ти міськ- і облгазів, які раніше належали державі.

Перспективним напрямом розвитку сектора, який за деякими оцінками є більш реалістичним, ніж налагодження промислового видобутку сланцевого газу, є можливе залучення іноземних інвесторів до розвитку запасів газу і конденсату на Чорноморському шельфі і Дніпровсько-Донецькій западині. Широко обговорюються також зацікавленість іноземних інвесторів у розвитку і використанні газотранспортної системи України, а також необхідні кроки з реформування та реконструкції системи. Також спостерігається інтерес інвесторів до нафтопереробних заводів України, які перебувають у збиткової ситуації та зупиняють своє виробництво.

При реалізації угод в Україні інвестори враховують як специфічні ризики, властиві окремим сферам нафтогазової галузі, так і загальні ризики, які можна виявити в результаті комплексних фінансових, податкових та юридичних перевірок (due diligence). Сюди також відноситься:

• неналежна якість фінансової звітності та супутніх аналітичних даних для прийняття управлінських рішень;

• істотні відмінності між офіційною звітністю та звітністю поданої для іноземних інвесторів;

• наявність неофіційних операцій і суттєвих операцій з мінімізації оподаткування, які несуть для інвестора ризики повторного нарахування податкових зобов'язань та санкцій з боку податкових органів.

6.7 Рейдерство як деструктивний елемент в системі корпоративного управління

Рейдерство – це перехоплення оперативного управління або власності компанії. Це також протиправний перерозподіл власності. В його основі є явне порушення закону, яке стає можливим завдяки корупції у судах та інших органах влади через підкуп, шахрайство і використання фізичної сили.

Силовий захват – улюблений жанр українського рейдерства. Для втілення в життя такого сценарію потрібна пара десятків бійців та отримання сумнівним шляхом судового рішення. Як бійців досить часто використовують працівників служби судових приставів, спеціальні підрозділи правоохоронних органів, спецслужб та приватних охоронних структур.

Шахрайство здійснюється шляхом маніпуляцій з реєстром акцій та обманом державних органів реєстрації.

Встановлення контролю над менеджментом реалізується шляхом підкупу, шантажу та погроз керівництву компанії та членам їх сімей.

В основі фіктивного банкрутства лежить порушення законодавства про банкротство, а також штучне створення заборгованості.

Перехоплення управління іноді здійснюється за допомогою спеціально інсценованого бізнес-конфлікту або підроблених документів. Прикладом класичного рейдерства є ситуація, коли на підприємство приходять особи з рішенням суду, в якому чітко вказано: передати акції компанії «Ікс» або людині, якої взагалі не існує. На неї компанія і переписує пакет акцій. Далі ці цінні папери перепродають іншій реальній компанії. Згодом з'являється рішення суду (тепер вже легітимне) «про добросовісного набувача акцій». Коли ж прокуратура виявляє той факт, що пакет акцій підприємства було вилучено завдяки фальшивому рішенню суду та порушує кримінальну справу, фірма, яка вже купила цінні папери, лишається їх законним набувачем.

В Україні для боротьби з рейдерством створена Міжвідомча комісія з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств, яка діє при Кабінеті Міністрів України.

Часто до рейдерства помилково відносять:

1. Проксі-війну (англ. Proxy-fight) – боротьбу за голоси, при якій активна меншість акціонерів переконує більшість голосувати за відставку Правління.

2. Грінмейл (англ. Greenmail) – корпоративний шантаж. По-перше, такий шантаж не порушує закон. По-друге, ціль грінмейлу – отримати матеріальну вигоду без встановлення прямого контролю над компанією. Грінмейл реалізується за таким сценарієм: міноритарний акціонер подає чисельні судові позови за самими різноманітними приводами, а також не погоджується з більшістю акціонерів, організує негативні публікації в пресі, на телебаченні та в інтернеті, погіршуючи тим самим життя керівництву корпорації. Його мета – продати свій пакет акцій за завищеною ціною.

Передумови для рейдерської атаки:

• наявність відносно легальних (нелегальних) активів;

• неналежно оформлені корпоративні документи;

• «сірі» фінансові схеми, кредиторські заборгованості та позабюджетні фонди;

• слабка організаційна структура компанії;

• недостатньо мотивований та нелояльний топ-менеджмент.

Структура рейдерської атаки має такий вигляд:

Пошук об’єкту та розробка організаційно-правового плану діяльності → вивчення відносин між акціонерами і Правлінням; вивчення існуючих конфліктів, ступеню захисту активів, економічних та політичних зв’язків власників → пошук юристами рейдерів слабких місць у попередніх переходах прав власності та уставі → виявлення слабко місця та нанесення удару по ньому.

