2. Основи організації автоматизованого банку даних

Автоматизований банк даних (АБД) — це система інформаційних, математичних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, які необхідні для інтегрованого нагромадження, зберігання, актуалізації, пошуку і видачі даних.

Основними складовими компонентами АБД є база даних і си­стема керування базою даних (СКБД).

База даних — це поіменована, структурована сукупність взаємопов'язаних даних, які характеризують окрему предмет­ну область і перебувають під управлінням СКБД.

СКБД є програмно-логічним апаратом, який організує си­стему створення, оновлення і розв'язування основного компо­нента інтегрованої ІБ-системи баз даних. Крім цього, СКБД забезпечує вибірку даних із баз.

Крім БД і СКБД, до складу АБД входять мовні, технічні та організаційні засоби.

Мовні засоби потрібні для опису даних, організації спілку­вання та виконання процедур пошуку і різних перетворень з даними. У сучасних СКБД для спрощення процедур пошуку даних у БД передбачена мова запитів. Найпоширенішими мо­вами запитів є дві мови: SQL та QBE.

SQL (Structured English Query Language) — це структурована англійська мова запитів, яку було створено фірмою IBM в межах роботи над проектом побудови системи керування реляційними БД на початку 70-х років XX ст.

Мова запитів QBE (Query By Example) — це реалізація за­питів за зразком у вигляді таблиць. Для визначення запиту до БД користувач повинен заповнити таблицю QBE, яка надасться системою, і визначити в ній критерій пошуку, вибору та перетворення даних.

До технічних засобів АБД належать процесори, пристрої вводу і виводу даних, запам'ятовувальні пристрої, модеми, канали зв'язку.

Організаційні засоби АБД охоплюють персонал, який пов'яза­ний із створенням і веденням БД, а також систему нормативно?! технологічної та інструктивно-методичної документації з організації та експлуатації БД.

На сьогодні існують різні підходи до вирішення проблеми відображення предметної області, які відрізняються різною кількістю рівнів. Під предметною областю розуміють один чи кілька об'єктів управління (або певні їх частини), інформація яких моделюється за допомогою БД і використовується для І розв'язування різних функціональних задач.

Вирішення проблеми багаторівневого представлення предметної області в базах даних розв'язується введенням трьох рівнів: зовнішнього, концептуального і внутрішнього (рис. 4.2).

Зовнішня модель (ЗМ) — це частина множини структурованих об'єктів предметної області, які становлять інтерес для окремого користувача. Кожному користувачеві відповідає пев­на зовнішня модель. Під час розробки зовнішньої моделі підприємства визначають сферу застосування та загальний зміст баз даних. Ця модель створюється як складова частина планування ІС для організації, але не для проектування конкретної бази даних. Зовнішня модель даних, як правило, показує об'єкти високого рівня в організації та зв'язки між ними в графічній формі.

На рис. 4.3 показано графічне представлення фрагмента бази "Продукти" при побудові зовнішньої моделі даних.

Найпопулярнішими позначками (нестандартними) для виконання цих схем є такі:

Іноді для зручності проектування БД вводять допоміжний рівень (проміжний), який називають інфологічним (каноніч­ним). Інфологічний рівень являє собою інформаційно-логічну модель предметної області, в якій виключена надмірність даних і відображені інформаційні особливості об'єкта управлін­ня без урахування особливостей і специфіки конкретної СКБД.

Концептуальна модель (логічна, даталогічна) є центральною. Вона відображає предметну область загалом. Дані можна використовувати, якщо вони відображені концептуальною моделлю — спеціальним способом структурованої моделі предметної області, яка відповідає особливостям і обмеженням вибраної СКБД. Існує лише одна концептуальна модель для бази даних, яка повинна задовольняти вимоги будь-якого користувача. Модель концептуального (логічного) рівня, яка підтримується засобами конкретної СКБД, іноді називають даталогічною. Залежно від типів моделей, які підтримуються засобами СКБД, розрізняють:

• ієрархічні моделі БД;

• сіткові моделі БД;

• реляційні моделі БД.

