3. Правове регулювання поширення аудіовізуальної інформації

Аудіовізуальна інформація – зорова інформація, що супроводжується звуком.

Телебачення – виробництво і розповсюдження аудіовізуальних передач і програм.

Відповідні повноваження щодо телебачення та радіомовлення в Україні мають:

- ВРУ та ПУ – визначають державну політику щодо телебачення і радіомовлення, законодавчі основи її реалізації, гарантії соціального і правового захисту працівників цієї сфери;

- КМУ – забезпечує реалізацію державної політики щодо телебачення і радіомовлення, координує діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у цій сфері;

- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань телебачення і радіомовлення;

• Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (НРПТР)

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення є спеціальним постійно діючим позавідомчим наглядовим та регулюючим державним органом у галузі телерадіомовлення, який діє відповідно до ЗУ “Про Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення” та ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”, чинного законодавства України

Склад НРПТР становить 8 осіб. При цьому по 4 кандидатури призначає ВРУ та ПУ. НРПТР є повноважною при призначенні не менше шести її членів. Повноваження члена НРПТР починаються з дня його призначення і тривають 5 років. Одна і та сама особа може бути повторно призначена членом НРПТР лише один раз.

Членом НРПТР може бути призначений

громадянин України

з числа кваліфікованих фахівців у галузі журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, представників науки, культури, мистецтва,

які мають вищу освіту,

стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше 5 років;

володіють державною мовою, проживають в Україні протягом останніх 10 років

та на момент призначення не досягли встановленого в Україні пенсійного віку.

Члени НРПТР, які здійснюють свої повноваження на постійній основі, є державними службовцями і на час виконання своїх службових обов’язків не можуть обіймати будь-які інші посади, в тому числі на громадських засадах, у державних і недержавних установах, організаціях та на підприємствах, одержувати винагороди та разові гонорари за виконання роботи (крім гонорарів за творчу діяльність і позаштатну викладацьку (лекційну роботу), займатись підприємницькою діяльністю у сфері телебачення та радіомовлення, призупиняють членство в політичних партіях.

Члени НРПТР та працівники її апарату не можуть отримувати будь-які винагороди, в т. ч. і з/п від телерадіоорганізацій, а також від підприємств, установ, організацій – засновників телерадіоорганізацій.

Члени НРПТР та працівники її апарату не можуть бути засновниками (співзасновниками) телерадіоорганізацій або брати участь у комерційній діяльності.

Повноваження члена НРПТР припиняються достроково у разі:

подання заяви про відставку за власним бажанням;

припинення ним громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

порушення вищезазначених вимог (про несумісність посад) (тобто, ст. 7 ЗУ “Про НРПТР”);

винесення щодо нього обвинувального вироку суду, який набрав чинності;

неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я протягом 6 і більше місяців за наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

неучасті у засіданнях НРПТР без поважних причин протягом 2 місяців;

визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

смерті.

Члени НРПТР обирають зі свого складу

Голову НРПТР;

першого заступника голови НРПТР;

заступника голови НРПТР.

Голова та перший заступник повинні представляти різні гілки влади. Голова та заступники підзвітній НРПТР.

Основними функціями НРПТР є:

координація розробки концепції розвитку телерадіоінформаційного простору України та участь у її реалізації;

видача телерадіоорганізаціям на конкурсній основі ліцензій на право використання каналу мовлення і часу мовлення;

контроль за дотриманням законодавства у галузі телебачення і радіомовлення України та умов, визначених у ліцензії;

забезпечення реалізації прав телеглядачів та радіослухачів;

контроль за використанням радіочастот, призначених для телерадіомовлення;

участь у розробці міжнародних договорів України з питань телебачення і радіомовлення;

контроль за дотриманням законодавства України про рекламу телерадіоорганізаціями усіх форм власності.

До обов’язків НРПТР належить:

ведення державного реєстру телерадіоорганізацій України, створення єдиного банку даних про них;

контроль за додержанням телерадіоорганізаціями вимог чинного законодавства, зокрема щодо іноземного інвестування та порядку телерадіомовлення під час виборчих кампаній та референдумів;

узгодження стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм, контроль за їх додержанням;

розробка положень про порядок ліцензування і використання каналів мовлення та умов конкурсу на отримання ліцензій, погодження їх з відповідною постійною комісією ВРУ і публікація у ЗМІ;

узгодження стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм, контроль за їх додержанням;

визначення, на підставі розроблених положень, порядку ліцензування та використання каналів мовлення, порядку мовлення з використанням супутників; погодження розміру грошового збору за видачу ліцензії, а також погодження максимальних граничних тарифів на оренду технічних засобів мовлення, мінімальних рівнів розцінок за рекламу, що розповсюджується по загальнонаціональних каналах мовлення та погодження їх з відповідною постійною Комісією ВРУ;

узагальнення практики застосування законодавства з питань, що входять до її компетенції, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

визначення правил документування, формування та зберігання тимчасового архіву та архівного фонду телерадіопередач;

створення та утримання національного архіву та музею телерадіомовлення;

надання консультативної допомоги в сфері телерадіомовлення;

подання ПУ та ВРУ щорічного звіту про свою діяльність і опублікування його у пресі.

