- •КОрпоративне управління
- •КОрпоративне управління
- •1 Основи управління об’єктами корпоративного типу
- •1.1 Зміст, поняття та система корпоративного управління
- •1.2 Принципи, важливість та проблеми сучасних підходів до корпоративного управління
- •1.3 Суб’єкти та об’єкти корпоративного управління
- •1.4 Моделі корпоративного управління
- •Контрольні питання
- •2 Корпоративний менеджмент
- •2.1 Етапи розвитку теорії управління організацією
- •Організаційного управління
- •2.2 Функції та підходи до управління сучасною організацією
- •Які представлені ієрархічно
- •2.3 Механізм розподілу і реалізації влади в організації
- •2.4 Вимоги часу та орієнтири управління сучасними організаціями
- •За сучасних економічних умов
- •Якість реалізації механізмів корпоративного управління в Україні. Корпоративне управління в нафтогазовому комплексі
- •2.5 Корпоративна культура
- •2.6 Корпоративна соціальна відповідальність
- •Соціально відповідальні інвестиції
- •Контрольні питання
- •3 Організаційно-юридичні засади діяльності акціонерного товариства
- •3.1 Законодавство та інші правила, якими регулюється діяльність господарських та акціонерних товариств
- •3.2 Господарські та акціонерні товариства
- •3.3 Статут акціонерного товариства
- •Контрольні питання
- •4 Акції та інші цінні папери акціонерного товариства
- •4.1 Акції акціонерного товариства, їх типи та категорії
- •4.2 Інші цінні папери акціонерного товариства
- •4.3 Вимоги, що ставляться до передачі акцій
- •Контрольні питання
- •5. Акціонери
- •5.1 Цілі права та обов’язки акціонерів як власників акціонерного товариства
- •5.2 Загальні збори акціонерів
- •Контрольні питання
- •6 Фондовий ринок та інші механізми управління фінансовою діяльністю акціонерного товариства
- •6.1 Поняття фондового ринку та фондової біржі
- •6.2 Перша публічна пропозиція
- •6.3 Глобальні депозитарні розписки
- •6.4 Фонди прямого інвестування
- •6.5 Програми зворотного викупу акцій
- •6.6 Злиття та поглинання
- •Приклади злиття та поглинання у нафтогазовому комплексі України
- •6.7 Рейдерство як деструктивний елемент в системі корпоративного управління
- •Контрольні питання
- •7. Спостережна рада
- •7.1 Функції та повноваження Спостережної Ради
- •7.2 Обрання членів Спостережної ради
- •7.3 Прийняття рішень Спостережною радою
- •7.4 Обов’язки членів Спостережної ради
- •7.5 Оплата праці членів Спостережної ради
- •Контрольні питання
- •8. Правління
- •8.1 Функції та компетенція Правління
- •8.2 Підбір членів Правління
- •8.3 Порядок роботи Правління акціонерного товариства
- •8.4 Відповідальність членів Правління
- •Контрольні питання
- •9 Ревізійна комісія та аудит
- •9.1 Поняття та функції Ревізійної комісії
- •9.2 Аудит у відкритому акціонерному товаристві
- •Контрольні питання
- •10 Дочірні підприємства, філії та представництва
- •10.1 Філії та представництва
- •10.2 Дочірні підприємства
- •Контрольні питання
- •11 Управлінський облік
- •11.1 Корпоративні книги
- •11.2 Фінансова документація
- •11.3 Облік кадрів
- •11.4 Юридична документація
- •11.5 Документація періоду приватизації
- •Контрольні запитання
- •12 Банкрутство та ліквідація товариства
- •12.1 Банкрутство Товариства
- •12.1.1 Санація та ліквідація Товариства
- •12.1.2 Процедура банкрутства
- •12.2 Ліквідація Товариства
- •Контрольні запитання
- •Перелік використаних джерел
- •Журнали
- •Офіційні джерела інформації в мережі Інтернет
6.5 Програми зворотного викупу акцій
Активний вихід українських компаній на міжнародні ринки капіталу і активізація процесів злиття та поглинання стимулює практику зворотного викупу емітентом своїх акцій (англ. buyback). Вона дозволяє відсіяти спекулянтів і залишити в акціонерах інвесторів, які купили акції компанії із прицілом на заробіток в довгостроковій перспективі.