Найпоширенішими на сучасному ринку програмних про­дуктів є реляційні СКБД.

Отже, концептуальна модель:

• описує логічну структуру всієї бази даних;

• не залежить від конкретної СКБД;

• не вимагає докладної інформації фізичного проектування;»

• наведена в схемах "об'єкт — зв'язок" (ОR), метаданих (опису даних).

У внутрішній моделі БД відображається використовувана технологія зберігання і доступу до даних. На внутрішньому (фізичному) рівні формується фізична модель БД, яка містить структури зберігання даних у пам'яті ЕОМ, включаючи опис форматів даних, порядок їх логічного чи фізичного упорядкування, розміщення за типами пристроїв, а також характеритики і шляхи доступу до даних.

При проектуванні фізичних БД необхідно:

• вибрати СКБД;

• вибрати пристрої пам'яті;

• визначити методи доступу;

• спроектувати файли та індекси;

• визначити стратегію оновлення БД.

Отже, внутрішня (фізична) модель БД:

• описує фізичну структуру всієї бази даних;

• конкретизує, як дані з концептуальної моделі зберігаються у вторинній пам'яті;

• специфікації включають структури фізичних файлів і даних, організацію збереження і структури індексів.

Від параметрів фізичної моделі залежать обсяг пам'яті ЕОМ і час реакції системи на запити на запити при функціонуванні БД. Фізичні параметри БД можна змінювати під час її експлуатації (не змінюючи при цьому опису інших рівнів) з метою підвищення ефективності функціонування системи.

Структура файлів БД визначається на етапах інфологічного і логічного проектування, а формування структури — на етапі фізичного проектування БД.

Структура файлів — це пойменована сукупність логічно взаємозв'язаних атрибутів.

Запитання для контролю знань студентів

1. Що розуміють під автоматизованим банком даних, базою даних та системою керування базою даних?

2. Коротко охарактеризуйте мовні, технічні та організаційні засоби автоматизованого банку даних.

3. Що таке "зовнішня модель бази даних"?

4. Яке призначення концептуальної моделі бази даних?

5. Що таке "модель бази даних" і які види моделей БД знаєте?

6. У чому різниця між ієрархічною та сітковою моделями даних?

Лекція № 8

поняття інформаційних технологій

оброблення економічної інформації

План

1. Поняття інформаційних технологій та їх класифікація.

2. Характеристика найпоширеніших інформаційних технологій

2.1. Особливості інформаційної технології в різних умовах використання засобів

обчислювальної техніки

2.2.Технологія комп'ютерного способу пересилки й обробки інформаційних повідомлень

2.3. Особливості інформаційної технології за типом користувацького інтерфейсу

2.4. Інформаційні мережеві технології обробки економічної інформації

3. Інформаційні технології за класом реалізації технологічних операцій

3.1. Робота з текстовими редакторами

3.2. Робота з табличними процесорами

3.3. Робота з системами керування базами даних

3.4. Мультимедійні системи

3.5. Гіпертекстові системи

3.6. Глобальна всесвітня мережа Internet

Література: Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб.- 3-тє вид., перероб. і доп.–К.: Знання, 2007. ст.97-103.

1. поняття ІНФОРМАЦІЙНих ТЕХНОЛОГІй

та їх класифікація

Під інформаційною технологією (IT) - це система методів і способів збору, накопичення, зберігання, пошуку та оброблення інформації на основі застосування засобів обчислювальної техніки. Інакше кажучи, інформаційні технології визначають способи, методи і засоби збирання, реєстрам передачі, зберігання, оброблення і видачі (розповсюдження та публікації) інформації в інформаційних системах. IT відповідають на питання "Як? За допомогою чого?".

Оскільки IT є поєднанням процедур, що реалізують функції збору, накопичення, зберігання, оброблення і передачі даних застосуванням технічних засобів, IT невід'ємно пов'язана з технічним і програмним середовищем, в якому її реалізовано.

Інформаційні технології залежать від різних компонентів зокрема:

• технічних засобів;

• персоналу, здатного використовувати їх;

• організації, яка об'єднує засоби і персонал у єдиному процесі;

• інформаційних засобів, що здійснюють формування і видачу інформації.

