Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління.

Переваги	Недоліки
1. Високий рівень децентралізації влади. 2. Можливість швидкої диверсифікації з мінімальним порушенням існуючих у конгломераті зв’язків. 3. Наявність мінімальної залежності між структурами, що входять до складу конгломерату.	1. Проблематичність дотримання загального іміджу в умовах достатньої стратегічної свободи. 2. Автономія підрозділів може блокувати досягнення вигод стратегічного поєднання.

ВИСНОВКИ:

Таким чином, ми вивчили, як відбувається організація взаємодії на підприємстві і які організаційні структури для цього використовуються.

Додатки

Тема № 5: “Мотивація як функція менеджменту”.

ПЛАН

1. Сутність процесу мотивації. Взаємозв’язок потреб, спонук, дій та цілей.

2. Основні теорії мотивації:

А) змістовні теорії;

Б) процесійні теорії.

3. Формування систем матеріального стимулювання праці.

4. Форми та види оплати праці.

5. Державне регулювання оплати праці.

І. Сутність процесу мотивації. Взаємозв’язок потреб, спонук, дій та цілей.

Мотивація як функція менеджменту.

При плануванні та організації роботи керівники визначають, що конкретно повинно зробити дане підприємство (Як? Хто? Коли?). Якщо вибір цих рішень буде здійснений правильно та ефективно, - керівник отримає можливість координувати зусилля багатьох людей і заодно можливість реалізувати поставлені перед групою осіб цілі. На жаль, досить часто, керівники помилково вважають, що якщо якась організаційна структура чи який-небудь вид організаційної діяльності чудово “працюють” на папері, то вони також будуть “працювати” і в житті. Але це далеко не так. Керівник, для того, щоб ефективно рухатися на зустріч до своєї мети. Він має координувати роботу і “примушувати” працівників до її виконання. Менеджерів часто називають виконавчими керівниками, оскільки зміст діяльності управлінців середньою та низовою ланками полягає в тому, щоб забезпечити виконання завдань організації.

Керівники втілюють свої рішення в справу, використовуючи на практиці основні принципи мотивації. В цьому контексті, мотивації можна дати таке визначення :

Мотивація - це управлінська діяльність, функція менеджменту, яка забезпечує процес спонукання працівників на досягнення цілей організації або особистих цілей в інтересах організації.

Першопочаткові концепції мотивації.

Не зважаючи на те, що сьогодні основні припущення зазначені в першопочаткових концепціях мотивації неправильні, проте розглянути їх все ж таки потрібно.

1. Політика батога та пряника . За тисячі років до того, як слово “мотивація” почало вживатися, було добре відомо, що можна спеціально впливати на людей для того, щоб ефективно виконувати поставлену мету. Першим методом, що застосовувався для цього, був так званий метод батога та пряника. В Біблії, міфах та інших пам’ятках досить часто можна зустріти епізоди, де за виконання якогось завдання герою обіцялася винагорода, а за невиконання чи неналежне виконання передбачалося покарання. Також і на сучасному етапі розвитку цивілізації, а особливо у країнах, що розвиваються, цей метод ще досі використовується.

2. Намагання використовувати в управлінні методи психології. Як писали ще Тейлор та Гілбрет: “новина про теорію підсвідомого Фрейда поширилася по Європі і нарешті досягла Америки”. Проте на той час теза про те, що людина не завжди діє раціонально тоді звучала дуже радикально і менеджери з обережністю використовували її. Лише після досліджень Елтона Мейо це стало очевидним (експеримент був проведений на текстильній фабриці у Філадельфії в 1923 - 1924рр). Плинність кадрів на прядильній дільниці цієї фабрики становила 250%, тоді як на інших дільницях цей показник становив 5-6%. Матеріальні методи стимулювання, застосовані менеджерами виявилися неефективними і не вплинули на стан справи. 3 дозволу адміністрації Мейо та його колеги встановили для прядильників дві десятихвилинні перерви для відпочинку. Результати змінилися відразу і були вражаючими. Плинність кадрів різко знизилася, а продуктивність праці зросла. Ліквідувавши ці перерви дослідники спостерігали зворотні процеси. Результати експерименту впевнили Мейо в тому, що при організації виробництва до уваги має братися також, і психологія робітника, і особливо деяка її “нелогічність”. Він прийшов до висновку, що до цього часу в психологічних та економічних дослідженнях не досить велика увага приділялася психологічному чиннику, що у великій мірі не дозволяє менеджерам достатньо мотивувати працівників. Результати першого експерименту стали поштовхом до досліджень, які Мейо та його колеги провели в Хоторні в кінці 1920-х рр.

Психологічні теорії мотивації, що виникли в 1940 - х рр. розвиваються й по сьогоднішній день.

Перед тим, як перейти до розгляду теорій мотивації необхідно визначити термінологію, на якій базується мотивація. До основних категорій мотивації відносять: потреби, спонуки, винагорода.

Потреба - це відчуття фізіологічної або психологічної необхідності в чомусь. При аналізі мотиваційних теорій неможливо обійти питання потреб оскільки вони посідають центральне місце в даних теоріях. Психологи вважають, що людина відчуває потребу, коли вона відчуває фізіологічну чи психічну нестачу в чому-небудь. Потреби класифікують на первинні та вторинні.

Первинні потреби за своєю суттю фізіологічними та, як правило, вродженими. Це наприклад, потреби в їжі, воді, сні, сексі. Вторинні потреби по своїй природі є психологічними, вони пізнаються з досвідом і тому відрізняються в різних людей. Потреби зумовлюють мотивацію поведінки, а задоволення первинних потреб тягне за собою необхідність в задоволенні вторинних.

Спонука - це поведінський прояв потреби, сконцентрований на досягненні цілей, як засобу задоволення потреб.

Узагальнену модель мотивації через потреби можна зобразити так:

Винагорода - це задоволення специфічних для людини цінностей. Винагороди поділяються на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні винагороди випливають з процесу роботи: почуття задоволення від досягнутого результату, змога самореалізації, можливість отримання цінного досвіду, спілкування і т. д.

Зовнішні винагороди дає сама організація. Це заробітна плата, просування в кар’єрі, престиж, отримання інших матеріальних цінностей (автомобіль, кабінет і т.д.), додаткові пільги (відпустки, пансіонати, медобслуговування).