Тема 11. Економічне зростання
1. Способи вимірювання та показники економічного зростання.
2. Чинники та теорії економічного зростання.
3. Моделі економічного зростання. Модель Солоу.
1. Способи вимірювання та показники економічного зростання.
Економічне зростання - це поступове зростання економіки в довгостроковому періоді.
Рівень реального валового внутрішнього продукту служить критерієм економічного добробуту суспільства, а зміна валового внутрішнього продукту служить показником економічного зростання.
Економічне зростання вимірюється через показники валового внутрішнього продукту:
1) зростанням реального валового внутрішнього продукту за певний період часу;
2) зростанням обсягу валового внутрішнього продукту на душу населення за певний період часу
Використання того чи іншого означення залежить від проблем, які розглядаються. Наприклад, якщо розглядаються проблеми бюджету країни, то доцільно використовувати перше означення. Якщо розглядаються проблеми добробуту, то перевага надається другому означенню.
Економічне зростання графічно можна задати двома способами.
1. Через модель ad-as:
P
LRAS1 LRAS2
AD
Y1 Y2 Y
Мал. 11.1. Економічне зростання як переміщення лінії довгострокової сукупної пропозиції
2. Через криву виробничих можливостей.
Споживчі
С
товари
домогос-
А
подарств
0 B D Споживчі товари держави
Мал. 11.2. Економічне зростання як переміщення праворуч кривої
виробничих можливостей
Можливість такого переміщення забезпечує приріст кількості та якості ресурсів, а також вдосконалення технології.
Якщо у розглядаємий період ВВП відтворюється у тих самих обсягах, що і в попередньому році, то говорять про нульове економічне зростання. Якщо в розрахунковому періоді обсяг ВВП спадає, то говорять про від’ємне зростання. Так, показники ВВП України свідчать про від’ємне економічне зростання країни до 1999 року та додатнє зростання у 2000-2004 роках.
Економічне зростання вимірюється показниками: коефіцієнт, темп та приріст зростання ВВП (ВВП на душу населення).
Темп зростання (ВВП або ВВП на душу населення) - коефіцієнт зростання, помножений на 100%.
Темп приросту (ВВП або ВВП на душу населення)
На практиці використовуються більш складні способи обчислення економічного зростання. Наприклад, підрахунок темпів зростання методом найменших квадратів і методом експоненційного зглажування.
2. Чинники та теорії економічного зростання.
Чинники економічного зростання поділяють також у прямі та непрямі.
До прямих чинників економічного зростання відносяться: збільшення кількості робочої сили, нагромадження фізичного капіталу, технологічний прогрес.
До непрямих чинників економічного зростання відносяться: податкова, цінова, зовнішньоекономічна політика держави.
Розрізняють два типи економічного зростання: екстенсивний, коли збільшується кількість залучених у процес виробництва ресурсів та інтенсивний, коли зростає ефективність використання ресурсів шляхом вдосконалення техніки та технологій.
До екстенсивного типу відноситься: збільшення чисельності зайнятих, збільшення фізичного обсягу капіталу.
До інтенсивного: технологічний прогрес, рівень освіти та професійної перепідготовки кадрів, технічний прогрес, організація та управління виробництвом тощо.
Чинники економічного зростання поділяють на стримуючі та прискорюючі.
До чинників, які негативно впливають на економічне зростання і, відповідно стримують його, відносяться: 1) злочини у господарській діяльності, 2) недобросовісне ставлення до праці, 3) страйки, 4) великі капіталовкладення в охорону оточуючого середовища, 5) несприятливі погодні умови (для сільського господарства), тобто все, що стримує продуктивність праці і, відповідно, економічне зростання вцілому.
До прискорюючих (або позитивних) чинників економічного зростання відносяться: 1) сприятливі запаси природних ресурсів; 2) сприятливі кліматичні умови; 3) сприятлива соціальна, культурна ситуація в суспільстві; 4) стабільність політичної системи.