Основу технології оброблення даних становлять процеси перетворення вхідної інформації на результатну. Кожна IT закінчується створенням інформаційного продукту.

З появою ЕОМ настала ера комп'ютерної інформаційної технології, яка у своєму розвиткові пройшла кілька етапів.

Основне завдання IT етапу машинних ресурсів (50—60-ті роки XX ст.) полягало в підвищенні ефективності оброблення даних за формалізованими алгоритмами або такими, що легко формалізуються. Концепція IT полягала в тому, що все, що можуть робити люди, вони повинні робити; ЕОМ виконувала лише роботи з опрацювання інформації, які люди принципово виконувати не могли, наприклад, масові розрахунки.

Для етапу програмування (середина 60-х — початок 80-х років XX ст.) визначальним став масовий випуск міні-ЕОМ. Вартість машинних ресурсів істотно знизилась, тому метою IT стала економія праці програмістів. Докорінно змінилась концептуальна орієнтація: все, що можна запрограмувати, повинні робити ЕОМ, люди повинні виконувати лише те, що не можна запрограмувати.

Основу концепції третього етапу — нової інформаційної технології (HIT) (1970-1990 рр.) — становлять розподілена комп’ютерна техніка, "дружнє" програмне забезпечення, розвинуті комунікації. Користувачеві надавалась можливість автоматизувати все, що люди можуть описати, програмувати без програмістів. Основним завданням HIT було створення типової технології автоматизації персональних обчислень, а метою — економія праці користувачів. Елементом HIT стало автоматизоване робоче місце фахівця певного профілю.

В основу мову концепції четвертого етапу — високих IT – покладено вдосконалення засобів спілкування між людьми з глобалізацією інформаційного простору до масштабів планети.

Здешевлення вартості ПЕОМ і широке їх охоплення глобальними комп'ютерними мережами, що ґрунтується на платформі „клієнт-сервер”, сприяло виникненню високих IT (ВІТ).

Основним завданням ВІТ є:

• досягнення універсальності методів комунікацій;

• підтримка систем мультимедіа і максимальне спрощення інтерфейсу "людина — ЕОМ";

• відкритість стандартів, тобто використання протоколів та програмних інтерфейсів, що гарантували б створення єдиного інтерфейсу для всіх взаємодій з ЕОМ (доступу до файлів, повідомлень, сторінок, документів, тобто до локальних дисків і Web-сторінок, графіки та мультимедіа).

Метою етапу ВІТ є зниження вартості інформаційного контакту, необмеженість обсягу доступної користувачеві інфор­мації, повноцінність використання як персональних машинних ресурсів, так і мережевих.

С ьогодні IT можна класифікувати за деякими ознаками, зон рема (рис. 5.1):

За способом використання засобів обчислювальної техніки під час оброблення інформації:

• IT у централізованих ІС;

• IT у децентралізованих ІС.

За способом реалізації в ІС:

• традиційні IT;

• нові IT;

• високі IT.

За ступенем охоплення задач управління:

• IT електронного оброблення даних;

• IT автоматизації функцій управління;

• IT підтримки прийняття рішень;

• IT електронного офісу;

• IT експертної підтримки.

За типом користувацького інтерфейсу:

• пакетні;

• діалогові;

• мережеві.

За способом побудови мережі:

• локальні;

• глобальні;

• багаторівневі;

• розподілені.

За класом технологічних операцій, що реалізуються:

• робота з текстовими редакторами;

• робота з табличними процесорами;

• робота з системами керування базами даних;

• робота з графічними об'єктами;

• мультимедійні системи;

• гіпертекстові системи.

За моделями обчислювального процесу:

• хост-орієнтовані IT;

• технології, що реалізують модель процесу з розподіле­ними ресурсами;

• технології "клієнт-сервер".

За видом сфери застосування:

• IT бухгалтерського обліку;

• IT банківської діяльності;

• IT податкової діяльності;

• IT страхової діяльності тощо.