8. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.

Монархія – це форма правління при якій держ.влада повністю чи частково належить одноособово главі д-ви – монарху.

Влада монарха незалежна від влади будь-кого в д-ві. Сам монарх вваж. дж-лом влади. Престол успадковується. Монархії поділяються на абсолютні та обмежені(конст.), які в свою чергу поділяються на дуалістичні , абсолютні , обмежені , теократичні

Монархії властиві такі ознаки

а) безстроковість влади монарха;

б) володіння монархом владою за спадком по праву крові;

в) монарх представляє державу не за дорученням, а за власним правом;

г) не підпорядкованість влади монарха будь-яким іншим суб’єктом.

9Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.

Обмежена монархія — це форма державного правління, при якій влада монарха є обмеженою парламентом або конституцією. Сформувалась в результаті еволюції абсолютної монархії, коли влада монарха була обмежена і визначалась конституцією, де, крім того, закріплювався порядок престолонаслідування. Вперше виникла у Великобританії в кінці 17 ст. Наприклад, обмеженими монархіями є також Бельгія, Іспанія. Необмежені монархії – це монархії, за яких влада монарха ніколи і нічим не обмежена. Інакше кажучи, у країні не існує ні державних органів, ні законів, що могли б якоюсь мірою змінити або відмінити волю монарха. Напр..ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія.

10Парламентська монархія: характерні риси.

Конституційно-правові ознаки:

-глава д-ви виконує виключно представницькі ф-ії

- парламентський спосіб формування уряду

- наявність інституту парламентської відповідальності уряду (резолюція недовіри)

- наявність інституту контрасигнації

Приклади: Беліз, Іспанія, Великобританія, Тайланд, Швеція, Норвегія, Нідерланди, Ліхтенштейн, Мальта та ін.

У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, ви¬конавчій і судовій сферах діяльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем'єр-мініст¬ром) стає лідер партії, яка володіє найбільшим числом депутат¬ських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний. Сучасні монархії здебільшого є парламентськими (Японія, Іспанія, Швеція, Данія та ін.).

11 Дуалістична монархія: характерні риси(навести приклад) У дуалістичній монархії юридичне і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним їм пре¬м'єр-міністром), і парламентом. Монарх вже не має законодав¬чої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкладального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту. Дуалістична монархія характерна для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Вона є своєрідною спробою прими¬рити інтереси феодалів (їх переважно виражає монарх) і інтере¬си буржуазії (їх представляє парламент). Наприклад, дуалістич¬на монархія була в кайзерівської Німеччині в 1871—1918 pp. Вона існувала також у Тунісі, Таїланді, Лівії, Ефіопії та інших краї¬нах. У деяких сучасних країнах (султанат Бруней, королівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії.

Конституційно-правові ознаки:

-монарх має реальні повноваження у сфері виконвчої влади

-змішаний спосіб формування уряду

- наявність інституту парламентської відповідальності уряду (резолюція недовіри)

-наявність у глави д-ви права розпуску парламенту

Приклади: Кувейт, Марокко, Бутан, Йорданія, Бахрейн, Монако, Тонга