
- •1. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •2. Класифікація інформаційних систем
- •Структура економічної інформаційної системи
- •3.1. Загальна характеристика кіс
- •3.2. Характеристика забезпечувальної частини еіс.
- •Характеристика функціональної частини еіс.
- •Поняття економічної інформації.
- •Властивості економічної інформації.
- •2. Властивості економічної інформації
- •Структуризація економічної інформації.
- •Формалізоване подання економічної інформація.
- •2. Формалізоване подання економічної інформації
- •Класифікація економічних даних.
- •Методи класифікації економічної інформації.
- •Методи кодування економічної інформації.
- •2. Методи класифікації економічної інформації
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •3. Методи кодування економічної інформації
- •4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2. Носії інформації, їх класифікація та основні характеристики
- •3. Проектування форм носіїв первинної інформації
- •4. Проектування форм виводу результатної інформації
- •Поняття машинної інформаційної бази.
- •Основи організації автоматизованого банку даних.
- •2. Основи організації автоматизованого банку даних
- •Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій
- •2.1. Особливості інформаційної технології в різних умовах використання засобів обчислювальної техніки
- •Технологія комп'ютерного способу пересилки й обробки інформаційних повідомлень
- •2.3. Особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу
- •2.4. Інформаційні мережеві технології обробки економічної інформації
- •3. Інформаційні технології за класом реалізації технологічних операцій
- •3.1. Робота з текстовими редакторами
- •1. Створення і редагування текстових документів:
- •3.2. Робота з табличними процесорами
- •3.3. Робота з системами керування базами даних
- •3.4. Мультимедійні системи
- •3.5. Гіпертекстові системи
- •3.6. Глобальна всесвітня мережа Internet
- •Реальність та міфи "інформаційної магістралі"
- •Лекція № 9 Об'єктно-орієнтоване програмування
- •Взаємодія між елементами інформаційної системи управління.
- •Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому.
- •Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому
- •Стадії побудови аіс.
- •Головні розділи технічного забезпечення.
- •Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування аіс
- •7. Стадія впровадження системи в дію.
- •8. Стадія супроводження.
- •2. Головні розділи технічного забезпечення
- •3. Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування аіс
- •Лекція №12 Опис постановки задачі та її розробка
- •Опис постановки задачі (опз) технічного проекту.
- •Послідовність розробки опису постановки задачі (опз) та використання типових проектних рішень (тпр) і пакетів прикладних програм (ппп).
- •Опис алгоритму розв’язання задачі.
- •Опис постановки задачі (опз) технічного проекту
- •Послідовність розробки опису постановки задачі (опз) та використання типових проектних рішень (тпр) і пакетів прикладних програм (ппп)
- •3. Опис алгоритму розв'язування задачі
2.3. Особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу
За типом користувацького інтерфейсу виділяють пакетні, діалогові та мережеві IT.
Пакетний режим — це режим, при якому користувач не має доступу до машинних ресурсів, а обробка інформації виконується у спеціальному підрозділі. Для організації роботи ЕОМ в такому режимі створюється підрозділ, основною функцією якого є обробка інформації.
У пакетному режимі через відсутність у користувача змоги мати безпосередній доступ до машинних ресурсів існують затримки у видачі результатів користувачеві. Іноді такі затримки можуть досягати кількох днів. Це пов'язано з особливостями технології обробки інформації і необхідністю обробки багатьох завдань в одному місці почергово. У такому режимі внаслідок можливих затримок не розв'язуються деякі задачі оперативного характеру. Це задачі, які потребують видачі результату з непередбаченою періодичністю та в короткий термін. Найчастіше оперативна результатна інформація вже наступного дня або години не потрібна, тому затримка з видачею результатів обробки в пакетному режимі призводить до того, що в такому режимі розв'язуються лише задачі регламентного характеру. У регламентних задач відома періодичність їх poзв'язування та термін, до якого необхідно отримати результати.
Бувають випадки, коли на робочому місці користувача встановлено ПЕОМ, але може йтися про обробку інформації у і пакетному режимі. Це буває тоді, коли програми обробки інформації побудовані так, що кожна програма запускається в роботу окремою командою, без втручання користувача виконує всі розрахунки і формує результати. До функцій користувача належить лише набрати на клавіатурі ЕОМ команди для запуску програм, тобто користувач працює як оператор. Цей варіант обробки інформації можна віднести до прорахунків у проектних розробках, оскільки для користувача не створений зручний інтерфейс для роботи з ЕОМ.
