3.1. Поняття та сутність держави

Вирішення проблеми визначення поняття держави є принциповим для теорії держави та права, оскільки саме поняття надає можливість окреслити коло явищ, що входять до предмета її вивчення. Людство цікавить поняття держави з часів її виникнення. Починаючи з Давньої Греції та Риму і до наших днів, філософи, науковці, юристи намагаються поставити крапку у відповіді на це складне питання.

Визначення поняття держави має не лише академічне, але й прикладне значення. Не можна керувати державою, не маючи достатніх знань про неї, лише на основі спроб та помилок, емпіричного досвіду, без глибокого та різнобічного розуміння її природи та сутності.

Починаючи з давніх часів, кожна історична епоха, філософська теч наукова доктрина пропонують власне поняття держави, наголошуючи на • чи інших аспектах даного явища. Визначення загального поняття, єдино для всіх часів та народів, є принципово неможливим. Розмаїття поглядів державу піддається цілком логічному обґрунтуванню. По-перше, необхідно враховувати суб'єктивний характер неоднакового сприйняття одних і тих державно-правових явищ різними людьми. По-друге, - це об’єктивні обставини: неоднаковість умов існування держав на різних етапах розвитку суспільства, особливості та специфічні риси, властиві окремим державам, складність самої держави як явища. Тобто можливість багатоваріантного визначення поняття держави є науковою нормою.

Додаткову складність у визначення поняття держави вносить той факт що, використовуючи даний термін, дослідники говорять про різні предмети та явища. Так, державу можна визначати як у широкому, так і у вузькому –розумінні.

На думку австрійського юриста XX століття Кельзена, державу можна сприймати у юридичному, соціологічному, біологічному, нормативному аспектах.

Неоднаковість сприйняття та тлумачення сутності держави багато в чому пояснюється історичною епохою, в межах якої виникає та розвивається певне вчення, рівнем розвитку суспільства, суспільної свідомості. Так, протягом історичного розвитку вчені, філософи, юристи по-різному визначали термін "держава".

Аристотель. Спілкування громадян, що не потребують іншого спілкування, та ні від кого іншого не залежать.

Цицерон. Справа, що варта народу, - об’єднання багатьох, пов'язаних згодою у питаннях права та загальним інтересом.

Нікколо Макіавеллі. Політичний стан суспільства, що виявлявся у встановленні та підтриманні відносин між владарюючими та підлеглими, наявності органів юстиції та законів. Загальне благо, яке повинно створюватися від виконання реальних державних інтересів.

Жан Боден. Правове управління сім'ями та тим, що є у них спільного з верховною владою, яке повинна керуватися вічними основами добра та справедливості. Ці основи повинні давати загальне благо, яке і повинно станови-ти мету державного устрою.

Томас Гобс. Єдина особа, верховний владика, суверен, воля якого внаслідок договору багатьох осіб вважається волею всіх. Таким чином держава може використовувати можливості кожного для загального миру та захисту.

Джон Лок. Держава - загальна воля людей, що є виразом переважаючої цілі. Тобто більшості громадян, які входять у державу. Держава - сукупність людей, які об'єдналися в одне ціле під керівництвом ними ж установленого загального закону.

Важливою категорією, яка лежить в основі визначення поняття держави, є її сутність, під якою слід розуміти внутрішній зміст найсуттєвіших характерних рис держави, що виявляється у зовнішніх формах її функціонування. Виділяють національний, расовий, релігійний підходи до визначення сутності держави. Але при всьому розмаїтті підходів до визначення сутності держави у вітчизняній науці основними слід вважати класовий та загальносоціальний (схема 3.3.).

В реальному житті не було і немає суто класових або загальнолюдських державних інститутів. Будь-яка державна влада виконує як класові завдання, так і піклується про загальні справи. Класова сутність є

Руслан

Ето все надо переписать? 13:50:24

Танюшка

характерною для недемократичних, тоталітарних держав, в яких загальносоціальна спрямованість існує, але є другорядною. В умовах вирішення суспільних суперечностей на основі діалогу та політичного компромісу на другий план відступають класові прояви сутності держави.

При визначенні держави важливо враховувати як класові, так і позакласові елементи, загальнолюдські ознаки та риси. В іншому випадку характеристика буде однобокою та необ'єктивною.

Розмаїття підходів до визначення та тлумачення поняття держави позбавляє її таких характерних рис, що виявляються на всіх етапах її розвитку.

Універсальним підходом до визначення поняття держави ідентифікація за основними ознаками. При цьому прийнятним для використання є поняття держави, в якому міститься найбільша кількість її універсальних специфічних ознак.

Ми можемо навести визначення, яке відповідає цим положенням.

Держава – суверенна, політико-територіальна організація влади в соціально неоднорідному суспільстві, що має апарат публічної влади і здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими.