
- •Іі. Суб’єкт, об’єкт менеджменту, його предмет і засоби, цілі, мета та функції.
- •Ш. Еволюція концепції менеджменту
- •Основні підходи до менеджменту
- •VI. Сучасні теорії та концепції розвитку менеджменту
- •1. Теорія загальних систем
- •2. Теорія "поведінки людини" Кріса Арджеріса
- •3. Теорії „х" і „y" Дугласа Мак-Грегора
- •4. Теорія "z", або японська модель менеджменту
- •Внутрішнє середовище організації.
- •Ііі. Зовнішнє середовище організації.
- •Р ис. 1 Взаємозв’язок планування з контролем
- •Іі. Стратегічне планування
- •Ііі. Вибір стратегії за визначеними критеріями
- •Іv. Планування реалізації стратегій
- •1. 3 Погляду витрат:
- •2. З погляду управління фінансами:
- •3. З погляду комерційної діяльності:
- •4. З погляду загальної стратегії:
- •5. З погляду загального керівництва:
- •6 Стадій цього процесу:
- •V. Тактичне планування
- •VI. Сутність і методологія розробки бізнес-плану.
- •Іі. Лінійні і функціональні повноваження, їх делегування. Відповідальність і влада в процесі організації взаємодії.
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •Ііі. Централізація і децентралізація управління.
- •Іv. Організаційні структури управління. Принципи і фактори їх формування.
- •V. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
- •1) Лінійний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки лінійних структур управління.
- •2) Функціональний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління.
- •3) Лінійно-функціональний та лінійно-штабний типи організаційних структур.
- •Переваги та недоліки лінійно-функціональних і лінійно-штабних організаційних структур управління.
- •4) Бюрократичні структури управління.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки регіональних організаційних структур управління.
- •5). Типи адаптивних структур управління виробництвом.
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •6) Конгломератний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
- •Першопочаткові концепції мотивації.
- •Іі. Основні сучасні теорії мотивації.
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •Ііі. Формування систем матеріального стимулювання праці.
- •Тарифна система оплати праці.
- •IV. Форми та системи оплати праці.
- •V. Державне регулювання оплати праці
- •Додатки
- •Іі. Процес контролю та його етапи.
- •1. Встановлення стандартів (критеріїв);
- •2. Порівняння досягнутих результатів зі стандартами;
- •3. Здійснення коригуючих дій.
- •Ііі. Забезпечення ефективності контролю. Застосування інформаційно-управлінської системи контролю.
- •1.Залучати користувачів до процесу створення системи.
- •6. Модернізація системи і даних.
- •IV. Система контролю виробничих процесів.
- •V. Сучасні форми контролю : контролінг та аудит.
- •Додатки Модель процесу контролю.
- •Економічні
- •Адміністративні (організаційно-розпорядчі)
- •Соціально-психологічні
- •1. Економічні методи менеджменту.
- •2. Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •4. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •Іі. Поняття і загальна характеристика комунікацій у менеджменті.
- •1. Між організацією і зовнішнім середовищем.
- •2. В межах внутрішнього середовища організації.
- •Між різними підрозділами
- •Між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом), між членами групи
- •Через неформальні комунікації
- •Ііі. Інформація, її класифікація. Вимоги до якості інформації.
- •Комунікаційний процес, його базові елементи. Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу
- •Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу Удосконалення міжособових комунікацій
- •Удосконалення організаційних комунікацій
- •V. Організація комунікаційного процесу
- •1. Організація масиву інформації
- •2. Організація потоків інформації
- •3. Організація технологічного процесу обробки інформації
- •4. Документація та діловодство
- •5. Графіки та їх роль у менеджменті
- •Література
- •Іі. Технологія прийняття та реалізації рішення.
- •Методика групового ухвалення рішень
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення.
- •2) Номінальний груповий спосіб.
- •3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб).
- •Ііі. Класифікація рішень
- •IV. Методи оптимізації прийняття управлінських рішень
- •V. Типи і види моделей, які застосовуються в управлінській практиці.
- •Л ітература
- •Іі. Специфіка взаємодії формальних і неформальних груп.
- •Ііі. Фактори забезпечення ефективної діяльності груп.
- •Іі. Форми влади. Вплив через переконання і залучення працівників до управління.
- •Ііі. Теорії лідерства. Стилі керівництва.
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •IV. Підходи зарубіжних та вітчизняних теоретиків менеджменту до систем керівництва
- •Управлінська гратка Блейка та Моутона
Методика групового ухвалення рішень
Існує три відомих методи групового ухвалення рішень, що обмежують проблеми групового мислення
1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення.
Цей метод передбачає послабити структурованість групи. Обговорення починається зі стислого пояснення ситуації ознайомлення учасників з проблемою Після цього кожний член групи (що виявив бажання виступити) по черзі і без зауважень з боку решти викладає власну думку. Кожна ідея реєструється, а критика чи дискусія не виникає до того часу, поки не будуть вислухані всі варіанти вирішення проблеми чи погляди. Основна умова — висувати ідеї може будь - хто з учасників.
2) Номінальний груповий спосіб.
Цей метод засновано на таких принципах
а) з’ясовується суть проблеми і кожен член групи у письмовій формі висловлює свої ідеї з цього приводу;
б) кожен з учасників обговорення пропонує лише одну ідею і дискусія не розпочинається до тих пір, поки всі присутні не сформулюють власну думку стосовно даного питання;
в) групове обговорення покликане підсумувати увиразнити та оцінити висунуті ідеї;
г) кожен член групи знайомиться з усіма висунутими ідеями і на основі більшості голосів ухвалюється остаточне рішення у вигляді ідеї що визнана найдосконалішою.
Номінальний груповий спосіб зводить до мінімуму проблеми міжособового спілкування залежності, що зумовлено службовим становищем розподілом повноважень стосунками в колективі Такий метод сприяє швидкому досягненню згоди без зайвих зволікань які зумовлені обговоренням
3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб).
Цей метод застосовується у випадку коли члени групи фізично не можуть бути присутніми в одному місці.
Він значно триваліший за попередній і складається з таких стадій:
а) кожен з учасників пропонує можливе вирішення проблеми анонімно, незалежно від інших, у формі відповіді на поставлені запитання,
б) результати опитування зводяться у таблицю, зміст якої доводиться до опитуваних,
в) учасники обговорення висловлюють згоду з обраним рішенням, а у випадку розмаїття думок пропонують нові ідеї чи шукають шляхи до компромісу
г) ці стадії повторюються до того часу поки анонімна група не прийде до загального рішення Дельфійський метод надто громіздкий та повільний для використання у більшості ситуацій
Однією із складових технології прийняття і реалізації управлінського рішення являються технічні засоби управління, до яких відносяться наступні:
засоби збору, зберігання і передачі інформації (картотеки, мікрофільми, електронний, телефонний і ін. зв'язки);
засоби обробки інформації (комп'ютери, дисплеї, графопобудовачі, мікрокалькулятори і т п );
засоби видачі відображення інформації (світлове табло, звукові сигнали і т п );
засоби копіювання і розмноження документів;
засоби для складання документів;
засоби для обробки документів.
Найважливішою умовою удосконалення технологій прийняття і реалізації рішень являється автоматизація цього процесу на основі комп’ютерної техніки і автоматизованих систем управління підприємствами, управління якістю продукції управління науково - дослідницькими і дослідно-конструкторськими роботами управління технологічною підготовкою виробництва, системи автоматизованого проектування, державні системи інформації та ін