
- •Іі. Суб’єкт, об’єкт менеджменту, його предмет і засоби, цілі, мета та функції.
- •Ш. Еволюція концепції менеджменту
- •Основні підходи до менеджменту
- •VI. Сучасні теорії та концепції розвитку менеджменту
- •1. Теорія загальних систем
- •2. Теорія "поведінки людини" Кріса Арджеріса
- •3. Теорії „х" і „y" Дугласа Мак-Грегора
- •4. Теорія "z", або японська модель менеджменту
- •Внутрішнє середовище організації.
- •Ііі. Зовнішнє середовище організації.
- •Р ис. 1 Взаємозв’язок планування з контролем
- •Іі. Стратегічне планування
- •Ііі. Вибір стратегії за визначеними критеріями
- •Іv. Планування реалізації стратегій
- •1. 3 Погляду витрат:
- •2. З погляду управління фінансами:
- •3. З погляду комерційної діяльності:
- •4. З погляду загальної стратегії:
- •5. З погляду загального керівництва:
- •6 Стадій цього процесу:
- •V. Тактичне планування
- •VI. Сутність і методологія розробки бізнес-плану.
- •Іі. Лінійні і функціональні повноваження, їх делегування. Відповідальність і влада в процесі організації взаємодії.
- •3. Розрізняють два типи повноважень:
- •Ііі. Централізація і децентралізація управління.
- •Іv. Організаційні структури управління. Принципи і фактори їх формування.
- •V. Класифікація і характеристики типів організаційних структур управління виробництвом.
- •1) Лінійний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки лінійних структур управління.
- •2) Функціональний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління.
- •3) Лінійно-функціональний та лінійно-штабний типи організаційних структур.
- •Переваги та недоліки лінійно-функціональних і лінійно-штабних організаційних структур управління.
- •4) Бюрократичні структури управління.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки регіональних організаційних структур управління.
- •5). Типи адаптивних структур управління виробництвом.
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління.
- •6) Конгломератний тип організаційної структури управління.
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.
- •Першопочаткові концепції мотивації.
- •Іі. Основні сучасні теорії мотивації.
- •1. Змістовні теорії мотивації.
- •2. Процесійні теорії мотивації.
- •Ііі. Формування систем матеріального стимулювання праці.
- •Тарифна система оплати праці.
- •IV. Форми та системи оплати праці.
- •V. Державне регулювання оплати праці
- •Додатки
- •Іі. Процес контролю та його етапи.
- •1. Встановлення стандартів (критеріїв);
- •2. Порівняння досягнутих результатів зі стандартами;
- •3. Здійснення коригуючих дій.
- •Ііі. Забезпечення ефективності контролю. Застосування інформаційно-управлінської системи контролю.
- •1.Залучати користувачів до процесу створення системи.
- •6. Модернізація системи і даних.
- •IV. Система контролю виробничих процесів.
- •V. Сучасні форми контролю : контролінг та аудит.
- •Додатки Модель процесу контролю.
- •Економічні
- •Адміністративні (організаційно-розпорядчі)
- •Соціально-психологічні
- •1. Економічні методи менеджменту.
- •2. Адміністративні методи менеджменту.
- •Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •4. Взаємозв’язок функцій та методів менеджменту.
- •Іі. Поняття і загальна характеристика комунікацій у менеджменті.
- •1. Між організацією і зовнішнім середовищем.
- •2. В межах внутрішнього середовища організації.
- •Між різними підрозділами
- •Між менеджером (керівником) і його робочою групою (апаратом), між членами групи
- •Через неформальні комунікації
- •Ііі. Інформація, її класифікація. Вимоги до якості інформації.
- •Комунікаційний процес, його базові елементи. Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу
- •Шляхи підвищення ефективності комунікаційного процесу Удосконалення міжособових комунікацій
- •Удосконалення організаційних комунікацій
- •V. Організація комунікаційного процесу
- •1. Організація масиву інформації
- •2. Організація потоків інформації
- •3. Організація технологічного процесу обробки інформації
- •4. Документація та діловодство
- •5. Графіки та їх роль у менеджменті
- •Література
- •Іі. Технологія прийняття та реалізації рішення.
- •Методика групового ухвалення рішень
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення.
- •2) Номінальний груповий спосіб.
- •3) Метод “дельфі” (дельфійський спосіб).
- •Ііі. Класифікація рішень
- •IV. Методи оптимізації прийняття управлінських рішень
- •V. Типи і види моделей, які застосовуються в управлінській практиці.
- •Л ітература
- •Іі. Специфіка взаємодії формальних і неформальних груп.
- •Ііі. Фактори забезпечення ефективної діяльності груп.
- •Іі. Форми влади. Вплив через переконання і залучення працівників до управління.
- •Ііі. Теорії лідерства. Стилі керівництва.
- •IV Анархічне керівництво
- •V Адаптивне керівництво
- •IV. Підходи зарубіжних та вітчизняних теоретиків менеджменту до систем керівництва
- •Управлінська гратка Блейка та Моутона
V. Сучасні форми контролю : контролінг та аудит.
Контроль - це процес забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у виробничий процес і прийняття коригуючих дій .