НРПТР має право:

визнавати ліцензію такою, що втратила чинність, якщо телерадіоорганізація не розпочала свою діяльність протягом двох місяців з дня, визначеного у ліцензії;

отримувати від усіх телерадіоорганізацій документи, відомості, пояснення щодо їх діяльності згідно з чинним законодавством;

проводити у межах своєї компетенції перевірку діяльності телерадіоорганізацій щодо умов та порядку використання каналів мовлення;

координувати разом з Головним управлінням з питань радіочастот при КМУ розподіл смуг радіочастот, які виділені для телерадіомовлення, створення і використання радіочастотних засобів мовлення, розробляти положення про використання каналів мовлення та умови конкурсу на отримання ліцензії, які вона погоджує з відповідною комісією ВРУ, публікувати їх у ЗМІ;

накладати стягнення в разі порушення чинного законодавства України та умов, зазначених у ліцензії;

проводити аудиторські перевірки телерадіоорганізацій.

У разі виявлення порушень телерадіоорганізацією чинного законодавства та умов, зазначених у ліцензії, НРПТР:

оголошує попередження;

застосовує штрафні санкції;

тимчасово (до двох місяців) зупиняє дію ліцензії;

анулює ліцензію.

Законодавство встановлює заборону втручання у творчу діяльність телерадіоорганізацій, а саме: втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, об’єднань громадян, окремих громадян у творчу діяльність телерадіоорганізацій, а також цензура, як контроль за ідеологічним змістом передач, забороняються. Контролюється лише зміст інформації, яка охороняється законом.

Державне регулювання національного телерадіо-інформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який розробляє і затверджує НРПТР. НРПТР є єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач.

З метою захисту економічної конкуренції законодавством встановлено певні обмеження. Зокрема, жодна фізична або юридична особа не має права контролювати у будь-який спосіб через вплив на формування управлінських та (або) наглядових органів телерадіоорганізацій більше 35 % загальних обсягів відповідного територіального телерадіоінформаційного ринку – загальнонаціонального, регіонального або місцевого.

Структуру національного телебачення і радіомовлення України складають

державні та комунальні телерадіоорганізації,

система Суспільного телебачення і радіомовлення;

недержавні (приватні) та

громадські телерадіоорганізації, засновані юридичними та (або) фізичними особами.

Право на заснування телерадіоорганізацій в Україні належить юридичним особам України та громадянам України, не обмеженим у цивільній дієздатності.

Не можуть бути в Україні засновниками телерадіоорганізацій:

органи державної влади та місцевого самоврядування, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати телерадіоорганізації;

юридичні особи, статутні документи яких не передбачають можливість створення телерадіоорганізацій;

іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства;

політичні партії, профспілкові, релігійні організації та юридичні особи, яких вони заснували;

громадяни, які за вироком суду відбувають покарання у місцях позбавлення волі або визнані судом недієздатним.

Серед державних телерадіоорганізацій провідну роль відіграють Національна телекомпанія України (НТКУ) та Національна радіокомпанія України (НРКУ). У їх складі діють Громадські ради, до кожної з яких входять по 17 осіб.

Персональний склад Громадських рад НТКУ та НРКУ затверджуються ВРУ:

9 осіб – за поданням депутатських фракцій у ВРУ,

4 особи – за поданням ПУ;

4 особи – за поданням загальнодержавних об’єднань громадян, що діють у сфері виробництва і розповсюдження телерадіопрограм.

Статус Громадських рад визначається статутами НТКУ та НРКУ. Ці статути затверджуються законом України.

Керівники НТКУ та НРКУ призначаються на посаду та звільняються з посади ПУ за поданням ВРУ. Кандидатуру на посаду керівника НТКУ (НРКУ) визначає та вносить до ВРУ Громадська рада НТКУ (НРКУ). Пропозицію про звільнення з посади керівника НТКУ (НРКУ)з відповідним обгрунтуванням готує та вносить до ВРУ Громадська рада НТКУ (НРКУ).

