Основна частина - 80 хв.

Методичні вказівки. Послідовно викладати основний зміст навчальних питань лекції: основні визначення і формулювання, розкриття теми, висновки з окремих питань і лекції в цілому. Вказати шляхи та способи виконання навчальних та виховних цілей заняття. Розкрити курсантам зміст понять про військовий підрозділ як малу соціальну групу та колектив.

1. Зміст військового виховання та його основні напрямки – 35 хв.

Ознайомити курсантів із змістом військового виховання та його основними напрямками.

Виховання – це процес планомірного і цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття і волю воїнів з метою формування у них наукового світогляду, навичок і звичок поведінки у відповідності до вимог моралі, підготовки їх до виконання військового обов’язку.

Головна мета виховання полягає у формуванні в кожного військовослужбовця наукового світогляду, цілісного комплексу соціально-ціннісних якостей і на цій основі – досягнення високого рівня морально-психологічного стану особового складу, згуртованості колективу й здатності підрозділу успішно вирішувати практичні завдання військової служби.

Основними завданнями виховної роботи у військовому підрозділі є:

- формування наукового світогляду військовослужбовців, основу якого складають патріотизм, професіоналізм, моральність;

- розвиток позитивної мотивації до служби, творчого ставлення до виконання службових обов’язків, сумлінності та активності у вирішенні практичних завдань;

- гармонійний, ціннісно-орієнтований розвиток кожного військовослужбовця на єдиній основі його можливостей і вимог військової служби;

- оволодіння загальнолюдськими цінностями, історичним досвідом і патріотичними традиціями Батьківщини;

- забезпечення високої культури спілкування і взаємин у військовому колективі, повага до закону, статутних норм, а також згуртування військового колективу;

- активізація ролі виховання в єдиному і цілісному процесі військової діяльності й повсякденного життя.

Основними напрямками виховання в підрозділі (частині) у сучасних умовах є наступні: ідейно-національне, патріотичне, військове, духовно-моральне, естетичне, соціально-правове, екологічне й фізичне.

Ідейно-національне виховання полягає у формуванні у військовослужбовців національної свідомості й самосвідомості, гордості й гідності, утвердження у свідомості воїнів почуття обов’язку, честі, совісті, любові до свого українського народу, ненависті до тих, хто зазіхає на його незалежність і волю, територіальну цілісність держави тощо.

Військове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних військовослужбовцю для виконання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час (компетентність, а також сукупність бойових якостей).

Духовно-моральне виховання спрямоване на формування у військовослужбовців цілісного світогляду, загальнолюдських цінностей, вищих моральних якостей, ставлення до людини як до вищої цінності, поваги до її суджень, поглядів, цінностей, прилучення до багатств сучасної культури.

Естетичне виховання має за мету формувати у військовослужбовців здорові естетичні смаки, уявлення про добро і зло, красиве й потворне, трагічне й комічне тощо. Воно сприяє виробленню розуміння краси військової діяльності, культури поведінки й спілкування.

Соціально-правове виховання покликане забезпечити формування правової свідомості, поваги до Конституції України, до законів і правопорядку, а також військових статутів, прийнятих принципів і норм.

Екологічне виховання спрямоване на усвідомлення природної феноменальності людини, що повною мірою несе відповідальність за життя та умови проживання на Землі. Воно розкриває активне й дбайливе ставлення військовослужбовців усіх категорій до навколишнього середовища, природи.

Фізичне виховання має на меті формування фізичної культури, зміцнення здоров’я, розвитку необхідних фізичних якостей і здорового способу життя.

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що виховання має свою мету, завдання, цілі, напрямки, об’єкти та суб’єкти виховання, за допомогою чого здійснюється процес планомірного і цілеспрямованого впливу на свідомість, почуття і волю воїнів з метою формування у них наукового світогляду, навичок і звичок поведінки у відповідності до вимог моралі, підготовки їх до виконання військового обов’язку.

Після доведення положень навчального питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитання: Які , Ви, знаєте напрямки виховання?

2. Суб’єкт та об’єкт виховного процесу, принципи виховання – 15 хв. Ознайомити поняттями «суб’єкт» та «об’єкт» виховного процесу, а також принципами виховання.

Система виховної роботи у військових формуваннях включає:

- суб’єкти виховного процесу;

- цілі і завдання роботи;

- планування напрямків роботи;

• хто, з ким і за якими напрямками проводить роботу;

• вивчення і врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів і засобів впливу;

• організацію оперативної інформації про настрої, інтереси, запити підлеглих;

- аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль і корекцію відповідної роботи;

• об’єкти виховної роботи.

Під суб’єктом виховного процесу розуміється командир (начальник), працівники виховних відділів, а об’єктом – різні категорії військовослужбовців і військових колективів.

У процесі керівництва вихованням враховуються вимоги принципів:

- цілеспрямоване виховання;

- виховання у процесі військової діяльності;

- виховання в колективі і через колектив;

- правова домінантність командира у виховній діяльності;

- активність та адекватність управлінсько-виховних рішень тим завданням, які стоять, а також обстановці;

- обґрунтоване поєднання групових та індивідуальних форм виховно-управлінського впливу;

- позитивно-мотиваційна спрямованість управлінсько-виховного впливу (опора на позитивне в якостях воїна і військовому колективі);

- стимулювання активності (професійно-діяльнісної та іншої соціально-ціннісної) військовослужбовців, військових підрозділів і частин;

- індивідуальний підхід до воїнів;

- єдність та узгодженість у вихованні;

- обґрунтоване поєднання заходів виховного впливу в єдності переконання й примусу, особистого прикладу й самовпливу, заохочення й вправи, поваги до підлеглих і вимогливості до них (поєднання вимогливості до воїнів з повагою їх особистої гідності та турботи про них).

Висновок. Таким чином, ми з вами бачимо, що є велика різниця між суб’єктом і об’єктом виховного процесу, що це різні поняття У процесі керівництва вихованням, суб’єкту виховного процесу потрібно враховувати вимоги принципів з метою впливу на об’єкт виховного процесу.

Після доведення положень навчального питання викликати 1-2 курсантів для контролю засвоєння даного питання. Контрольні запитанняЯка різниця між суб’єктом і об’єктом виховання?