Термін "контролінг" співзвучний до слова " контроль", проте їх функції та форми різні .Зміст контролінгу як науки пов'язаний з управлінням, регулюванням діяльності не лише підприємства, але й, в широкому розумінні, бізнесу взагалі.
Контролінг - це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства та результатів його діяльності.
Ф
ункціонування
системи контролінгу можна зобразити
наступним чином:
Контролінг виник внаслідок того, що з плином часу різко збільшується обсяг інформації, яка надходить не лише з внутрішнього, але й з зовнішнього середовища, у вигляді даних про конкурентів, соціально-економічних досліджень, зміну в податковій політиці держави, вивчення ринкового середовища та ін. Для систематизації цієї інформації необхідно було б створити систему, яка б дозволила класифікувати та розподілити цю інформацію по тих структурних підрозділах організації, де вона необхідна.
Різниця між термінами "контроль" і "контролінг" полягає у тому, що контроль спрямований у минуле і зорієнтований вивчення помилок, відхилень, на пошук винних, а контролінг - у майбутнє, прагне так керувати процесами поточного аналізу і регулювати планові і фактичні показники, щоб виключити помилки та відхилення .
Метою контролінгу є розробка економічних показників ефективності використання об'єктів управління, відстеження цих показників та забезпечення інформацією усіх зацікавлених осіб щодо використання ресурсів у процесі постачання, виробництва і збуту продукції.
Контролінг є системною діяльністю, яка на основі систем контролю менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку, аналізу господарської діяльності забезпечує спостереження, оцінку та коригування економічних процесів, що відбуваються на підприємстві.
Контролінг спрямований на :
господарські процеси (постачання, виробництво, збут);
ресурси підприємства (матеріальні ресурси, засоби виробництва, жива праця );
економічну ефективність (собівартість, прибуток, фінансовий стан підприємства).
Для кожного з об'єктів контролінгу розробляється набір тих даних, за допомогою яких визначається ефективність здійснення господарських процесів, використання ресурсів підприємства.
Основними функціями контролінгу є :
нормування та визначення еластичності витрат;
ціноутворення;
прогнозування;
вміння передбачити господарську і комерційну ситуацію;
розробка заходів на підставі інформації про відхилення.
Особливе значення має сервісна функція контролінгу - забезпечення апарату управління інформацією для прийняття рішень, і координація завдань різних рівнів управління для досягнення загальної мети підприємства.
Контролінг дозволяє досягти якісного у меті та правильного у дії управління, яке характеризується такими ознаками:
розуміння істинної природи і обов'язків менеджменту;
старанність відбору і розвитку членів команди менеджерів;
тверда віра в те, що продукція і послуги підприємства є засобами, за допомогою яких працівники можуть чесно служити суспільству з почуттям особистого задоволення
Для досягнення такого рівня управління, необхідно:
викласти письмово точне і вичерпне твердження відносно того, чому підприємство займається даним бізнесом;
встановити визнані всіма ефективні засоби оцінки значущості внеску загального менеджменту, окремих членів управлінської команди, потенційних менеджерів;
запровадити програму управління, в якій чітко сформульовані завдання, методика дій і відповідальність у такій формі, щоб забезпечити роботу команди.
Аудит - це системний процес забезпечення і оцінки об'єктивних даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на підприємстві, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до зацікавлених користувачів.
Аудит визначається як процес зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів та іншої інформації стосовно фінансово-господарської діяльності підприємства. Аудитор повинен підтвердити або заперечити достовірність фінансової звітності, яка публікується.
Це дозволяє користувачам розраховувати на те, що інформаційний ризик незначний. Зниження ризику появи неточних даних у фінансових звітах є одним з основних завдань аудиту.
Аудит розподіляється на три види :
аудит фінансових звітів;
аудит на відповідність вимогам;
аудит господарської діяльності.
Аудит фінансових звітів означає перевірку звітів суб'єкта з метою перевірки правильності їх складання відповідно до визначених критеріїв та загальновизнаних правил ведення бухгалтерського обліку.
Результати аудиту фінансових звітів розсилаються широкому загалу користувачів-власникам акцій, кредиторам, органам державного регулювання, банкам, інвесторам та іншим зацікавленим особам .
Суть аудиту на відповідність вимогам полягає в тому, що при цьому здійснюється перевірка окремих видів робіт або господарської діяльності суб'єкта з метою визначення їх відповідності до встановлених законів, правил, процедур.
Аудит господарської діяльності полягає в систематичному аналізі господарської діяльності з певною метою. Цей вид аудиту можна назвати аудитом ефективності роботи або адміністративним контролем. Аудитор всебічно аналізує окремі види діяльності підприємства -виробництво, маркетинг обробки даних як в цілому по фірмі, так і в розрізі окремих філій, відділів, секторів:
оцінка ефективності діяльності;
виявлення можливостей поліпшення діяльності;
надання рекомендації для поліпшення діяльності фірми.