15 Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.

Змішана республіка поєднує в собі ознаки і президентської, і парламентської республік. Вона може бути або президентсько-парламентською, або парламентсько-президентською. Приклади: Франція, РФ, Польща. Ознаки:

• Президент обирається на загальних виборах;

• Президент має повноваження у сфері виконавчої влади але не завжди буде її очолювати;

• Президент має право дострокового розпуску парламенту.

• Уряд як правило несе відповідальність і перед парламентом, і перед президентом.

Приклади: Франція, Білорусія,Україна, Туреччина, Монголія, Росія, Чехія

16 Соціалістична держава: поняття, сутність, приклади сучасних соціалістичних держав.

Соціалістична держава – держава, в якій відбувається будівництво соціалістичного суспільства (Куба, КНДР, КНР). Функціонує на ідеології соціалізму, тобто існування єдиної державної власності, відсутності приватної. Присутнє обов’язкове зрощення державного механізму та партійної ієрархії. У Конят. Зазначаються лише права трудящих громадян.

17 Унітарна держава – це єдина, цілісна, злита держава, складові частини якої не володіють будь-якою політичною самостійністю. Ознаки:1) наявність тільки однієї конституції; 2) існування єдиної системи вищих органів державної влади; 3) єдина система права; 4) єдине громадянство; 5) єдина судова система;

6) складові частини найчастіше мають статус адміністративно-територіальних одиниць.

За ступенем централізації розрізняють:

1) централізовані (Данія, Норвегія, Казахстан); 2) децентралізовані (Великобрит.) і 3) відносно децентралізовані д-ви (Португалія., Іспанія, Італія).

Залежно від наявності автономних утворень унітарні держави поділяють на: складні; прості.

Федерація – це союзна д-ва, частини якої мають державний суверенітет, що однак не порушує цілісності всієї союзної держави. )частини назив. – суб*єктами федерації. Субєкти мають славне законодавство, власну суд. Систему, самостійні органи управління.Але також на тер. суб’єктів діють і зашальнофедеративні державні інстит. , що цілісність федерації.  Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН.

.18 Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії,політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз. Автоно́мія — право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією. 

Територіальна автономія – означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин держави незалежно від складу населення. Її суть полягає у внутрішньому самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...

Автономні регіони володіють самостійною у вирішенні питань освіти, соціальної сфери, місцевого господарства, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.

Представницькі органи державної влади в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони приймають повинні відповідати загальнонаціональним законодавству. Виконавчі органи влади контролюються центральним урядом.Національна автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій.

Політична автономія має деякі ознаки державності:

- має право законодавства з місцевих питань;

- іноді їй належить право вирішення деяких загальнодержавних питань;

- більш самостійно може мати власне громадянство

- створюється місцевий парламент, іноді двопалатний : Великобританія, Франція(Корсика), Фінляндія, Данія(Гренландія).

Адміністративна автономія являє собою територіальну одиницю держави, органи наділяються ширшими правами у галузі управління в порівнянні з органами в звичайних адміністративно-територіальних одиницях.

- немає права видавати свої місцеві закони, хоча її представницькі органи приймають нормативні акти в межах своїх повноважень. Наприклад Китай Представницькі органи автономних утворень можуть приймати акти про автономію, можуть змінювати або скасовувати акти вищестоящих органів держави. Можуть брати участь у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до ЗУ.

Адміністративна автономія існує в Нікарагуа, Молдові ,Індії.

