2.2 Засоби захисту людей від уражаючих чинників природних стихійних лих.

Ліквідація наслідків будь-яких стихійних лих полягає в таких діях: оповіщенні формувань і населення про небезпеку стихійного лиха; організації управління рятувальними силами в районі лиха; веденні розвідки, встановленні ступеня і масштабів руйнувань, затоплення, зараження, пожеж та інших даних; виявленні об'єктів і населених пунктів, яким загрожують наслідки стихійного лиха; визначенні складу, чисельності сил і засобів, які залучаються для рятувальних та інших робіт; організації медичної допомоги потерпілим і евакуації їх у лікувальні заклади, виведенні населення в безпечні місця та його розміщенні; забезпеченні громадського порядку в районі лиха; організації матеріального, технічного і транспортного забезпечення; проведенні інших заходів, спрямованих на підготовку і забезпечення рятувальних робіт; ліквідацію наслідків стихійного лиха.

1. Внутрішня безпека досліджуваного об’єкта.

Прив’язуючись до теми дипломного проекту «Реконструкція СО» слід зазначити, при монтажі системи опалення за допомогою матеріалів та обладнання фірми «Rehau» , виключається можливість виникнення таких небезпечних внутрішніх чинників , механічні перевантаження на стиск, згин, розтяг, деформацій, тріщин, корозій, порушень структури матеріалів, тощо.

Натомість, можуть виникнути небезпечні ситуації при демонтажі існуючої системи опалення, а саме:

а) при розбиранні елементів обладнання в місцях з'єднання, звільнення цих елементів від кріплення, зняття з підтримуючих конструкцій, подачі до місць складування;

б) при відключенні санітарно-технічних (водозабезпечення, каналызація, центральне опалення, гаряче водозабезпечення) електротехнічних та слабострумних (радіо, телефон, телебачення) мереж від міських комунікацій;

в) при зливанні води із системи центрального опалення;

г) при влаштуванні тимчасового освітлення робочих місць і особливо в підвалах та горищах, при цьому освітленість в горизонтальній та вертикальний площині повинна складати ЗО лк;

д) при визначенні місць складування демонтованих конструкцій та послідовності робіт;

е) при звільненні підвалів та горищ від сміття та зайвих речей з метою забезпечення підходів до робочих місць.

4. Заходи запобігання винекнення небезпечних ситуацій і захисту людей.

а) Санітарно-гігієнічні вимоги:

- при проектуванні установ охорони здоров’я необхідно керуватися загальними санітарно-гігієнічними вимогами, викладеними в ДБН В.2.2-9, ДБН Б.2.4-1 та ін.;

- при наявності джерел шуму відстань установи охорони здоров’я, звукоізоляцію вікон та н. слід виконувати за розрахунком з метою виконання вимог СанПиН 3077;

- слід також враховувати вимоги ДержСанПиН 239 по захисту від неіонізуючих випрмінювань;

- усі будівельні матеріали, які вперше використовуються при облицюванні приміщень а також устаткування повинні відповідати позитивним

гігієнічним заключенням органів і установ Державного санітарно-епідемічного нагляду.

б) Вимогои до вогнестійкості:

- приміщення лікувальних установ на 60 і менше ліжок та амбулаторно-клінічних установ на 90 відвідин за зміну можна проектувати IV, V ступенів вогнестійкості з рубленими та брусковими стінами;

- зберігання вибухонебезпечних матеріалів ( рідин більше 100 кг), а також рентгенівських плівок більше 100 кг слід передбачати в окремих приміщеннях не нище ІІ ступеня вогнестійкості, які розташовані на відстані 15 м від інших споруд;

- дозволяється розташування архівосховища рентгенівської плівки не менше 300 кг в лікувальних спорудах з відділенням його від приміщень іншого пизначення протипожежними стінами і перекриттями 1-го типу;

- вимоги до шляхів евакуації установ охорони здоров’я повинні відповідати положенням дбн в.2.2-9;

- відстань шляхів евакуації від дверей найвіддаленіших приміщень установ охорони здоров’я (окрім вбиралень, умивальних, духових та інших допоміжних приміщень) до виходу назовні або на сходову клітку повинно бути не більше того , що вказано у відповідному нормативному документі;

- приведені відстані слід приймати для споруд стаціонарів в установах охорони здоров’я за гр.5 . Для інших установ охорони здоров’я щільність потоку людей у коридорах задається проектом.

в) Медичні гази, трубопроводи вакуумної сітки, і стиснутого повітря:

- забезпечення кіслородом, закиссю азоту, вуглекислим газом, стисненим повітрям і забезпеченням вакуумом споживачів у стаціонарах та поліклініках лікувально-пррофілактичних установ необхідно передбачати централізовано;

- джерелом кисню може бути центральний кисневий пункт( газоподібний пункт) або киснево-газифікаційна станція (рідкий кисень);

- подача кисню повинна здійснюватися централізовано, з установкою балонів (не більше 10) у прибудовах із негорючих матеріалів або із центрального кисневого пункту, коли кіллькіст балонів більша 10 штук, вкомплектованих засобами механізації;

- для подачі кисню, закису азоту, вуглекислого газу, вакууму передбачаються труби із міді або нержавіючої сталі.

г) Газопостачання:

- системи газопостачання установ охорони здоров’я необхідно проектувати у відповідності із вимогами СНиП 2.04.08;

- для потреб теплопостачання приміщень аптек, амбулаторій, стоматологічних кабінетів дозволяється встановлення газого опалювального обладнання при умові розташування його в окремому приміщенні;

- не допускається встановлення газового обладнання безпосередньо в лікарнях та лікувально-клінічних установах.

д) Електртфікація та електрообладнання:

- електропостачання та електрообладнання установ охорони здоров’я необхідно проектувати у відповідності до вимог ДБН В.2.2-9, ДБН 360,СНиП ІІ-*4, ВСН 59;

- розміщення вбудованих та прибудованих трансформаторних підстанцій (ТП) в лікувально- діагностичних і палатних корпусах нее допускається;

- аварійне освітленнядля продовження роботи пердбачається в перев’язочних, маніпуляційних процедурних, на постах дежурних медсестер, в приймальних відділах, лабораторіях срочного аналізу;

- евакуаційне освітлення повинно бути передбачене в коридорах, по основних проходах, сходових маршах;

- в лікувально-діагностичних та лікувальних корпусах необхідно передбачати три види зазаемення:а) захисне заземлення для всього обладнання; б) повторне заземлення нольового проводу при введенні в споруду; в)робоче заземлення для високучливої медичної апаратури.

е) Зв’язок і сигналізація:

- в сорудах охорони здоров’я необхідно передбачити влштування установки міського та місцевого телефонного зв’язку, провідного радіомовлення, телебачення та оперативного зв’язку;

- автоматична пожарна сигналізація повинна влаштовуватися по всіх приміщеннях і спорудах установ охорони здоров’я згідно дод. А ДБН В.2.2-10-2001 «Установи охорони здоров’я». При проектуванні автоматичної пожедної сигналізації установ охорони здоров’я необхідно керуватися вимогами ДБН В.2.5-13, і положенням Е.