У більшості випадків викуп акцій компанією вважається показником у неї надлишку готівки. Нерідко це є вимушеною мірою, спрямованою проти падіння її ринкової вартості. У результаті цієї операції збільшується чистий прибуток на акцію, що тягне за собою зростання довіри до компанії серед інвесторів і позитивно позначається на показниках курсу акцій компанії. Зворотний викуп акцій для їх подальшого анулювання дозволяє уникнути розмиття капіталу підприємства внаслідок емісії нових цінних паперів.
Запуск програми зворотного викупу акцій є сигналом для всіх інвесторів компанії як існуючих, так і потенційних. Останні завжди будуть уважно вивчати причини і можливі наслідки такого рішення для себе, і пильно стежити за інформаційними повідомленнями. Ризики такої пильної уваги для компанії полягають насамперед у тому, що рішення витратити прибуток на викуп акцій інвестори можуть сприйняти як відсутність у менеджменту умінь і знань щодо того, як розпорядитися наявними ресурсами. Ще одна небезпека полягає в тому, що в інвесторів може виникнути підозра наче менеджмент компанії обізнаний про майбутнє зростання курсу акцій, проте не робить цю інформацію публічною або ж навпаки – викуп акцій так чи інакше обов'язково пов'язаний з кризовими явищами в діяльності компанії, які вже проявляються.
Основні цілі програм викупу акцій:
раціоналізувати структуру капіталу;
замінити програми виплати дивідендів;
домогтися «цифрового» ефекту та збільшення доходу на одну акцію;
запобігти ворожого поглинання;
збільшити кількість акцій, призначених для опціонних програм;
підтримати курс акцій.
Інтерес до програм зворотного викупу акцій особливо зріс в останні 20 років. В кінці 1990-х витрати компаній на викуп акцій вперше перевищили розмір виплачених ними дивідендів. Так, лише в США витрати корпорацій на викуп своїх акцій у відсотковому відношенні до їх доходів зросли більш ніж у десять разів у порівнянні з аналогічними показниками 1980 р. За оцінками компанії Standard & Poor's, лише за 2012 рік компанії зі списку «S&P 500» викупили свої акції на суму 586 млрд. доларів. Так, IBM з 1995 р. викупила своїх акцій на суму близько 80 млрд. доларів. Зрозуміло, це можливо тільки для компаній з дуже великою кількістю акцій, що перебувають у вільному обігу (англ. free float). Позитивний момент програм з викупу акцій криється в тому, що компанія може її припинити за своїм розсудом у будь-який момент, у тому числі раніше зазначеного терміну.
Після «чорного вівторка» – теракту 11 вересня 2001 року у США були пом'якшені правила щодо викупу акцій для підтримки фондового ринку. Аналогічні кроки в умовах світової фінансової кризи зробила влада КНР.
Зворотній викуп акцій також застосовується щодо облігацій і фактично є достроковим погашенням. У цьому випадку його мета – надати інвесторам можливість «виходу» з цінних паперів компанії. Так, наприклад, вчинив банк «Русский Стандарт», коли в грудні 2007 р. оголосив програму дострокового викупу своїх єврооблігацій з погашенням останніх у квітні 2008 р.
Особливості комунікаційної політики програм зворотного викупу акцій полягає в тому, що:
Витрачання частини прибутку на викуп акцій може викликати стурбованість інвесторів. Компанії важливо повідомити, що вона зможе і далі успішно розвиватися, віддавши частину прибутку акціонерам через buyback-програму.
Приймаючи рішення витратити прибуток на викуп акцій, менеджмент ризикує, оскільки інвестори цей крок можуть розцінити як відсутність у менеджменту умінь і знань щодо того, як розпорядитися наявними ресурсами. Компанія повинна чітко роз'яснювати свою довгострокову стратегію.
Особлива прозорість потрібна в тому випадку, якщо викуп акцій відбувається за рахунок запозичених коштів.
Пропонуючи інвесторам продати акції, компанія ризикує бути запідозреною в обмані, тобто у інвесторів може виникнути враження, ніби менеджмент компанії обізнаний про майбутнє зростання курсу акцій, проте не робить цю інформацію надбанням інвесторів.
Зважаючи на те, що російські і українські компанії все активніше виходять на ринки капіталу і активізують процеси злиття і поглинання, практика зворотного викупу акцій буде отримувати все більше поширення.