2. Хартія Глобального інформаційного суспільства

Хартія глобального інформаційного суспільства, 2000 р (Окінава, Японія);

Декларація принципів та План дій, напрацьовані на Всесвітніх зустрічах з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 р.; Туніс, листопад 2005 р.)

Одним з ключових міжнародних актів, автори якого спробували окреслити основні принципи і шляхи формування інформаційного суспільства, безперечно, є Хартія Глобального інформаційного суспільства. Вона була прийнята лідерами “вісімки” найбільш розвинених країн світу 22 липня 2000 р. в м. Окінава (Японія). Згідно з положеннями цієї Хартії, сутність стимульованої інформаційно-комунікаційними технологіями економічної та соціальної трансформації полягає в її здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, як його розуміють автори Хартії, дозволяє людям використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення.

Визначається, що при формуванні інформаційного суспільства, головним принципом повинно бути те, що “всі люди скрізь” без винятку повинні мати можливість користуватись перевагами інформаційного суспільства”, а сталість такого суспільства ґрунтується на демократичних цінностях. зокрема на таких, як вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість та повага до особливостей інших людей.

“Вісімка” проголосила основні положення, які країни застосовуватимуть при здійсненні політики по формуванню та розвитку інформаційного суспільства. Це наступні положення.

1. Одним із найважливіших факторів, який впливає на формування суспільства у ХХІ ст., є інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Їх революційний вплив стосується способу життя людей, їх освіти та роботи, а також взаємодії уряду країни з громадянським суспільством. ІКТ швидко перетворюються на життєво важливий стимул розвитку світової економіки. Вони також надають можливість усім приватним особам, фірмам та спільнотам, які займаються підприємницькою діяльністю, ефективніше та творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Перед усіма нами відкриваються великі можливості.

2. Сутність економічної та соціальної трансформації, яка стимулюється ІКТ, полягає у її здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал та реалізовувати свої прагнення. Для цього керівники країн “вісімки” будуть вживати заходи, щоб ІКТ служили досягненню взаємодоповнюваних цілей забезпечення сталого економічного зростання, підвищення загального добробуту, стимулювання соціальної злагоди та повної реалізації їх потенціалу у сфері зміцнення демократії, транспарентного та відповідального управління, міжнародного миру та стабільності.

3. Прагнучи досягти ці цілі, керівники країн “вісімки” підтверджують своє схвалення принципу участі в цьому процесі, виходячи з того, що всі люди скрізь, без виключення повинні мати можливість користуватись перевагами глобального інформаційного суспільства. Стабільність глобального інформаційного суспільства демократичних цінностях. які стимулюють розвиток людини, і до яких відносяться такі як, вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість та повага до особливостей інших людей.

4. Керівники країн “вісімки” будуть здійснювати керівництво зусиль урядів по зміцненню відповідної політики та нормативної бази, які стимулюють конкуренцію та новаторство, по забезпеченню економічної та фінансової стабільності, по оптимізації глобальних мереж, боротьбі із зловживаннями, які підривають цілісність мережі, по скороченню розриву в цифрових технологіях, інвестуванню в людей та забезпеченню глобального доступу та участі в цьому процесі.

5. Керівники країн “вісімки” зазначають, що Хартія є, насамперед, закликом до усіх як у державному, так і в приватному секторі, ліквідувати міжнародний розрив в галузі інформації та знань. Солідна основа політики та дій в галузі ІКТ може змінити методи взаємодії країн у сфері соціального та економічного прогресу в усьому світі. Ефективне партнерство сере учасників, включаючи спільне політичне співробітництво, також є ключовим елементом раціонального розвитку інформаційного суспільства.

У Хартії виділяється чотири розділи:

використання можливостей цифрових технологій;

подолання електронно-цифрового розриву;

сприяння всезагальній участі;

подальший розвиток.

Використання можливостей цифрових технологій.

