4. Методика обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва та її коригування.

Виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначається:

а) зерна, насіння соняшнику — франко-тік (франко-місце зберігання);

б) соломи, сіна — франко-місце зберігання;

в) цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів — франко-поле (франко-місце зберігання);

г) плодiв, ягiд, винограду, листя тютюну, продукцiї лiкарських та ефiроолiйних культур i квiтникарства, овочiв закритого ґрунту — франко-пункт приймання (зберiгання);

ґ) соломки та трести льону, конопель — франко-пункт зберiгання чи переробки (в пiдприємствi);

д) насіння трав, льону, конопель, овочевих та iнших культур — франко-пункт зберiгання;

е) зеленої маси на корм — франко-мiсце споживання;

є) зеленої маси на силос, трав’яного борошна, сiнажу, гранул — франко-мiсце силосування, сiнажування, виробництва борошна, гранул.

1. Облікові роботи до визначення собівартості продукції рослинництва

До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва перевіряють правильність запису по дебету і креди­ту аналітичних рахунків. Витрати по посівах, які повністю загинули від сти­хійного лиха, списують з рахунка 23 на її трати господарства. Дебетують субрахунок 991, кредитують рахунок 23.

У зв'язку з тим, що площі під загиблими посівами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами, при списанні ви­трат слід мати на увазі, що на надзвичайні витрати господарства списуються лише повторні витрати (вартість насіння, витрати на сівбу тощо). Неповторні витрати (оранка, вартість внесених доб­рив, витрати по снігозатриманню тощо) відносять на новопосіяну культуру. При частковій загибелі втрати списують на витрати господарства частково і розподіляють пропорційно до відсотка оде­ржаної продукції. По посівах, які загинули внаслідок стихійного пиха, нараховують страхове відшкодування. Ці суми записують на дебет рахунка 65 і кредит субрахунка 751.

До собівартості продукції рослинництва поточного року не входять витрати по зібраних (але необмолочених) або по незібраних культурах. Якщо на кінець року в рослинництві виявлено необмолочені культури, фактичні витрати розподіляють так. Із загальної суми витрат по зібраних обмолочених і необмолочених культурах виключають витрати на обмолочування та вивезення продукції з поля. Суму витрат, що залишається, розподіляють пропорційно до кількості гектарів по зібраних обмолочених і необмолочених культурах. Для визначення фактичної собівартості продукції зібраних і обмолочених культур до суми витрат по зі­браних культурах додають витрати на їх обмолочування і транс­портування з поля. У наступному році при обчисленні собіварто­сті по необмолочених культурах до витрат на їх збирання дода­ють витрати на їх обмолочування, очищення і транспортування.

Собівартість соломи (полови), гички, стебел кукурудзи, коши­ків соняшнику, капустяного листя, тощо визначають залежно від віднесених на них витрат за нормативами, встановленими на основі витрат на збирання, пресування, транспортування, скир­тування та інші роботи по заготівлі цієї продукції.