
- •1. Основні етапи розвитку інформаційних систем
- •2. Класифікація інформаційних систем
- •Структура економічної інформаційної системи
- •3.1. Загальна характеристика кіс
- •3.2. Характеристика забезпечувальної частини еіс.
- •Характеристика функціональної частини еіс.
- •Поняття економічної інформації.
- •Властивості економічної інформації.
- •2. Властивості економічної інформації
- •Структуризація економічної інформації.
- •Формалізоване подання економічної інформація.
- •2. Формалізоване подання економічної інформації
- •Класифікація економічних даних.
- •Методи класифікації економічної інформації.
- •Методи кодування економічної інформації.
- •2. Методи класифікації економічної інформації
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •3. Методи кодування економічної інформації
- •4. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації
- •2. Носії інформації, їх класифікація та основні характеристики
- •3. Проектування форм носіїв первинної інформації
- •4. Проектування форм виводу результатної інформації
- •Поняття машинної інформаційної бази.
- •Основи організації автоматизованого банку даних.
- •2. Основи організації автоматизованого банку даних
- •Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій
- •2.1. Особливості інформаційної технології в різних умовах використання засобів обчислювальної техніки
- •Технологія комп'ютерного способу пересилки й обробки інформаційних повідомлень
- •2.3. Особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу
- •2.4. Інформаційні мережеві технології обробки економічної інформації
- •3. Інформаційні технології за класом реалізації технологічних операцій
- •3.1. Робота з текстовими редакторами
- •1. Створення і редагування текстових документів:
- •3.2. Робота з табличними процесорами
- •3.3. Робота з системами керування базами даних
- •3.4. Мультимедійні системи
- •3.5. Гіпертекстові системи
- •3.6. Глобальна всесвітня мережа Internet
- •Реальність та міфи "інформаційної магістралі"
- •Лекція № 9 Об'єктно-орієнтоване програмування
- •Взаємодія між елементами інформаційної системи управління.
- •Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому.
- •Чинники, від яких істотно залежить функціонування банку в цілому
- •Стадії побудови аіс.
- •Головні розділи технічного забезпечення.
- •Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування аіс
- •7. Стадія впровадження системи в дію.
- •8. Стадія супроводження.
- •2. Головні розділи технічного забезпечення
- •3. Розробка автоматизованого розв'язування задач за умов функціонування аіс
- •Лекція №12 Опис постановки задачі та її розробка
- •Опис постановки задачі (опз) технічного проекту.
- •Послідовність розробки опису постановки задачі (опз) та використання типових проектних рішень (тпр) і пакетів прикладних програм (ппп).
- •Опис алгоритму розв’язання задачі.
- •Опис постановки задачі (опз) технічного проекту
- •Послідовність розробки опису постановки задачі (опз) та використання типових проектних рішень (тпр) і пакетів прикладних програм (ппп)
- •3. Опис алгоритму розв'язування задачі
Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій
Вище наведено класифікацію інформаційних технологій за деякими ознаками. Охарактеризуємо найбільш поширені IT згідно з рис. 5.1.
2.1. Особливості інформаційної технології в різних умовах використання засобів обчислювальної техніки
Технологія в умовах функціонування централізованих систем обробки інформації характеризується концентрацією інформації та обчислювальних засобів, обробкою значних обсягів інформації в неоперативному режимі, застосуванням середніх і великих ЕОМ, які встановлені на обчислювальних центрах (ОЦ).
В умовах централізованих автоматизованих інформаційних систем (АІС) реалізується модель хост-орієнтованої технології: всі обчислювальні потужності зосереджені на великій ЕОМ (мейн-фреймі) або міні-ЕОМ (хості), а термінали, через які користувачі підключаються до хосту, не можуть самостійно робити обчислення. Участь користувача в технології обробки зводиться до представлення і контролю початкових даних, аналізу результатів, участі в розробці постановок задач. Централізовані АІС функціонують на основі інтегрованої бази даних.
Перевагою централізованих технологій є максимальне завантаження ЕОМ. Але при цьому залишається велика частка ручних операцій у технологічному процесі, складна організація діалогового режиму розв'язання задач, не досягається неперервність обробки даних.
Технологія в умовах децентралізованих систем визначається обробкою інформації в місцях її виникнення та оброблення на ПЕОМ. В умовах децентралізованих АІС реалізується два типи моделей обчислювального процесу: модель процесу з розподіленими ресурсами і модель технології "клієнт — сервер".
Технологія, яка реалізує модель процесу з розподіленими ресурсами, реалізує всі обчислення на ПЕОМ і в мережі. Вона дозволяє всім користувачам мережі розділяти дорогі ресурси: принтери, дискові накопичувачі, модеми.
Технологія "клієнт-сервер" дозволяє розподіляти процес обчислення між ПЕОМ ("клієнтом") і більш потужною ЕОМ, яка використовується багатьма користувачами ("сервером"). Технологія "клієнт-сервер" заснована на обміні електронними повідомленнями (клієнт посилає запит на сервер і отримує відповідь) і керується подіями (при появі конкретної події на ньому реагує спеціальний принтер, який генерує і відправляє конкретне повідомлення, наприклад, інформує про зміну даних).