6. Завдання полягає не лише у стимулюванні та сприянні переходу до інформаційного суспільства, але також і в реалізації його економічних, соціальних, культурних переваг. Для досягнення цих цілей важливо будувати роботу по наступних ключових напрямах:

- проведення економічних та структурних реформ з метою створення обстановки відкритості, ефективності, конкуренції та використання нововведень, які б доповнювались заходами по адаптації на ринку праці, розвитку людських ресурсів та забезпеченню соціальної злагоди;

- раціональне управління макроекономікою, що сприяє більш точному плануванню з боку ділових кіл та споживачів та використання переваг нових інформаційних технологій;

- розробка інформаційних мереж, які забезпечують швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ за допомогою конкурентних ринкових умов та відповідних нововведень до мережевих технологій, їх обслуговування та застосування;

- розвиток людських ресурсів, які б відповідали вимогам інформаційного часу, шляхом освіти та постійного навчання та задоволення зростаючого попиту на спеціалістів в галузі ІКТ у багатьох секторах економіки;

- активне використання ІКТ в державному секторі та сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для підвищення рівня доступності влади для усіх громадян.

7. Приватний сектор відіграє життєво важливу роль у розробці інформаційних та комунікаційних мереж в інформаційному суспільстві. Проте, завдання створення передбачуваної, транспарентної та недискримінаційної політики та нормативної бази , необхідної для інформаційного суспільства, лежить на урядах. Необхідно подбати про те, щоб правила та процедури, які мають відношення до ІКТ, відповідали докорінним змінам в економічних угодах з урахуванням принципів ефективного партнерства між держаним та приватним секторами, а також транспарентності та технологічної нейтральності. Такі правила повинні бути передбачувані та сприяти зміцненню ділової та споживчої довіри.

З метою максимізації соціальної та економічної вигоди інформаційного суспільства “вісімка” згідна із наступними основними принципами та підходами та рекомендує їх:

продовження сприяння розвитку конкуренції та відкриттю ринків для інформаційних технологій та телекомунікаційної продукції та послуг, включаючи недискримінаційне та основане на витратах підключення до основних телекомунікацій;

захист прав інтелектуальної власності на інформаційні технології. це має важливе значення для просування нововведень, пов’язаних з ІКТ, розвитку конкуренції та широкого впровадження нових технологій. “Вісімка” вітає спільну працю представників органів влади країн по захисту інтелектуальної власності та доручає своїм експертам обговорити подальші напрями роботи у цій сфері;

підтверджується зобов’язання урядів використовувати лише ліцензійне програмне забезпечення;

ряд послу, включаючи телекомунікації, транспорт, доставку посилок, мають важливе значення для інформаційного суспільства та економік. Підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності дозволить розширити переваги інформаційного суспільства. Митні та експедиторські процедури також важливі для розвитку інформаційних структур;

розвиток транскордонної електронної торгівлі шляхом сприяння подальшій лібералізації, покращення мереж та відповідних послуг та процедур в контексті жорстких рамок ВТО, продовження роботи у сфері електронної торгівлі у ВТО та на інших міжнародних форумах та застосування відповідних торгівельних правил ВТО до електронної торгівлі;

послідовні підходи до оподаткування електронної торгівлі, які ґрунтуються на звичайних принципах, включаючи недискримінацію, рівність, спрощення та інші ключові елементи, узгоджені в контексті роботи Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

продовження практики звільнення електронних переказів від митних зборів до тих пір, поки вона не буде знову розглянута на наступній міністерській конференції ВТО;

підвищення довіри споживача до електронних ринків згідно із основними принципами ОЕСР, в т.ч. через ефективні саморегулюючі ініціативи, такі як кодекси поведінки, маркування та інші програми підтвердження надійності, вивчення варіантів усунення складностей, яких зазнають споживачі в ході транскордонних спорів, включаючи використання альтернативних механізмів розв’язання спорів;

розвиток ефективного та значимого механізму захисту приватного життя споживача, а також захисту приватного життя при обробці особистих даних, забезпечуючи при цьому вільний обіг інформації.

8. Зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на розвиток глобального інформаційного суспільства, повинні супроводжуватись узгодженими діями по створенню безпечного та вільного від злочинності кіберпростору. “Вісімка” бере на себе зобов’язання забезпечити здійснення ефективних заходів у боротьбі із злочинністю в комп’ютерній сфері. “Вісімка” буде і надалі сприяти встановленню діалогу з представниками промисловості про безпеку та довіру в кіберпросторі. Необхідно також знайти ефективні політичні розв’язання актуальних проблем, як, наприклад, спроби несанкціонованого доступу або комп’ютерні віруси.

Подолання електронно-цифрового розриву.

9. Питання про подолання електронно-цифрового розриву всередині держав та між ними посіло важливе місце в національних дискусіях. Кожна людина повинна мати можливість доступу до інформаційних та комунікаційних мереж. Мобілізація знань та ресурсів в даній галузі – необхідна умова врегулювання даної проблеми.

10. Ключовою складовою стратегії повинен стати рух у напрямку всезагального доступу для всіх. Цьому сприятиме:

встановлення сприятливих ринкових умов, необхідних для надання населенню послуг у сфері комунікації;

знаходження додаткових можливостей, включаючи доступ через установи, відкриті для широкої громадськості;

надання пріоритетної уваги вдосконаленню мережевого доступу, особливо у відсталих міських, сільських та віддалених районах;

приділення особливої уваги потребам та можливостям людей, які користуються меншою соц. захищеністю, людей з обмеженою працездатністю, а також старших людей, і активно вживати заходів, спрямованих на надання їм легшого та зручнішого доступу.

11. Стратегія розвитку інформ. суспільства повинна супроводжуватись розвитком людських ресурсів, можливості яких відповідали би вимогам інформ. століття. “Вісімка” зобов’язується надавати усім громадянам можливість опанувати та отримати навички роботи з ІКТ через відповідну освіту, навчання та підготовку. “Вісімка” буде і надалі прагнути до реалізації цієї масштабної мети, надаючи школам, класам, бібліотекам комп’ютерне обладнання, придатне до використання в режимі реального часу, а також направляти туди викладачів, які мають навички роботи з ІКТ та мультимедійними засобами. Крім того, будуть вживатись заходи по підтримці та стимулюванню малих та середніх підприємств, а також людей, які працюють не за наймом , надаючи їм можливість постійного навчання із застосуванням передових методик, особливо тим категоріям громадян, які в іншому випадку не мали би доступу до освіти та професійної підготовки.

Сприяння всезагальній участі.

12. Інформаційні технології відкривають перед країнами, що розвиваються, великі можливості. Країни, яким вдалось спрямувати свій потенціал у потрібне русло, можуть сподіватись на подолання перепон, які традиційно виникають в процесі розвитку інфраструктури, більш ефективне вирішення своїх актуальних завдань у сфері розвитку таких, як зменшення бідності, охорона здоров’я, покращення санітарних умов та освіта, використання переваг швидкого зростання глобальної електронної торгівлі. Деякі країни, що розвиваються, досягли значних успіхів у цих сферах.

13. Разом з тим не слід недооцінювати проблему світового масштабу, пов’язану із подоланням існуючих відмінностей у сфері інформації та знань. Ті країни, що розвиваються, які не встигають за більш високими темпами розвитку ІКТ, виявляються позбавленими можливості у повній мірі брати участь в житті інформаційного суспільства та економіці. Це питання особливо гостро стоїть в тих країнах, де поширенню ІКТ перешкоджає відставання у розвитку основних економічних та соціальних інфраструктур, зокрема енергетичного сектора, телекомунікацій та освіти.

14. “Вісімка” визнає, що при розв’язанні цієї проблеми слід враховувати різноманітність умов та потреб, як мають місце в країнах, що розвиваються. Тут не може бути “зрівняльного” рішення. І це в свою чергу говорить про ту важливу роль, яку повинні відіграти країни, які розвиваються, висуваючи власні ініціативи про прийняття послідовних національних програм з метою здійснення політичних заходів, спрямованих на підтримку розвитку ІКТ та конкуренції у цій сфері. розвиток людських ресурсів, які мають навички роботи з ІКТ, з метою заохочення пропонованих на локальному рівні ініціатив та місцевого підприємництва.