Організаційно-правовий статус НТКУ (НРКУ) може бути змінений тільки на статус Суспільного телебачення та радіомовлення.

Порядок створення, статус, діяльність, порядок формування Суспільного телебачення та радіомовлення України визначається ЗУ “Про систему Суспільного телебачення та радіомовлення України” від 18 липня 1997 року.

Національний телерадіоінформаційний простір України формується та розвивається у відповідності із Планом розвитку національного телерадіоінформаційного простору України (План розвитку), який є нормативно-правовим документом, який розробляється Національною радою і затверджується її рішенням. На підставі Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо

створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України,

визначає конкурсні умови та оголошує конкурси на отримання ліцензій на мовлення,

визначає умови ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

План розвитку складається з двох частин:

Плану використання радіочастотного ресурсу, виділеного для телебачення та радіомовлення;

основних вимог щодо змістовного наповнення та співвідношення форматів мовлення у кожному з територіальних сегментів телерадіоінформаційного простору.

План розвитку переглядається не рідше одного разу на рік за результатами звіту Національної ради.

Ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою.

Ліцензування мовлення іноземних телерадіоорганізацій забороняється.

Залежно від організаційно-технологічних особливостей розповсюдження програм Національна рада видає ліцензії на такі види мовлення:

супутникове;

ефірне;

кабельне;

проводне;

багатоканальне.

Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення :

загальнонаціональне мовлення – мовлення не менше як на дві третини населення кожної області України;

регіональне мовлення – мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але не менше ніж на половину областей України;

місцеве мовлення – мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області;

закордонне мовлення.

Видача ліцензій на мовлення здійснюється на конкурсних умовах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) у випадках, передбачених ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”.

На конкурсних засадах здійснюється видача ліцензій на:

ефірне мовлення;

багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу.

Без конкурсів здійснюється видача ліцензій на:

супутникове мовлення;

кабельне мовлення;

проводне мовлення;

ефірне мовлення на каналі мовлення багатоканальної ефірної телемережі.

Ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватись каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом договорів на їх експлуатацію.

Для отримання (продовження) ліцензії на мовлення телерадіоорганізація подає заяву до НРПТР. У заяві повинні міститись такі дані (ст.24):

відомості про засновника (для ю.о. – назва, юридична адреса, банківські реквізити, для ф.о. – ПІБ, дата народження, громадянство, адреса);

назва телерадіоорганізації, її реквізити та ін. вихідні дані (логотип, позивні, емблема);

місцезнаходження телерадіоорганізації;

програмна концепція телерадіоорганізації;

мова (мови), якою (якими) вестимуться передачі;

територія, на яку передбачається розповсюдження програм чи передач;

передбачувана аудиторія;

періодичність, час та обсяги мовлення (в т.ч. виробництво власних передач);

види мовлення (звукове, телевізійне, телетекст тощо);

спосіб розповсюдження програм (ефірний, кабельний, ефірно-кабельний, проводовий, супутниковий тощо);

місцезнаходження, частота та потужність передавача.

До заяви додаються:

копії затверджених у встановленому порядку статутних документів;

орієнтовний штатний розклад телерадіоорганізації;

підтвердження фінансової спроможності (банківська гарантія) здійснення мовлення відповідно до заявленої концепції протягом одного року з моменту виходу в ефір.

Вимагання інших документів для отримання (продовження) ліцензії забороняється.

Дана заява розглядається і рішення щодо неї приймається в місячний строк з моменту її надходження до НРПТР з обов’язковим повідомленням про це рішення заявника.

Ліцензія на право користування каналом мовлення видається (продовжується) не пізніше як в 10-денний строк після прийняття відповідного рішення НРПТР за умови сплати грошового збору і є єдиною законною підставою на право користування каналом мовлення.

На отримання ліцензії не мають права претендувати телерадіоорганізації, не зареєстровані у встановленому порядку, а також телерадіоорганізації, створені політичними партіями, професійними спілками, релігійними організаціями та підприємствами, які вони заснували (або виступили співзасновниками).

Відмова телерадіоорганізації у продовженні ліцензії на право користуватись каналом мовлення допускається у випадках, якщо:

телерадіоорганізація невчасно (менш як за 180 днів до закінчення терміну дії ліцензії) подала заяву на продовження ліцензії;

телерадіоорганізація порушувала умови ліцензії та вимоги чинного законодавства.

Відмова в продовженні ліцензії телерадіоорганізації в місячний строк надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови.

Відмову у продовженні ліцензії може бути оскаржено в суді у 3-місячний термін.

Ліцензія на право користуватись каналом мовлення видається на строк, вказаний заявником, але не менше як на 7 років для цілей ефірного мовлення і 10 років – для цілей кабельного мовлення. Після закінчення цього строку ліцензія втрачає чинність.

