
- •1. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •2. Класифікація інформаційних систем
- •Структура економічної інформаційної системи
- •3.1. Загальна характеристика кіс
- •3.2. Характеристика забезпечувальної частини еіс.
- •Характеристика функціональної частини еіс.
- •Поняття економічної інформації.
- •Властивості економічної інформації.
- •2. Властивості економічної інформації
- •Структуризація економічної інформації.
- •Формалізоване подання економічної інформація.
- •2. Формалізоване подання економічної інформації
- •Класифікація економічних даних.
- •Методи класифікації економічної інформації.
- •Методи кодування економічної інформації.
- •2. Методи класифікації економічної інформації
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •3. Методи кодування економічної інформації
- •4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2. Носії інформації, їх класифікація та основні характеристики
- •3. Проектування форм носіїв первинної інформації
- •4. Проектування форм виводу результатної інформації
- •Поняття машинної інформаційної бази.
- •Основи організації автоматизованого банку даних.
- •2. Основи організації автоматизованого банку даних
- •Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій
- •2.1. Особливості інформаційної технології в різних умовах використання засобів обчислювальної техніки
- •Технологія комп'ютерного способу пересилки й обробки інформаційних повідомлень
- •2.3. Особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу
- •2.4. Інформаційні мережеві технології обробки економічної інформації
- •3. Інформаційні технології за класом реалізації технологічних операцій
- •3.1. Робота з текстовими редакторами
- •1. Створення і редагування текстових документів:
- •3.2. Робота з табличними процесорами
- •3.3. Робота з системами керування базами даних
- •3.4. Мультимедійні системи
- •3.5. Гіпертекстові системи
- •3.6. Глобальна всесвітня мережа Internet
- •Реальність та міфи "інформаційної магістралі"
- •Лекція № 9 Об'єктно-орієнтоване програмування
- •Взаємодія між елементами інформаційної системи управління.
- •Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому.
- •Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому
- •Стадії побудови аіс.
- •Головні розділи технічного забезпечення.
- •Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування аіс
- •7. Стадія впровадження системи в дію.
- •8. Стадія супроводження.
- •2. Головні розділи технічного забезпечення
- •3. Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування аіс
- •Лекція №12 Опис постановки задачі та її розробка
- •Опис постановки задачі (опз) технічного проекту.
- •Послідовність розробки опису постановки задачі (опз) та використання типових проектних рішень (тпр) і пакетів прикладних програм (ппп).
- •Опис алгоритму розв’язання задачі.
- •Опис постановки задачі (опз) технічного проекту
- •Послідовність розробки опису постановки задачі (опз) та використання типових проектних рішень (тпр) і пакетів прикладних програм (ппп)
- •3. Опис алгоритму розв'язування задачі
2. Формалізоване подання економічної інформації
У разі автоматизованої обробки ЕКІ з допомогою ЕОМ важливого значення набуває формалізація подання ЕКІ, її структурних утворень та перетворень останніх. Іншими словами, для використання ЕОМ неодмінно слід формалізувати подання інформаційних структур (атрибутів, повідомлень, показників та інформаційних масивів) і їх перетворень, тобто задати алгоритми, згідно з якими дістають показники або інші структурні одиниці вихідних повідомлень.
Оскільки реквізит є основним і неподільним елементом ЕКІ, то перш ніж розпочинати автоматизовану обробку даних, необхідно формалізовано подати реквізити. Цю дію виконують, здебільшого, користуючись таблицею з такими графами: «Назва реквізиту», «Позначення», «Тип», «Довжина», «Кількість знаків після коми», «Ідентифікатор».
Щоб формалізовано подати будь-який показник, насамперед потрібно виокремити його складові (реквізити), позначити кожний з них і визначити його тип. Цього достатньо, аби мати змогу формалізовано записувати показники, тобто подавати їх у вигляді формул чи математичних виразів, а також будувати алгоритми їх визначення.
Якщо для згаданих реквізитів задати значення, яких вони можуть набувати, та присвоїти їм відповідні ідентифікатори, то стане можливим машинне подання інформації, її введення в ЕОМ, а отже, і її машинна обробка.
Розглянемо приклад формалізованого подання показника, котрий задається документом «Платіжне доручення» і визначає суму, яка перераховується з рахунку клієнта (платника) відповідного банку на рахунок іншого клієнта (отримувача) того самого чи іншого банку (як оплата за куплені товари або надані послуги).
О
пишемо
реквізити цього показника за допомогою
табл.
1.
Якщо використати для реквізитів відповідні позначення і визначити їх тип (графи 3, 4), то первинний показник можна записати у вигляді сукупності символів Wapbohd, що визначає суму W, яка була перерахована з рахунку а в банку р на рахунок b в банку о згідно з документом «Платіжне доручення» за номером h від дати d.
Виконавши у формалізованому запису первинного показника Wapbohd підсумовування за реквізитом h (номер документа), дістанемо новий — він буде похідним — показник такого вигляду:
Wapbod = Σ Wapbohd.
h
Він визначатиме суму, що її перераховано з рахунку а на рахунок b за всіма документами (дорученнями) даного дня d.
Ще один похідний показник — суму коштів, що їх було перераховано з рахунку а на рахунок b за період від d1 до d2 — дістаємо в результаті підсумовування за атрибутом d, тобто визначення загальної суми всіх платіжних доручень з датою, яка потрапляє в зазначений проміжок. Цей показник матиме такий вигляд:
Wapbod = Σ Wapbohd.
d
(d1
d2)
Підсумовуванням останнього показника (Wapbod) за b визначаємо суми коштів (Wapo), які були перераховані з рахунку а в банку р на всі рахунки банку о.
Зрозуміло, що підсумовування показника Wapo за а визначить суму коштів, що їх було перераховано з банку р до банку о за розглядуваний період ( Wpo = ΣWapo).
а
І, нарешті, кінцевий (результативний) показник Wp = ΣWpo визначить суму,
а
яка була перерахована з банку р в усі інші банки за всіма рахунками протягом розглядуваного періоду.
Очевидно, що виконавши відповідні підстановки, можна дістати наведену далі залежність результуючого показника Wp від первинного Wapbohd:
Wp = Σ Wpo = Σ ΣWpbo = Σ Σ Σ Wapbo = Σ Σ Σ Σ Wapbod = Σ Σ Σ Σ Σ Wapbohd
o o b o b a o b a d o b a d h
‼ Примітки.
1. Під час автоматизованої обробки інформації зберігаються, здебільшого, лише значення первинних показників, а значення решти показників обчислюються, при потребі, з їх допомогою.
2. Коли йдеться про формалізовані перетворення та подання, можуть бути отримані показники, які не мають реального змісту. Наприклад, підсумовування первинного показника Wapbohd за реквізитом р приводить до проміжного показника Wabohd, який не має реального змісту. Більш того, формальне виконання операцій може призвести до повного «зникнення» показника як такого. Підсумувавши результуючий показник Wp за р, дістанемо просто атрибут W, який не є показником.
Якщо для реквізитів визначити їх довжину і проставити в таблиці значення довжини та ідентифікатори (графи 5—7), що відповідають цим реквізитам, то можна говорити про введення даних у ЕОМ, формування масивів, зберігання даних на машинних носіях і їх подальшу обробку.
Оскільки записи масиву є сукупністю реквізитів, то набір реквізитів (W,a,p,b,o,h,d) також можна розглядати як запис інформаційного масиву «оплачених доручень» з іменем, наприклад MAPLD. Кожний запис такого масиву визначатиме одне конкретне значення показника «сума коштів W, перерахованих за даним дорученням d». Довжина запису такого масиву дорівнюватиме сумі довжин реквізитів, які входять до нього, і становитиме 67 знаків (символів). Умовно структуру такого масиву можна подати у вигляді
Множину значень будь-якого проміжного показника, наприклад Wapbo, можна подати також як масив, утворений сумами, перерахованими з рахунку а в банку р на рахунок b в банку о за період від dl до d2 з іменем, наприклад MAPL. Його структуру можна записати у вигляді
М
асив
MAPL
має
5 полів (реквізити), а довжина його запису
— 56 знаків.
Такими діями задачу отримання множини значень проміжного показника Wapbo з множини значень первинного показника Wapbohd можна звести до задачі побудови масиву MAPL із первинного масиву MAPLD.
З
агальна
схема перетворення має такий вигляд:
Зауважимо, що ці масиви можуть бути створені на машинних носіях і в ЕОМ, оскільки визначено реквізити, які входять до їх записів, тобто задано ідентифікатори, тип і довжину (кількість символів) реквізитів. Питання безпосереднього перетворення вхідних масивів на вихідні — це, по суті, питання організації автоматизованої обробки використанням тих чи інших програмних і технічних засобів.
Питання для перевірки знань студентів:
1.Що потрібно зробити, щоб стало можливим машинне подання інформації?
2.Наведіть приклад формалізованого подання показника ?
3.Поясніть, що визначає формула Wapbod = Σ Wapbohd.
h
4. Поясніть, що визначає формула Wapbod = Σ Wapbohd.
d (d1 d2)
5.Поясніть схему побудови масиву MAPL, який був отриманий шляхом перетворень первинного масиву MAPLD.
6. Наведіть структуру масиву множини значень будь-якого показника.
Лекція № 4-5
методи кодування економічної інформації
План