
- •Тема 1. Педагогіка вищої школи як галузева наука та навчальний предмет. Вища школа як педагогічна система. План
- •1. Курс «педагогіка вищої школи» та його значення у підготовці магістрів до здійснення професійно-педагогічної діяльності.
- •2. Педагогіка вищої школи як галузь педагогічної науки.
- •3. Мета, завдання та функції педагогіки вищої школи.
- •4. Категоріально-понятійний апарат педагогіки вищої школи
- •5. Поняття «педагогічної системи» у педагогіці вищої школи. Система вищої освіти в україні.
- •1. До структури вищої освіти входять освітньо-кваліфікаційні та освітньо-науковий рівні:
- •1) Освітньо-кваліфікаційні рівні:
- •2) Освітньо-наукові рівні:
- •7. Цілі, завдання, структура та типи сучасних вітчизняних вищих навчальних закладів.
- •2. Головними завданнями вищого навчального закладу є:
- •Тема 2. Методи та методика педагогічних та психологічних досліджень. План
- •Основи педагогічних досліджень.
- •2. Принципи психолого-педагогічного дослідження.
- •3. Педагогічне проектування дослідження. Етапи проведення педагогічного дослідження.
- •4. Теоретичні та емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження.
- •5. Магістерська дисертація: основні вимоги і характеристики цього типу науково-дослідних робіт.
Тема 2. Методи та методика педагогічних та психологічних досліджень. План
Основи педагогічних досліджень.
Принципи психолого-педагогічного дослідження.
Педагогічне проектування дослідження. Етапи проведення педагогічного дослідження.
Теоретичні та емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження.
Магістерська дисертація: основні вимоги і характеристики цього типу науково-дослідних робіт.
Основи педагогічних досліджень.
Глибоке розуміння суті педагогічних явищ, інноваційне розв'язання неординарних педагогічних завдань неможливе без оволодіння методами наукового пізнання, ознайомлення з логікою дослідницького процесу, досвіду аналізувати і передбачати його подальший розвиток.
Наукова підготовка студентів магістратури необхідна не тільки для проведення досліджень, а й в навчально-виховній практиці у вищому закладі освіти, котра потребує вмінь визначати мету і завдання своєї діяльності, пріоритетних шляхів удосконалення організації різноманітних педагогічних процесів тощо.
Педагогічне дослідження - це свідомий цілеспрямований пошук шляхів удосконалення педагогічного процесу з використанням наукового апарату.
Є також специфічні вимоги до педагогічного дослідження.
По-перше, педагогічне дослідження завжди потребує особливої уваги, оскільки масивом дослідження завжди є люди.
По-друге, треба прагнути до максимальної практичної користі під вивчення найскладнішого іноді суто теоретичного питання. Поки що частина педагогічних працівників зазнає труднощів, застосовуючи теорію на практиці, часом не бачить практичної користі від теоретичних досліджень. Це створює певне взаємне непорозуміння дослідників і практиків. У такій обстановці проводити дослідну роботу стає важко. Учений зобов'язаний не тільки розробити теорію, а й вказати на способи її впровадження в практику.
По-третє, педагогічне дослідження — це спільна творчість дослідника і всіх учасників експерименту, що передбачає довіру та взаємодопомогу між ними. Усім має бути цікаво та корисно.
2. Принципи психолого-педагогічного дослідження.
Основні правила будь-яких педагогічних досліджень відображаються в низці принципів, тобто в головних положеннях, що визначають і підхід до проблеми, і методику здобуття емпіричних та наукових фактів, і аналіз їх.
Принцип цілісного вивчення педагогічного явища чи процесу.
Принцип комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблем педагогіки.
Принцип об'єктивності. Принцип об'єктивності вимагає:
· перевірки кожного факту кількома взаємодоповнюваними та взаємокоригувальними методами вивчення суб'єктів навчально-виховного процесу;
· повторного огляду, уточнення здобутого фактичного матеріалу під час проведення експериментальної чи пошукової роботи;
· фіксації всіх проявів якостей та властивостей особистості, а не тільки тих, які свідчать про позитивні результати експерименту (для педагогічної науки важливо і те, що підтверджує та підвищує ефективність навчально-виховного процесу і те, що знижує його позитивні результати);
· зіставлення даних свого дослідження з даними інших дослідників, установлення подібності і розходження в характеристиці досліджуваних якостей і явищ;
· здобуття наукових даних шляхом порівняння думок різних учасників навчально-виховного процесу (порівняльна характеристика досліджуваного явища, процесу, якості з різних поглядів і позицій);
· постійного самоконтролю дослідника за власними переживаннями, емоціями, симпатіями й антипатіями, що нерідко дуже суб'єкти візує фіксацію наукових фактів (відомо, що кожний сприймає ті самі події, явища по-своєму).
Принцип єдності вивчення і виховання особистості. Принцип одночасного вивчення колективу й особистості. Принцип вивчення явища в зміні, розвитку. |
Принцип історизму. Пошуки аналогічних досліджень у минулому, використання методики чи окремих способів їх організації або показників і критеріїв дають ученому можливість будувати порівняння, аналогії, бачити найбільш істотні й стійкі зв'язки досліджуваного явища протягом тривалого часу, виявити тенденції, зміни педагогічних процесів, явищ.
Принцип поєднання наукової сміливості з найбільшою передбачливістю.
Принцип глибинного розгляду досліджуваної проблеми.
Принцип педагогічної ефективності.
Суттєво, що всі названі вище принципи науково-педагогічного дослідження виявляються одночасно, у взаємозв'язку один з одним, і дуже конкретно пов'язані з особистістю самого дослідника. При цьому принципи висувають певні вимоги до діяльності дослідника під час проведення ним педагогічного дослідження.