19 Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади). Регіоналістична держава - це проста держава, уся територія якої складається з автономних утворень. До регіоналістичних держав належать Іспанія, Італія та Шрі-Ланка. Зазначені автономії можуть бути: 1) територіальними (більшість з областей Італії); 2) побутово-географічними (окремі області Італії, наприклад, Сицилія); 3) етнічними (країна Басків, Андалузія в Іспанії); 4) змішаними (Шрі-Ланка складається з етнічної провінції, що населена тамілами та дев'ятьма сингальськими провінціями). У регіоналістичних державах автономні утворення своїх конституцій не мають, але в конституціях зазначених держав за ними закріплюються певні повноваження, для реалізації яких автономії можуть приймати певні нормативно-правові акти. Самі автономії діють на підставі певних статутів, які затверджуються загальнодержавним парламентом. Поряд з місцевими органами представницької та виконавчої влади, на території автономій діють представники центру - комісари, губернатори тощо

20 Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій. Федерація - це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю. — єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо. Всі суб'єкти федерації є державними утвореннями, тобто вони наділені установчою владою - можуть приймати власні конституції, які повинні відповідати основним федеративним законам. Пріорітет у сфері законотворчості, як і в інших сферах державної діяльності завжди залишається за федераціями.Обов'язковість відповідності конституцій суб'єктів федерації конституції союзу передбачена у законах Німеччини, та інших федеративних держав.  Принципи устрою федерації. 1. побудована за територіальним принципом. 2. побудована за національним принципом, 3.побудована за змішаним принципом: національ ним і територіальним.  Основні ознаки федерації: 1) наявність єдиної території, 2) наявність загальної конституції федерації і конституцій і суб'єктів; 3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів; 4) наявність федерального двопалатного парламенту і парла-ментів суб'єктів федерації,  5) наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єк-тів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія); 6) можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США); 7) наявність загальнофедеральної податкової і грошової сис-теми; 8) суб'єкти федерації не мають суверенітету і не є суб'єктами міжнародного права. За окремими критеріями федерації можна поділити на декілька видів: 1. Відповідно до правової підстави та способу створення :— договірні( ФРН, Австрія), --недоговірні (коли центральна влада надає значної самостійності адміністративно територіальним одиницям і вони перетворюються в суб’єктів федерації)  2. Згідно з принципом побудови:— національні (Бельгія)— територіальні (Бразилія,США) — національно-територіальні (Канада)

21 Способи набуття громадянства у зарубіжних державах. Філіація - набуття громадянства у зв'язку з народженням. Закони різних держав базуються на принципах або «права крові», або «права ґрунту». Згідно з принципом «права крові» дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження. Згідно з принципом «права ґрунту» дитині надається громадянство держави, на території якої вона народилася незалежно від громадянства батьків.  Натуралізація (укорінення) - індивідуальне надання до громадянства на прохання заінтересованої особи. Згідно із законом прохання приймається до розгляду уповноваженим державним органом лише через певний строк проживання у країні (США, Австралія, Україна, Франція - 5, Великобританія - 7, Іспанія - 10 років) Оптацією називають право вибору одного з двох громадянств, яке надається біпатриду з огляду на конвенції про скасування подвійного громадянства. У разі самовизначення нації і створення нової держави громадянство нової держави набувається мешканцями цієї країни згідно із законом про громадянство, як правило, автоматично. Трансферт означає автоматичну зміну громадянства осіб у зв'язку з передачею території, де вони проживають, від однієї держави до іншої.  Дарування громадянства здійснюється за особливі заслуги перед державою на основі постанови компетентних органів (президента, Сенату), незалежно від терміну постійного проживання, знання мови т. ін.

Поновлення громадянства: поняття, зміст.Відновлення в громадянстві може відбуватися двома шляхами: за допомогою реінтеграції або репатріації.

Реінтеграція — це відновлення в громадянстві у випадку його втрати або попереднього виходу з громадянства.(така процедура передбачена законодавством більшості країн,зокрема Франції,Ірландії,Швейцарії)

Реінтеграція звичайно носить індивідуальний характер, на відміну від репатріації, що характеризується груповою, колективною ознакою. Таким чином, репатріація — це відновлення громадянства шляхом повернення в країну свого громадянства (постійного проживання або походження) певної групи осіб, які опинилися в силу різних обставин на території інших держав. Це найбільше стосується біженців, звільнених військовополонених, т.зв. переміщених осіб.