Інтерактивний режим роботи ЕОМ — це режим, в якому користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів і впливає на процес обробки інформації. Такий вплив спричиняє відповідну реакцію системи.
Діалоговий режим роботи ЕОМ — це режим, в якому людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною.
Інтерактивному і діалоговому режиму притаманна робота у вигляді діалогу. Користувач безпосередньо бере участь у реалізації процесу обробки даних на ЕОМ, тобто посередник в особі різних підрозділів обчислювального центру відсутній.
З’являється можливість втручання користувачів у процес розв'язання задач на ЕОМ, що особливо важливе для тих задач, які реалізуються операційними методами і в алгоритмі розв'язання яких передбачаються формалізовані параметри (вони заздалегідь не можуть бути введені в інформаційну базу, а задаються користувачем при одержанні результатів розв'язання задачі на ЕОМ). Підвищується культура управління. Діалоговий режим може використовуватися як при централізованій, так і при розподіленій обробці інформації.
Виділення діалогового режиму обумовлено не лише особливостями доступу до ресурсів ЕОМ, але і принципами побудови програмного забезпечення для обробки інформації. При діалоговому режимі програми побудовані таким чином, що користувач може вибирати під час діалогу з ЕОМ той чи інший розрахунок або визначати напрямки подальшої роботи.
Режим "діалог" передбачає багаторазове поступлення запитів користувача через дисплей у систему. На кожен запит дається відповідь або зустрічне запитання. При цьому запит формується системою автоматично, на основі здійснення діалогу між ЕОМ і користувачем. У процесі діалогу ЕОМ задає користувачеві запитання, супроводжуючи їх необхідними підказками (коментарями).-
Вхідна інформація зберігається в БД, алгоритм і програми заздалегідь введені в ЕОМ. Відповідь видається на принтер, на екран або магнітні носії інформації.
Застосування діалогової технології дозволило вести обробку інформації в режимі реального часу, коли результати обчислень видаються в необхідні моменти фактичного проходження виробничого процесу. Інформація видається кінцевому користувачу в наочному вигляді, і це дозволяє підвищити оперативність і достовірність обробки даних.
Мережеві IT. Із збільшенням масштабів застосування електронної обчислювальної техніки в наукових дослідженнях, проектно-конструкторських роботах, управлінні виробництвом і транспортом та в інших галузях стала очевидною необхідність об’єднаня систем обробки даних (СОД), які обслуговували окремі підприємства і колективи. Об'єднання розрізнених СОД забезпечує доступ до даних і процедур їх обробки для всіх користувачів, об'єднаних загальною сферою діяльності.
У кінці 60-х років минулого століття був запропонований спосіб побудови обчислювальних мереж, які об'єднують ЕОМ (обчислювальні комплекси) за допомогою базової мережі передачі даних. Сукупність ЕОМ, об'єднаних мережею передачі даних, утворює мережу ЕОМ. До ЕОМ безпосередньо або за допомогою каналів зв'язку підключаються термінали, через які користувачі взаємодіють з мережею. Сукупність терміналів і засобів зв'язку, які використовують для підключення терміналів до ЕОМ, утворює термінальну мережу.
Таким чином, обчислювальна мережа є композицією базової мережі передачі даних, мережі ЕОМ і термінальної мережі.
Обчислювальні мережі — найбільш ефективний спосіб побудови великомасштабних СОД. Їх використання дозволяє автоматизувати управління галузями виробництва, транспортом, матеріально-технічним постачанням у масштабі великих регіонів і держави в цілому. За рахунок концентрації в мережі великих обсягів інформації і загальнодоступності засобів обробки значно покращується інформаційне обслуговування наукових досліджень тощо. Крім цього, об'єднання ЕОМ в обчислювальні мережі дозволяє суттєво підвищити ефективність їх використання. Як показує практика, вартість обробки даних в обчислювальних мережах (глобальних) в 1,5 раза менша, ніж при застосуванні автономних ЕОМ.