Рівень задоволеності матеріальним станом
Віковий фактор (№5, 11).
Фактор сімейного стану (№2).
Фактор наявності та кількості дітей (№3,4).
Показник рівня зацікавленості у політичних процесах (№5)
Показник участі у політичних організаціях, об’єднаннях.(№7,8)
Показник працевлаштування (№ 9).
Показник рівня задоволеності матеріальним станом (№10)
Показник рівня залучення до політичного життя (№11).
Показник рівня задоволення діяльністю владних органів (№12,13,14).
Метод дослідження: метод роздаткового анонімного анкетування шляхом самозаповнення.
Польовий етап: Анонімне анкетування проводилося в період з 1 до 14 липня серед:
Регіональних осередків політичних партій:
УДАР (Адреса: 25000, Кіровоград, вул, Тарковського, 57/82, e-mail: kirov.udar@gmail.com),
Партія Регіонів (Адреса: 25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7 телефон/факс (0522) 35-83-66, E-mail: region_ua@mail.ru),
Партія Свобода (Адреса: Острівська 2, офіс№9, Телефон: (0522)27-54-68, (066)124-40-20, (067)180-30-44, E-mail: vo@svoboda.org.ua )
Комуністична партія (Адреса: 25001, м. Кіровоград, вул. Куроп’ятникова15, Телефоны:050-724-06-27).
Серед працівників медичного обслуговування.
Серед працівників приватних структур (Агентства страхування, салони краси, будівельні фірми).
Серед студентської молоді.( в тому числі у соц. мережах за допомогою електронної пошти).
Домогосподарок.
Гіпотези дослідження:
1. Політична зацікавленість залежить від вікового фактору. Чим молодша жінка, тим активніше цікавиться політичним життям.
2. Політична залученість залежить від фактору сімейного стану. Незаміжні та розлучені жінки активніше долучаються до політичного процесу.
3. Політична участь жінок залежить від фактору наявності та кількості дітей.
Вибірка:
Генеральною сукупністю даного соціологічного опитування є жінки від 18 до 60 років міста Кіровограда. Цільова група – 20 жінок: 10 особи - активного критерію (беруть участь у громадських організаціях, об’єднаннях), 10 осіб пасивного критерію (беруть участь у голосуванні на виборах, люди аполітичні).
Гіпотези дослідження перевіряються такими запитаннями анкети:
Гіпотеза 1 :
№5:«Якою мірою Ви зацікавленні у політичному житті міста Кіровограда?»
№ 11: Яким чином Ви долучаєтесь до політичного життя міста ?
Гіпотеза 2:
№ 2: Зазначте ваш сімейний стан.
Гіпотеза 3:
№ 3: Чи маєте Ви неповнолітніх дітей (до18 років), які проживають поруч з Вами?
№ 4: Вкажіть будь-ласка кількість неповнолітніх дітей, які проживають поруч з Вами.
Розділ іi. Основні висновки
Дане дослідження було спрямоване на виявлення факторів політичної активності жіночої частини населення міста Кіровограда. Було розподілено об’єкт дослідження на дві категорії – активності (беруть участь у громадських організаціях, об’єднаннях) та пасивності (беруть участь у голосуванні на виборах, люди аполітичні). Була розроблена анкета, котра допомогла виявити критерій активності та пасивності, та вплив факторів на залучення жінок до політичних процесів.
Було висунуто три гіпотези щодо можливих результатів дослідження. В першій гіпотезі зазначено вплив вікового фактору на зацікавленість політичними процесами. Представлено припущення, що чим молодший вік жінки, тим активніше вона цікавиться політичним життям. У другій гіпотезі було припущено, що на політичну активність впливає сімейний стан, розглядалось що незаміжні та розлучені жінки активніше долучаються до політичного життя. Щодо третьої гіпотези то було взято за основу фактор наявності та кількості дітей. Було припущено, що ті хто мають дітей є більш політично пасивними, ніж ті у кого їх немає.
Провівши анкетування та ретельно проаналізувавши отримані дані, було одержано такі результати дослідження:
Гіпотезу №1 було частково підтверджено, адже встановлено що політична зацікавленість більша на сьогодні серед вікової категорії 18-24, але з роками вона втрачається і жінки старші за віком активніше долучаються до політичного життя.
Щодо другої гіпотези можемо вважати її спростованою адже згідно із даними, то не можемо помітити різниці щодо показників заміжніх та незаміжніх жінок, із категорії активності та пасивності ці показники практично не різняться. Тому є підстави вважати спростованою гіпотезу №2.
Щодо наявності та кількості дітей, то згідно показників можемо помітити що даний фактор впливає на політичну активність жінок вікової групи 18-24:в категорії активності помічаємо відсутність дітей порівняно із категорією пасивності -33% мають 1-ну дитину. Для інших вікових груп цей фактор особливого впливу немає – у категорії пасивності і активності вікової групи 25-49 – помічаємо наявність дітей. Тож можемо говорити про часткове спростування гіпотези №3.
Виникає необхідність мотивування жінок щодо активізації у політичному житті. Нашою дослідницькою групою було включено в анкети 2 питання що визначали рівень задоволеності владними органами. Виявилось, що більшість жінок категорії активності не задоволена владою, а щодо пасивності, то більшість є в основному задоволені. Тому можна припустити що для активізації жінок у політичне життя є визначальним показник задоволення існуючою владою.
Отже, із зазначеного вище можемо прослідкувати динаміку політичної активності у місті Кіровограді. Виявляється що є залежність між задоволеністю органами влади та політичною активністю жінок міста Кіровограда. Але ця тема потребує більш детального вивчення.