2.5. Основні теорії походження держави і права

З глибокої давнини людство починає замислюватися над причинами та шляхами виникнення держави і права. Існуюче розмаїття теорій, що пояснюють ці процеси, є природним, оскільки кожна з них відображає різні судження груп, прошарків населення, класів, націй, інших соціальних спільнот про державу та право. В основі цих поглядів і суджень завжди знаходилися різні економічні, фінансові, політичні, ідеологічні та інші інтереси, різні історичні і соціальні умови, в яких жили і творили автори конкретних теорій.

Наука минулого та сьогодення сформулювала ряд теорій походження держави та права, серед яких необхідно виділити наступні:

1. Теологічна;

2. Патріархальна;

3. Теорія суспільного договору і природного права;

4. Теорія насильства;

5. Матеріалістична;

6. Органічна;

7. Технократична;

8. Космічна.

Теологічна теорія є однією з найдавніших. її творці вважають, що держава вічно існує в силу божественної волі, а тому кожний зобов'язаний підкорятися цій волі, підкорятися їй в усьому. Так, у законах царя Хаммурапі (Давній Вавилон) говорилося про божественне походження влади. У Давньому Китаї імператор іменувався сином неба. У більш близькі нам часи дану ідею продовжувало розвивати християнство: "Немає влади не від Бога" (апостол Павло), за кодексом Юстиніана государ є посланцем божим на землі. Особливого поширення ідеї теології набули в період феодалізму. Теологію розвивав видатний релігійний, політико-правовий діяч Фома Аквінський, який говорив про божественне походження всіх видів влади, про право як про дане Богом мистецтво добра і справедливості. Відповідно до теологічної теорії творець усякого на землі, в тому числі держави, - Бог, осягти ж природу держави неможливо. Основний зміст даної теорії в тому, щоб утвердити пріоритет духовий

організації (церкви) над світською (держава).

Патріархальна теорія була дуже поширеною в Давній Греції і рабовласницькому Римі, одержала подальший розвиток у період середньовічного абсолютизму, відгомони її існують до нашого часу. Її основоположник Аристотель вважав, що держава являє собою природну форму людського життя, поза державою спілкування людини із собі подібними неможливе. Як істоти суспільні, люди прагнуть до утворення патріархальної родини, а збільшення кількості подібних родин призводить до утворення держави. Іншим прибічником патріархальної теорії був англійський вчений XVII ст. Роберт Фільмер, який намагався довести, що перший, кому Бог дарував королівську владу, - Адам, батько всіх людей. Традиції патерналізму живі дотепер, коли особливі надії покладаються на батька-правителя.

Теорія суспільного договору і природного права. Виникла в глибині століть. Перші згадування цієї теорії сягають своїми коренями в античність, давні греки говорили, що держава виникла в результаті взаємної домовленості людей з метою забезпечення справедливості. Давньогрецькі основи даної і теорії блискуче розвинуті плеядою мислителів XVII- XVIII ст. Гроцієм, Спінозою, Радіщевим, Гобсом, Локом, Ж.-Ж. Руссо.

Прихильники даної теорії виходять з того, що державі передує природний стан, який вони характеризують по-різному. Для Руссо люди в природному стані мають природжені права і свободи, для Гобса - це стан війни всіх проти всіх. Потім заради миру і благополуччя був укладений суспільний договір між кожним членом суспільства і державою. За цим договором люди передають частину своїх прав державній владі і зобов'язуються підкорятися, а держава зобов'язується охороняти невідчужувані, природні права людини - право власності, життя, безпеку, свободу. Тобто кожен учасник договору підкоряється загальній волі - державі, але в той же час сам стає учасником цієї волі. Суверенітет - надбання всього народу, а правителі - це уповноважені народу, зобов'язані звітувати перед ним і зобов'язані змінюватися за його волею. Де і коли був укладений подібний договір, теорія замовчує, але це не позбавляє її наукової цінності, хоча і робить її антиісторичною. показала, що держава виникає як результат цілеспрямованої діяльності людей. Договірна теорія поклала початок таким інститутам як суверенність державної влади, підконтрольність влади всьому народу, змінюваність державно-правових структур. Усе це робить її актуальною і сьогодні.

Прихильники теорії природного права вважають, що є два види одне з яких позитивне, створене державою, і природне - вічне і незмінне яке походить від людської природи. Якщо позитивне право виникає за всякої держави, то причини появи природного права інші. Гроцій казав, що природного права - сама природа людини. На думку Вольтера, природ право випливає із законів природи, воно самою природою вписане в се людини. В усіх випадках природне право не створюється, а виникає спонтанно, люди пізнають його як еталон справедливості.

Теорія насильства (завоювання) виникла й одержала поширення на кінці XIX- початку XX століття. її основоположники Л. Гумплович, К. Каутський, Е. Дюрінг та інші спиралися на відомі факти (виникнення німецької і угорської держав). Частково переносяться закони життя тварин на людину. Каутський стверджував, що класи і держава з'являються разом як продукт війни і завоювання. Держава є апаратом примусу, поява якого обумовлена необхідністю утримувати у підкоренні захоплені племена. Тобто держава - не результат розвитку суспільства, а зовнішня, примусова сила.

Матеріалістична теорія. Прихильники К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін. Найбільш повно відображена в роботі Енгельса "Походження родини, приватної власності і держави". Цей підхід пов'язаний з виникненням приватної власності, розколом суспільства на класи, соціальними антагонізмами. Формули марксизму: "Держава - це продукт і прояв непримиренних класових суперечок"; "Право - возведена в закон воля панівного класу".

Органічна теорія говорить про те, що

розвиток держав аналогічний за своєю природою розвиткові живих організмів, що відбувається за схемою: народження, життя, вмирання. Тобто держава за своєю природою є тотожною людському організму, де окремі органи аналогічні структурним підрозділам державного апарату (Г. Спенсер).

ТЕМА З. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