
- •Http://bibliotekar.Ru/447/11.Htm
- •1.1. Фізіологія як наукова основа медицини. Методи фізіологічних досліджень. Єдність організму та довкілля. Гомеостаз, механізми, що його забезпечують.
- •Що собою являють мембрана і цитоплазма м'язового волокна?
- •Які процеси забезпечують розслаблення м 'яза?
- •Які структури сарколеми забезпечують сприймання регулюючого сигналу?
- •Яким чином відбувається передача збудження у нервово-м'язовому синапсі?
- •2.2. Типи скорочення м’язів залежно від зміни їхньої довжини та напруження: ізометричні, ізотонічні. Фізіологія та властивості гладких м’язів. Автоматія.
- •Які є типи і режими м 'язових скорочень?
- •Чим відрізняються два типи гладком 'язових клітин?
- •Як відбувається скорочення гладком'язових клітин?
- •Чим механічні властивості гладеньких м'язів відрізняються від властивостей поперечносмугастих?
Які структури сарколеми забезпечують сприймання регулюючого сигналу?
Медіатор на постсинаптичній мембрані взаємодіє з рецептором. Рецептор - це білковий комплекс, який сприймає сигнал молекули-передавача (біологічно активної сполуки - ліганда) - ацетилхоліну. Такий рецептор називається холінорецептором (ХР).
Але необхідно враховувати, що, крім медіатора, на рецептор можуть впливати і інші сполуки, що мають до нього спорідненість. При цьому можуть бути два взаємно протилежних ефекти: відбудеться блокада рецептора (така сполука іменується літиком), або, навпаки, - імітуватиметься ефект взаємодії природної молекули-передавача з рецептором (така сполука іменується міметиком).
Яким чином відбувається передача збудження у нервово-м'язовому синапсі?
Потенціал дії, що прийшов до синапсу, проходячи по пресинаптичній мембрані, відкриває електрозбудливі кальцієві канали. Іони Са2+ по градієнту концентрації надходять всередину синаптичної бляшки, що призводить до просування синаптичних бульбашок до пресинаптичної мембрани. Потім мембрана везикул зливається з мембраною нервового закінчення, і медіатор шляхом секреції викидається в синаптичну щілину. Медіатор дифундує по синаптич-ній рідині, і велика частина його молекул досягає постсинаптичної мембрани, де і взаємодіє з холінорецептором. Зазвичай для передачі одного ПД вивільняється до мільйона молекул АХ (200-300 везикул). Результатом взаємодії АХ з ХР є відкриття хемозбудливих іонних каналів. Селективна ділянка його має діаметр 0,65 нм. Через нього можуть проходити лише позитивні іони (стінка каналу електронегативна) натрію або кальцію. Але в нормі, як правило, переважає потік іонів натрію. Вони по концентраційному градієнту із синаптичної щілини надходять всередину м'язового волокна і де поляризують постсинаптичну мембрану.
2.2. Типи скорочення м’язів залежно від зміни їхньої довжини та напруження: ізометричні, ізотонічні. Фізіологія та властивості гладких м’язів. Автоматія.
Які є типи і режими м 'язових скорочень?
Під час скорочення м'яз тягне обидва своїх кінці до центру. У природних умовах обидва кінці м'яза прикріплюються за допомогою сухожиль до кісток і при скороченні притягують їх одна до одної. І якщо один кінець м'яза (суглоб) закріплений, то до нього підтягується інший.
Коли м'яз не в змозі підняти вантаж, то тоді він лише напружується без зміни довжини. Зустрічаються і такі стани, коли м'яз поступово збільшується у довжину (вага вантажу перевищує підйомну силу м'яза, або необхідно повільно опустити вантаж). Через це розрізняють наступні типи м'язових скорочень: ізотонічне (концентричне) - скорочення м'язів з укороченням при збереженні постійного напруження, ізометричне - довжина м'яза залишається без змін; ексцентричне - коли м'яз подовжується. Як правило, більшість природних скорочень м'язів є змішаними - ауксотонічного типу, коли м'яз коротшає при підвищенні напруження.
Гладенькі м'язи знаходяться в стінках внутрішніх органів, судин, шкірі. Структурною одиницею їх є витягнутої форми клітина: довжиною 20-400 мкм, завтовшки 2-Ю мкм. На мембрані гладком'язових клітин, на відміну від скелетних, є не тільки натрієві і калієві канали, але й велика кількість кальцієвих каналів.
На схемі (рис. 3.10) показана компоновка скоротливих міофіламентів усередині клітини. Актинові філаменти згруповані в пучки, які час від часу утворюють ущільнення ("вузли"). Деякі з них безпосередньо прилягають до мембрани, інші знаходяться усередині клітини, виконуючи як би функцію 2-мембран. Між актиновими філаментами вкраплені товстіші - міозинові. Прилеглі до мембрани ділянки двох сусідніх клітин часто співпадають і утворюють тут білкову перемичку, що об'єднує структури цих клітин у синцитій.
З фізіологічної точки зору доцільне виділення двох типів гладком'язових клітин: а) розташовані окремо; б) такі, що створюють функціональний синцитій .