Технологічний процес у децентралізованих АІС характеризується участю користувача у формуванні БД і в розв'язанні задач управління. При цьому користувач спілкується з ПЕОМ у діалоговому режимі. У децентралізованих АІС застосовується розподілена БД. У результаті запровадження децентралізованих технологій підвищується оперативність управління, скорочується трудомісткість обробки інформації, користувачем забезпечується контроль вхідних даних і результатів розрахунку.
Технологія комп'ютерного способу пересилки й обробки інформаційних повідомлень
Така інформаційна технологія відома ще під назвою "електронна пошта". Електронна пошта — спеціальний пакет програм для зберігання і пересилки повідомлень між користувачами ЕOM. За допомогою електронної пошти реалізується служба безпаперових поштових відносин. Вона є системою збору, реєстрації, обробки і передачі будь-якої інформації (текстових документів, зображень, цифрових даних, звукозапису тощо) у мережі ЕОМ і виконує такі функції:
редагування документів перед передачею, їх зберігання в спеціальному банку;
пересилку кореспонденції;
перевірку і виправлення помилок, які виникають при передачі;
видачу підтвердження про одержання кореспонденції адресатом;
одержання і зберігання інформації в своїй "поштовій скриньці”;
перегляд одержаної кореспонденції.
Якщо раніше застосовувалися самостійні пакети електронної пошти, то зараз спостерігається тенденція включення її м інтегровані пакети.
Поштове повідомлення має таку структуру:
заголовок (адресат, тема, дата відправки та ін.);
тіло повідомлення (текст);
електронний підпис.
При цьому заголовок містить
адресу одержувана листа (поле То);
зворотну адресу (поле From);
тему листа (поле Date), яке повинно бути коротким і інформативним);
дату і час відправки листа (поле Date);
адресатів, які отримують копію листа (поле Сс і Всс з тією різницею, що адресати в Всс не з'являться в заголовку листа в полі одержувачів);
список файлів, які надсилаються разом із листом.
Користувач вводить повідомлення за допомогою клавіатури, потім визначає список адресатів; натискає кнопку відправки або набирає команду відправки. Інший комп'ютер приймає повідомлення і відправляє його на зберігання в спеціальну БД електронної пошти. Повідомлення стає доступним у реальному масштабі часу.
Поштова скринька — спеціально організований файл для зберігання кореспонденції. Поштова скринька складається з двох корзин:
відправника,
одержувача.
Будь-який користувач може звернутися до корзини одержувача іншого користувача і скинути туди інформацію. Але переглянути її він не може. З корзини відправлень поштовий сервер забирає інформацію для розсилки іншим користувачам. Кожна поштова скриньки має свою мережеву адресу. Для пересилки кореспонденції можна встановити зв'язок з поштовою скринькою адресата в режимі on-line. Наприклад, у мережі SprintMail користувач, зареєструвавшись і отримавши певний статус, телефонним каналом може входити в найближчий до нього вузол мережі та перебувати з потрібними абонентами в режимі on-line. Цей спосіб незручний, оскільки необхідно чекати, поки не буде включена ЕОМ користувача. Тому більш поширеним методом є виділення окремих комп'ютерів як поштових відділень, що називають поштовими серверами.
Пересилка повідомлень користувачеві може виконуватися в:
індивідуальному,
груповому,
загальному режимах.
При індивідуальному режимі адресатом є окремий комп'ютер користувача, і кореспонденція містить його адресу. При груповому режимі кореспонденція розсилається одночасно групі адресатів. Ця група може бути сформована по-різному. Поштові сервери мають засоби розпізнавання групи. У загальному режимі кореспонденція відправляється користувачам — власникам поштових скриньок. За допомогою двох останніх режимів можна організувати телеконференцію, електронні дошки оголошень.
Електронна дошка оголошень (Bulletin Board System — ВВS) функціонує як форма загальної пам'яті. Спільна пам'ять (СII) заснована на поєднанні технологій сервера та електронної пошти. Сервери забезпечують сумісне використання інформації так, що користувачі, незалежно від місця знаходження, отримують доступ до останньої версії цієї інформації, а електронна пошти: зв'язує цих користувачів.
Електронна пошта підтримує текстові процесори для перегляду і редагування кореспонденції, інформаційно-пошукові системи для визначення адресата тощо.
Більшість глобальних мереж ЕОМ підтримують електронну. В сучасних інтегрованих пакетах використовується об’єктно-орієнтована технологія, а робота користувача зводиться до роботи меню. Поштова скринька доповнюється корзиною для сміття, куди користувач може скинути непотрібну кореспонденцію. Однак, у разі необхідності він може її звідти забрати або зовсім викинути.
Електронна пошта застосовується в усіх ділових сферах, скорочуючи час організації угод. Для розширення сфери послуг уже створені системи взаємодії електронної пошти з мережами факсів і телексів. Наприклад, система DECfaxMail забезпечує обмін факсимильними повідомленнями по телефонній лінії з такими системами електронної пошти, як Digital, cc: Mail, MS Mail, Word for Windows. Електронна пошта проникає на побутовий рівень, стаючи засобом спілкування людей з одного будинку, вулиці, різних країн.
Мережеві технології дозволяють створювати геосистеми для доступу до будь-яких світових сховищ інформації всіх типів.