3 Етап - закріплення знань та навичок. Після вивчення теми необхідно :

Знати	Вміти
1. Основні поняття –УО, АТ, ХОК,ЧСС.	1. Характеризувати послідовність залучення утворень ССС.
2. Особливості гемодінаміки	2. Визначати вплив на кровоток м’язів.

ІV. Додаткові завдання ( матеріали позааудиторної роботи ):

Відновлення кровотоку при крововтраті ( з додатка № 2 ).

Додатки до спрс № 8 :

ДОДАТОК № 1.

Кровообіг при зміні положення тіла

Зміна положення тіла з горизонтального на вертикальне (активна чи пасивна) супроводжується перерозподілом крові. Під впливом сили тяжіння за рахунок збільшення гідростатичного тис­ку вени нижньої частини тулуба розширюються і можуть затри­мувати додатково до 500 мл крові. Внаслідок цього венозне повер­нення крові до серця знижується, зумовлюючи падіння УО і Рс.

Вказані зміни в системі кровотоку запускають механізми, спря­мовані на активну компенсацію їх. За сигналом з барорецепторів аортальної, синокаротидної зон і венозної частини судинного рус­ла звужуються резистивні судини. Особливо помітно звужуються судини в таких органах, як скелетні м'язи, шкіра, черевна ділянка. Паралельно до цього підвищується ЧСС. За рахунок цього ком­пенсується знижений УО; при збільшенні ЧСС ХОК може підтри­муватися на близькому до норми рівні. Звуження резистивннх і ємнісних судин супроводжується збільшенням венозного повернен­ня (воно поступово повертається до висхідного рівня), нормалі­зацією АТ. При цьому інколи може підвищуватися навіть секреція катехоламінів, вазопресину та активізуватися ренін-ангіотензин-альдостеронова система.

Якщо вказаним механізмам вдається компенсувати тимчасові зміни гемодинаміки, то настає стабілізація процесу. Але при не­достатній активності систем регуляції може бути ортостатична непритомність. Вона є наслідком недостатнього кровопостачання головного мозку. Суб'єктивно це проявляється «потемнінням» у очах або навіть втратою свідомості. Проте частіше цього не спо­стерігається, оскільки механізми регуляції швидко компенсують тимчасове зниження венозного повернення. З іншого боку, мозко­вий кровообіг має свою досить ефективну систему регуляції, за­вдяки якій він певною мірою не залежить від центральної гемо­динаміки .

У медицині для тестування надійності системи регуляції кро­вообігу широко використовують так звану кліноортостатичну про­бу. В її основі лежить зміна ЧСС через 10 с після переходу із положення лежачи (кліно) у положення стоячії (ортостаз) і на­впаки. Кліностатичннй рефлекс у нормі — зменшення ЧСС на 4— 6 за 1 хв при переході із вертикального в горизонтальне положен­ня; ортостатичний рефлекс — збільшення ЧСС на 6—24 за 1 хв при переході із горизонтального у вертикальне положення. Вираженість змін порівняно з початковим рівнем і служить підставою для судження про активність системи регуляції кровообігу.