4. Проектування форм виводу результатної інформації

Таке проектування має багато спільного з проектуванням первинних документів, особливо в частині визначення складу і порядку розміщення реквізитів, і в цей же час характери­зується деякими специфічними вимогами, які визначаються експлуатаційними можливостями застосовуваних технічних за­собів, загальною технологією обробки даних, призначенням і ме­тодами їх використання.

Усі форми виводу поділяються на дві групи:

1) форми виводу, призначені для візуального використання;

2) форми виводу, призначені для машинного використання.

До першої групи належать паперові документи (машинограми, діаграми, графіки), табло, телеекран. До другої — всі ма­шинні носії.

Роботи з проектування візуальних форм виводу виконуються у такій послідовності:

• визначається перелік результатних даних;

• результатні показники поділяються за машинограмами та відеограмами, складається список вихідних форм;

• кожній формі присвоюється назва і номер (код);

• установлюється періодичність складання і термін отримання кожної вихідної форми;

• визначається місце використання машинограми і необхідна кількість примірників;

• розробляється ескіз вихідної форми;

• визначається склад інформаційних масивів, необхідних для отримання кожної форми;

• установлюється послідовність складання вихідних форм і загальний технологічний процес;

• підготовлюються контрольні приклади вихідних форм, які потім обговорюють і уточнюють;

• затверджуються уточнені форми виводу.

В умовах обробки ЕІ на ЕОМ усі вихідні документи формуються спочатку на машинних носіях, а потім відображаються у формі машино- або відеограм. У вихідних документах результатна інформація відбивається у двох режимах: регламентному запитовому. При регламентному режимі машинограми видаються за планом згідно з раніше встановленими термінами.

Запитовий режим забезпечує видачу результатної інформації у будь-який час, коли виникає в ній потреба.

Запитання для контролю знань студентів

1. Який склад позамашинної інформаційної бази?

2. Яке призначення робочих файлів?

Лекція № 7

організація машинної інформаційної бази системи оброблення економічної інформації

План

1. Поняття машинної інформаційної бази.

2. Основи організації автоматизованого банку даних.

Література: Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб.- 3-тє вид., перероб. і доп.–К.: Знання, 2007. ст.97-103.

1. Поняття машинної інформаційної бази

Позамашинна ІБ, перенесена на машинні носії, одержує ста­тус машинної. її склад показаний на рис. 4.1.

Машинна інформаційна база — це частина інформаційної бази – це частина інформаційної ІС, що являє собою сукупність інформаційних файлів, які зберігаються у пам'яті ЕОМ та на магнітних носіях.

Усі файли поділяють на п'ять груп:

1 ) умовно-постійні;

2) оперативні (вхідні);

3) результатні;

4) коригуючі;

5) робочі.

Із усіх видів умовно-постійної інформації найоб'ємнішою і найдинамічнішою є нормативна, яка містить конструкторські, технологічні, матеріальні, трудові норми тощо. Джерелом Інформації для створення таких файлів служать конструкторська і технологічна документація.

Розцінкова інформація відображає прейскуранти цін на ма­теріали, напівфабрикати, готову продукцію, а також тарифні ставки робітників. Джерелом інформації для формування розцінкової інформації служать цінники, прейскуранти, планові калькуляції на продукцію тощо.

Планово-договірні файли регламентують планово-виробничі показники роботи, а також договірні відносини з постачальниками і покупцями. Формуються такі файли на основі виробничих програм, договорів на відвантаження і поставку тощо.

Довідкові файли мають розшифрувальний характер. Вони об'єднують словники для розшифровки кодів назв матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Утворюються вони на базі довідників матеріальних цінностей, покупних виробів і півфабрикатів.

Постійно-облікові файли характеризують об'єкти і предмети праці, а також ресурси. До них належать файли, що містять дані про основні засоби, малоцінні та швидкозношувальні пред мети тощо.

Файли для виводу результатів розв'язування задачі фор­муються у тому випадку, якщо результати виводяться для друку на принтері чи іншому друкувальному пристрої. Ці файли миють склад показників, ідентичний структурі машиногра­ми (склад файлів для розв'язування інших задач, а також цієї у наступному періоді одержують на основі структури вхідних файлів цих задач.

Особливу категорію становлять файли для коригування інших файлів. Джерелом їх формування служать "Відомості про зміни". Кожен запис файла для коригування містить спеціальну ознаку включення, ліквідації або зміни запису. Кількість і структура робочих файлів визначаються кількістю і призначенням програмних модулів, які генерують про­фіт ну інформацію. Під час еволюції розробки автоматизованих ІС машинна ІБ пройшла такі етапи розвитку:

1. підготовку інформаційних файлів (для кожної задачі окремо);

2. створення єдиної бази даних, яку можна застосовувати для розв'язування певної кількості задач.

У сучасних ІС для організації ІЗ використовується концепція баз даних (БД).