1. Циклічно-рівноважні теорії

Теорія нововведень (інновацій) пояснює цикл періодичним впровадженням технологічних нововведень (Йозеф Шумпетер та ін.). За Шумпетером існує дві фази, які віддаляють економіку від рівноваги: підйом та депресія, та дві фази, які повертають економіку до рівноваги: криза та пожвавлення. Кожне нововведення, яке створюють підприємці, порушує рівновагу. З використанням нововведень починається підйом, з масовим його використанням-спад. Економіка повертається до рівноважного стану.

Монетарні теорії пояснюють цикл рухом кредиту Теорія Хоутрі визначає, причиною криз стає штучне звуження грошової пропозиції емісійними банками, які підвищують облікову ставку % для захисту касової готівки або з метою підтримки курсу національної валюти. Теорія Хаєка грунтується на диспропорції у русі різних цін. Ціни на предмети споживання зростають швидше, ніж на засоби виробництва. Це зменшує інвестиції і веде до депресії.

Теорії недоспоживання пояснювали цикл надмірно високою часткою доходів в сукупних доходах багатших прошарків суспільства. Теорія Гобсона стверджує, що величина заощаджень у капіталістичному суспільстві має тенденцію до перевищення обсягу інвестицій (оскільки переваги прогресу привласнюються багатими, їх схильність до інвестування спадає). Нерівний розподіл доходів, що спричиняє відносне скорочення інвестицій, призводить до безробіття. зниження цін і доходів. Теорія Прайзера наголошує на тому, що надмірно високі прибутки періоду підйомів призводять до відносного відставання зарплати від інвестицій. Високі прибутки спричиняють високі інвестиції, з часом інвестування стає надмірним, а споживання - відносно недостатнім.

Асинхронні теорії пояснюють цикл відсутністю синхронності у розвитку різних сфер. Афталіон пов’язує цикл “принципом акселерації”. Він обгрунтовує появу надлишку предметів споживання тим, що на початку фази підйому ціни на засоби виробництва зростають швидше, ніж на предмети споживання. Наприкінці фази в результаті нагромадження засобів виробництва створюється значний надлишок предметів споживання, падає їх гранична корисність і ціна. Криза перекидається на інші галузі, стаючи загальною. Кларк пояснював залежність попиту на засоби виробництва від двох чинників: величини амортизації і попиту на споживчі товари. Мітчел також акцентував увагу на невідповідності зростання цін на засоби виробництва і предмети споживання. Але він доповнював пояснення тим, що при підйомі до виробництва залучаються робітники з низькою кваліфікацією і гірше обладнання. Відповідно, починає спадати граничний прибуток, і за цих умов починається спад. До асинхронних теорій відносять розробки відомого українського економіста Михайла Івановича Туган-Барановського (1865-1919, нар. на Харківщині). Економічний цикл пояснюється невідповідністю (асинхронністю) у розвитку різних сфер виробництва. М.І.Туган-Барановський пов’язував циклічний характер економічного розвитку з інноваціями в галузях, які виробляють засоби виробництва. Появу диспропорцій він пояснював недосконалістю дії ринкових механізмів, їх неспроможністю пропорційно розподілити капітал між різними сферами.

2. Циклічно-нерівноважні теорії. Відмова трактувати економічний цикл, як відхилення від стану рівноваги. Розвиток цих теорій здійснювався на підгрунті економетрики (П.Семуельсон, М.Калецький, Я.Тінберген). Характерним є узагальнення фактів, які здобуті в результаті дослідження. Згідно цих теорій поняття рівноваги - штучне утворення дослідника, а реальна економіка - це постійний рух. Економетристи відстоювали ідею неминучості коливань в умовах економічного прогресу, шукали засоби їх пом’якшення.

3. Нециклічні теорії заперечують рівновагу взагалі. Підставою для виникнення цього підходу стало те, що з 20-х років 20 століття періодичні цикли майже перестали існувати, особливо у післявоєнний період. ( Леон Дюпр’є, Анрі Гіттон та ін.).