Ознаки наближення рейдерської атаки:

• поява в ЗМІ та Інтернеті жорсткої критики та недостовірної інформації;

• наявність частих перевірок різних контролюючих органів;

• збільшення кількості запитів дрібних акціонерів задля отримання «необов’язкової» інформації про діяльність корпорації;

• демонстрація незадоволеності діяльністю корпорації зі сторони органів державної влади і т.п.;

• ріст кількості продаж дрібних пакетів акцій;

• попадання джерела сировини до конкурентів.

Передумови задля попередження рейдерської атаки:

• усунення всіх юридичних помилок у договорах купівлі-продажу акцій;

• усунення конфліктів з міноритарними акціонерами;

• наявність здорового глузду та недовіри до «незалежного» реєстратора (цікавитися виписками Єдиного державного реєстру юридичних осіб);

• залучення надійних адвокатів.

Механізми захисту від рейдерства представлені у таблиці 6.1

Таблиця 6.1 — Способи попередження і захисту

від рейдерства

Спосіб	Суть
Shark repellent / Акуляча отрута	Злиття з метою захисту, внесення змін до установчих документів, які ускладнять внесення змін в склад органів управління
Poison pill / Таблетка з отрутою	Між акціонерами розподіляються спеціальні права («таблетки з отрутою»). Вони дають акціонерам право на придбання додаткових акцій зі значною знижкою або продаж акцій зі значною премією.
Golden parachute / Золотий парашут	Укладання трудових угод з керівництвом компанії та її працівниками, в яких оговорюються значні компенсації на випадок їх звільнення
Pacman defense / Захист Пекмена	Скупка акцій компанії-агресора
White knight / Білий лицар	Злиття з дружньою компанією, яку називають «Білим лицарем»
Залучення дружніх акціонерів до викупу акцій	Пропозиція здійснюється до початку атаки
Crown jewels / Дорогоцінності корони	Відчуження найбільш значимих активів
Litigation / Тяжба	Порушення судового процесу проти агресора

Продовження таблиці 6.1

Додаткова емісія цінних паперів	Розмивання долі «хижака»
Зелена броня	Пропозиція про зворотний викуп акцій: власникам акцій пропонується більша ціна, яка перебільшує ту, за яку вони були придбані «хижаком»
Staggered board / Розділена рада директорів	Рада директорів поділяється на три групи, одна з яких вибирається терміном на 1 рік
Super-majority / Умова супербільшості	Встановлення високого бар’єру для поглинання компанії (придбання 90 % всіх акцій)
Fair price / Умова справедливої ціни	Викуп акцій по фіксованій ціні
Dual class recapitalization / Рекапіталізація вищого класу	Між акціонерами розподіляється новий клас елітних акцій, які мають пріоритетне право голосу, проте по ним не виплачуються дивіденди
Захист реєстру від несанкціонованого доступу	Ведення реєстру тримачем з гарною репутацією

Ідентифікація акціонерів і моніторинг їх бази допомагає компаніям вирішувати ряд життєво важливих завдань. У їх числі –

захист від ворожого поглинання, залучення нових інвесторів, покращення комунікацій з представниками інвестиційних товариств вкупі із рішенням різних регуляторних задач.

На Заході ідентифікацією та моніторингом акціонерів займаються спеціально навчені фахівці зі зв'язків з інвесторами (англ. IR officers). Їх діяльність не скасовує необхідності ведення реєстру власників незалежним реєстратором і, крім захисту активів від поглинання, переслідує низку інших цілей: моніторинг акціонерів проведений IR-фахівцями, полегшує роботу компанії на ринках капіталу.

Джерела інформації для ідентифікації акціонерів:

1. Витяги з рахунків цінних паперів банку-зберігача.

2. Моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень України з метою виявлення рішень, які зачіпають інтереси підприємства.

3. Платні бази даних міжнародних компаній (наприклад, Thomson Reuters, Ipreo, Morning Star, Shareholder.com).

4. Платні бази даних російських компаній (наприклад, Інтегрум і Спарк-Інтерфакс), а також їхні українські аналоги (наприклад, автоматизовані бази даних, які розроблені київською компанією СІДКОН).

5. Інформація Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України» (smida.gov.ua).

6. Особисті бесіди з інвесторами (в тому числі і з тими, які інвестували в інші підприємства даної галузі).

7. Торгівельні реєстри іноземних компаній (Companies's Registers).

8. Проект Open Database Of The Corporate World (opencorporates.com).

9. Платні та безкоштовні утиліти для моніторингу соціальних мереж.

10. Спеціалізовані шукачі інформації в Інтернеті, в тому числі і ті, які працюють в режимі реального часу (наприклад, topsy.com).

Тим не менш, у контексті сказаного вище, існує думка, що якщо рейдерство проходить без явних порушень закону (за механізмами, поданими у таблиці 6.1), воно є корисним та оздоровлює занепалий бізнес.