
- •Додаток а Вікно графічного редактора autocad. . . . . .88 перелік використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . 89 Вступ
- •Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •1.1 Лабораторна робота № 1 креслення технічних форм на площині
- •3 Виконання креслення профілю прокатної сталі
- •1.2 Лабораторна робота № 2 Оформлення складального креслення у середовищі autocad
- •1.3 Лабораторна робота № 3 Побудова ортогональних (вид у сполученні з розрізом) та аксонометричних проекцій деталей
ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт . . . . . . . . . . . . . . . .5
Розділ 1 ГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ «AUTOСAD». . . . .6
1.1 Лабораторна робота №1
Креслення технічних форм на площині. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7
Лабораторна робота №2
Оформлення складального креслення у середовищі
AUTOCAD . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Лабораторна робота №3
Побудова ортогональних (вид у сполученні з розрізом) та аксонометричних проекцій деталей . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . 46
Модульна контрольна робота №1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Контрольні запитання до розділу 1. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .53
Розділ 2 MICROSOFT EXCEL . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
3.1 Лабораторна робота №1
Розрахунки в Excel. Відносні та абсолютні адреси клітинок.
Задання імен клітинок. Швидкий ввід числових рядів.. . . .. . 56
3.2 Лабораторна робота №2.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64
Діаграми в Excel. Використання Майстра діаграм.
Лабораторна робота № 3
Регресійний аналіз, перевірка адекватності отриманих
математичних моделей, прогнозування на основі регресійного аналізу . . .66
Лабораторна робота №4
Створення графічних зображень в Microsoft Excel. . . . . . . . . . 73
Лабораторна робота №5
Пошук рішення в задачах лінійного програмування . . . .. . . . .74
Лабораторна робота №6
Робота з базами даних. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81
Модульна контрольна робота №2. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
Додаток а Вікно графічного редактора autocad. . . . . .88 перелік використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . 89 Вступ
Системи автоматизованого проектування (САПР) трубопровідного транспорту – це загальнонаукова дисципліна, яка розв’язує задачі автоматизованого проектування, виконання конструкторської документації та створення іншої графічної інформації засобами комп’ютерної техніки.
Предметом вивчення дисципліни є створення, зберігання та обробка різноманітної графічної інформації, а саме: креслень та супроводжуючої конструкторської документації, візуального подання каркасних, поверхневих та твердотільних 3D-моделей різноманітних об’єктів, схем, діаграм, графіків, а також економічних чи технологічних обґрунтувань вибору оптимальних параметрів проектованих об’єктів і технологічних рішень.
Метою курсу є здобуття теоретичних знань про можливості систем автоматизованого проектування та практичних навичок роботи у середовищі AUTOCAD та з електронними таблицями EXCEL, що дозволило б творчо та на сучасному рівні підходити до комп’ютеризованого вирішення широкого кола інженерно-конструкторських задач проектування, швидкого та якісного викладання технічних рішень, задумів, підготовки конструкторської, технічної документації та інших графічних документів.
Необхідність вивчення систем автоматизованого проектування зумовлена вимогами підвищення ефективності роботи інженера та переходом до електронного документообігу на сучасних підприємствах.
Лабораторний практикум складений для студентів старших курсів університету, тому передбачає знання студентами теоретичних основ побудови креслень різних типів, загальних прийомів і правил виконання креслень згідно з вимогами стандартів, обчислювальної геометрії, інформатики, математичного моделювання та алгоритмічних мов, операційних систем, а також правил користування персональним комп’ютером та певні навички роботи з офісними програмами Microsoft Office, засвоєними на початкових курсах.
Отримані студентами знання та навички можуть використовуватись під час вивчення спеціальних дисциплін, при виконанні курсових та дипломних проектів та будь-яких інших графічних завдань.
Загальні вказівки до виконання лабораторних робіт
Лабораторний практикум складається з двох розділів відповідно до змістових модулів робочої програми дисципліни.
Лабораторні роботи виконують на спільному для всіх студентів драйвері «S» (студентський диск), в директорії своєї групи (наприклад, ПС-05-1). Кожен студент на початку семестру створює свою папку, у яку протягом семестру зберігає створювані файли робіт. Ім’я файлів повинно складатись із 8 символів, набраних в латинському регістрі (для сумісності з попередніми версіями програм). Можливий варіант імен файлів:
ПС05-15a.dwg - для файлів AUTOCAD
ПС05-15c.xls
- для файлів Excel
шифр групи № варіанта розширення файлу
Номер варіанта збігається з порядковим номером студента у журналі викладача. Всі лабораторні роботи зберігаються у файлах студента до кінця семестру.
У процесі роботи слід час від часу записувати введену інформацію на диск, щоб не втратити її через можливі збої системи.
Для організації поточного контролю в ході вивчення дисципліни проводяться контрольні роботи та виконуються підсумкові модульні контрольні роботи.
Перевірка засвоєння предмету відбувається відповідно до затвердженого положення про рейтингову систему оцінки знань студентів. Підсумкова оцінка виставляється на основі балів рейтингу.
Розділ 1 ГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ «AUTOСAD»
AutoCAD належить до найвідоміших систем комп’ютерної графіки і являє собою потужний пакет для автоматизації розробки та виконання проектно-конструкторських та інших графічних документів.
На сьогодні система AutoCAD дозволяє:
- здійснювати двовимірне проектування та оформлення креслень;
- виконувати оперативне редагування креслення, використовуючи зсув, масштабування, побудову дзеркального відображення, копіювання та ін.;
- виконувати тривимірне моделювання (каркасне, поверхневе, твердотільне);
- автоматично отримувати на основі об’ємної моделі плоскі зображення її проекцій, які потім можуть бути допрацьовані засобами AutoCAD.
- здійснювати фотореалістичну візуалізацію моделей (налаштування точки зору, освітлення, призначати об’єктам візуальні властивості реальних матеріалів, застосовувати спеціальні ефекти, що імітують природні умови спостереження);
- здійснювати колективну роботу над проектом за допомогою локальних мереж та Internet;
- здійснювати обмін даними між проектами;
- розробляти за допомогою вбудованої в систему AutoCAD мови програмування AutoLISP будь-які додатки для розв’язання конкретних проектних задач.
Особливості виконання конкретного завдання роботи та рекомендації, щодо дій користувача при цьому, наведені безпосередньо в методичних вказівках для роботи з графічною системою до конкретної лабораторної роботи. У кожній лабораторній роботі наведений приклад її виконання.