
- •Тема 1. Педагогіка вищої школи як галузева наука та навчальний предмет. Вища школа як педагогічна система. План
- •1. Курс «педагогіка вищої школи» та його значення у підготовці магістрів до здійснення професійно-педагогічної діяльності.
- •2. Педагогіка вищої школи як галузь педагогічної науки.
- •3. Мета, завдання та функції педагогіки вищої школи.
- •4. Категоріально-понятійний апарат педагогіки вищої школи
- •5. Поняття «педагогічної системи» у педагогіці вищої школи. Система вищої освіти в україні.
- •1. До структури вищої освіти входять освітньо-кваліфікаційні та освітньо-науковий рівні:
- •1) Освітньо-кваліфікаційні рівні:
- •2) Освітньо-наукові рівні:
- •7. Цілі, завдання, структура та типи сучасних вітчизняних вищих навчальних закладів.
- •2. Головними завданнями вищого навчального закладу є:
- •Тема 2. Методи та методика педагогічних та психологічних досліджень. План
- •Основи педагогічних досліджень.
- •2. Принципи психолого-педагогічного дослідження.
- •3. Педагогічне проектування дослідження. Етапи проведення педагогічного дослідження.
- •4. Теоретичні та емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження.
- •5. Магістерська дисертація: основні вимоги і характеристики цього типу науково-дослідних робіт.
Тема 1. Педагогіка вищої школи як галузева наука та навчальний предмет. Вища школа як педагогічна система. План
Курс «Педагогіка вищої школи» та його значення у підготовці магістрів до здійснення професійно-педагогічної діяльності.
Педагогіка вищої школи як галузь педагогічної науки.
Мета, завдання та функції педагогіки вищої школи.
Категоріально-понятійний апарат педагогіки вищої школи.
Поняття «педагогічної системи» у педагогіці вищої школи. Система вищої освіти в Україні.
Цілі, завдання, структура та типи сучасних вітчизняних вищих навчальних закладів.
1. Курс «педагогіка вищої школи» та його значення у підготовці магістрів до здійснення професійно-педагогічної діяльності.
Мета курсу: сформувати системні знання студентів магістратури щодо закономірностей та педагогічних характеристик системи вищої освіти, її структури та змісту, методологічних, психолого-педагогічних та методичних основ організації навчально-виховного процесу у вищій школі, науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі; загальну та педагогічну культуру викладача ВНЗ.
Завдання навчальної дисципліни:
визначити роль і місце педагогіки та психології в процесі підготовки магістрів до практичної педагогічної та дослідницької діяльності у закладах вищої освіти;
сформувати глибокі і тривалі знання теоретико-методологічних та методичних основ педагогіки вищої школи як галузі педагогічної науки;
розкрити сутність та закономірності навчально-виховного процесу у вищій школі;
проаналізувати закономірності організації професійної діяльності педагога вищої школи;
розкрити систему освітньо-кваліфікаційних вимог до педагога вищої школи.
Вимоги до знань та вмінь
Знати:
теоретико-методологічні основи педагогіки вищої школи;
основні закономірності, види, форми, принципи і методи організації навчально-виховного процесу у вузі;
напрямки розбудови національної вищої школи України на сучасному етапі;
сучасну систему вищої освіти України;
державні стандарти вищої освіти;
законодавство України про педагогічну діяльність;
освітньо-кваліфікаційні вимоги до педагога вищої школи.
Вміти:
розкривати зміст основних понять та концептуальних положень дисципліни;
володіти напрямками реалізації концептуальних засад реформування вітчизняної вищої освіти;
застосовувати новітні й традиційні технології навчання і виховання в процесі здійснення педагогічної діяльності у закладах вищої освіти;
володіти правовими основами роботи педагога вищої школи;
проводити психолого-педагогічні дослідження та запроваджувати їх результати у практичну викладацьку діяльність.
2. Педагогіка вищої школи як галузь педагогічної науки.
Педагогіка вищої школи — галузь педагогічної науки, яка вивчав педагогічні закономірності й засоби організації та здійснення освітнього процесу (самоосвіти), навчання, виховання (самовиховання), розвитку (саморозвитку) і професійної підготовки студентів (слухачів) до певного виду діяльності й суспільного життя.
Останнім часом педагогіку вищої школи намагаються ототожнювати з андрагогікою чи антропологією. Думається, це штучний підхід. Якщо андрагогіка займається проблемами освіти дорослої людини взагалі, то функціонування педагогіки вищої школи обмежене рамками вищого навчального закладу.
Предметом педагогіки вищої школи як однієї з педагогічних наук є навчання і виховання студентів. Тому предмет педагогіки вищої школи охоплює:
■ вищий навчальний заклад як педагогічну систему;
■ функціонування та ефективність педагогічного процесу у вищому навчальному закладі;
■ педагогічну діяльність науково-педагогічних працівників, "їхню професійно-педагогічну підготовку;
■ педагогічні закономірності формування й розвитку особистості студента;
■ процес вищої освіти і самоосвіти;
■ навчання у вищому навчальному закладі;
■ виховання і самовиховання студентів;
■ моральну і психологічну підготовку;
■ форми, методи і педагогічні технології у вищому навчальному закладі;
■ педагогічні аспекти неперервної самостійної роботи студентів під час навчання у ВНЗ та після його закінчення;
■ особистість науково-педагогічного працівника;
■ педагогічні особливості взаємодії студентів і науково-педагогічних працівників у педагогічному процесі ВНЗ у ході реалізації завдань Болонської конвенції;
■ колектив (соціальну групу) науково-педагогічних працівників кафедр, факультетів, ВНЗ;
■ студентські колективи (соціальні групи). Докорінні зміни, що сталися в соціально-економічних
Предметом психології вищої освіти виступають психологічні закономірності й умови ефективності процесів навчання та виховання у вищій школі. У цьому сукупному предметі пожна визначити ряд детальніших предметів для вивчення:
- психологічна структура навчальної діяльності;
- формування пізнавальнх процесів студентів (сприйняття, мислення, уваги тощо), професійних здбіностей, рис особистості, умінь і навичок;
- вікові психічні та психофізіологічні особливості студентів;
- диференційно-психологічні характеристики студентів, які слід враховувати в процесі навчання й виховання та методи їх діагностики;
- соціально-психологічні закономірності формування студентського та викладацького колективу;
- психологічні аспекти педагогічного спілкування.