Право розпочинати мовлення зберігається за телерадіоорганізацією протягом 1 року з дня набрання ліцензією чинності. Про початок мовлення телерадіоорганізація в 10-денний строк повідомляє НРПТР.

Припинення діяльності телерадіоорганізації проводиться за рішенням засновника (співзасновників) або суду, про що він повідомляє у 10-денний строк НРПТР для внесення відповідних змін до Державного реєстру.

Державна реєстрація та ведення Державного реєстру телерадіоорганізацій України

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на мовлення, підлягають державній реєстрації як суб’єкти інформаційної діяльності.

Телерадіоорганізації та студії-виробники, які не мають ліцензій на мовлення, можуть зареєструватися як суб'єкти інформаційної діяльності за власним бажанням.

Державна реєстрація суб'єктів господарювання як суб'єктів інформаційної діяльності здійснюється Національною радою шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру телерадіоорганізацій України у 3-денний строк з дня видачі ліцензії на мовлення.

Державна реєстрація студії-виробника, який не має ліцензії на мовлення, здійснюється на підставі заяви керівника студії-виробника шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру телерадіоорганізацій України та видачі свідоцтва про державну реєстрацію.

Форма заяви визначається Національною радою. У заяві вказуються такі реєстраційні відомості:

а) назва телерадіоорганізації;

б) позивні, логотип, товарний знак (за наявності);

в) програмні цілі або тематична спрямованість;

г) юридична та поштова адреси телерадіоорганізації;

ґ) контактні телефони, електронна адреса.

До заяви про державну реєстрацію додаються належним чином засвідчені копії

свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи,

статуту,

довідки місцевого органу Державного комітету статистики України про включення телерадіоорганізації до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Національна рада може відмовити в розгляді заяви про внесення до Державного реєстру телерадіоорганізацій України, якщо заява не відповідає вимогам ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”. У разі відмови в розгляді заяви Національна рада у 3-денний термін після отримання заяви повідомляє про це заявника з обов'язковим зазначенням причин відмови.

Протягом 3-х робочих днів після отримання заяви Національна рада вносить телерадіоорганізацію до Державного реєстру телерадіоорганізацій України і не пізніше ніж через тиждень після внесення до цього реєстру видає телерадіоорганізації свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка.

За оформлення свідоцтва про державну реєстрацію справляється плата в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка зараховується на поточний рахунок Національної ради.

Державний реєстр телерадіоорганізацій України веде Національна рада. До зазначеного реєстру вносяться дані про телерадіоорганізації, які отримали ліцензії на мовлення або зареєструвалися як суб'єкти інформаційної діяльності в порядку, визначеному ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”.

Стосовно телерадіоорганізацій, які отримали ліцензію (ліцензії) на мовлення, до Державного реєстру телерадіоорганізацій України вносяться такі відомості:

а) назва телерадіоорганізації;

б) позивні, логотип, товарний знак (за наявності);

в) програмні цілі або тематична спрямованість;

г) юридична та поштова адреси телерадіоорганізації;

ґ) контактні телефони, електронна адреса;

д) про власників і засновників телерадіоорганізації відповідно до вимог ст. 24 ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”;

е) про особовий склад керівних та наглядових органів телерадіоорганізації відповідно до вимог ст. 24 ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”;

є) дата і номер рішення про видачу ліцензії на мовлення;

ж) серія та номер ліцензії;

з) строк дії ліцензії;

и) вид (види) мовлення, обсяги мовлення і час мовлення;

і) територіальні характеристики мовлення (загальнонаціональне, регіональне або місцеве з визначенням відповідних областей, районів і населених пунктів);

ї) про переоформлення ліцензії, внесення змін до ліцензії, видачу її копії або дубліката;

й) про продовження ліцензії;

к) про накладання на телерадіоорганізацію штрафних санкцій відповідно до вимог ЗУ “Про телебачення та радіомовлення”;

л) дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною та про її анулювання.

Відомості, зазначені вище, вносяться до Державного реєстру телерадіоорганізацій України протягом 3-х робочих днів після видачі (продовження, внесення змін, видачі дубліката, анулювання) ліцензії на мовлення.

Доступ до Державного реєстру телерадіоорганізацій України є вільним. Порядок користування зазначеним реєстром і розмір плати за надання письмової інформації щодо даних цього реєстру встановлюються Національною радою. Національна рада розміщує відомості Державного реєстру телерадіоорганізацій України на веб-сайті та двічі на рік публікує їх в офіційному бюлетені Національної ради.