- •Державна агенція лісового господарства Кременецький лісотехнічний коледж
- •Лекцій з предмету
- •Тема 18. Ерозія грунтів і боротьба з нею.
- •Тема 19. Полезахисне лісорозведення
- •Продовження теми 19
- •Продовження теми 19
- •Тема 20. Захисні насадження на пасовищах.
- •Тема 21. Закріплення і заліснення пісків.
- •Продовження т. 21.
- •Тема 22: захисні насадження вздовж транспортних шляхів.
- •Тема 23. Осушення лісових земель.
- •Продовження т. 23
- •Тема 24.Садівництво. Поняття про галузь.
- •Тема 25.Особливості вирощування садивного матеріалу плодових порід.
- •Продовження теми 25. Друге поле плодового розсадника.
- •Третє поле плодового розсадника.
- •Тема 26. Закладка плодового саду і догляд за ним.
- •Продовження теми 26 План
- •Продовження теми 26 План
Продовження т. 23
План
1.Ремонт осушуючої системи.
2.Підземний дренаж.
ЛІТЕРАТУРА: Гордієнко М.І. ст.264-267 .
Родін А.П. ст. 268-269,273-274
Під дією води та інших природних явищ канави з часом деформуються,
зменшується глибина, руйнуються відкоси. Інколи канави закидаються сіном, хмизом: худоба руйнує відкоси . Тому необхідні ремонти: капітальний та біжучий.
Капітальний ремонт проводять для відновлення розмірів і форми профілю каналів, які були на початку їх створення.
При капітальному ремонті поглиблюють канави та закріплюють зруйновані місця. Перший ремонт роблять через 5-8 років після спорудження канав, коли закінчиться осадка боліт. Наступний капремонт доцільний через 15 років після першого.
Біжучий ремонт має на меті усунення пошкоджень, які виникли під час вилову риби, переїздів, переходів худоби. При цьому з канав вилучають стронні предмети та грунт в місцях обвалу. Такий біжучий ремонт доцільний проводити через кожні чотири роки.
До особливого виду ремонту належить усунення наслідків аварії (руйнування мостів, завалів під час бурь, розмив дамб під час паводків тощо). Це позаплановий ремонт.
Капітальні і поточні ремонти здійснюють за умов найменшого рівня воду в канавах.
При поточному ремонті широко застосовують залізні граблі з довгими зубами для вилучення трав’яних рослин, що розрослися на дні канави, а також хворосту, колод, сіна. Мул вилучають з допомогою черпака та совків.
2. Осушення закритого мережею називають підземним дренажем. Використовують на невеликих ділянках. Створюють канави, на дно яких укладають труби, виготовлені з кераміки, азбестоцементу, пластмаси, дерева чи зв’язаного хмизу, жердин. Потім канави засипають.
Гончарний дренаж роблять з глиняних добре випалених трубок циліндричної форми довжиною 33 см . Внутрішній діаметр цих трубок від 5 до 15 см.
Вода з грунту у дрени потрапляє через щілини, які лишаються між трубками. Ці щілини обкладають мохом, щоб запобігти замуленню труб. Якщо дренаж виконаний вдало, то він може проіснувати 30-40 років.
З плитчастого каміння роблять прямокутні або трикутні труби, які використовують як підземні дренажі. Зверху накривають мохом або іншим фільтрувальним матеріалом. Для такого дренажу потрібно багато каміння тому його використовують рідко.
Дощатий дренаж найчастіше роблять квадратної форми. Використовують дошки товщиною 15-20 мм. Між дошками щілин не роблять, а в верхній частині бічних стінок роблять отвори, куди поступає вода. Розміри труб 5х5 до 15х15 см. (по внутрішніх замірах) . Період експлуатації 20х25 років.
Фашинні дрени із хмизу, який зв’язаний снопиками діаметром 20-30 см. Перев’язувальні обручі через 50 см. Хмиз вкладають врозбіжну. Фашини вкладають на дно траншеї, покривають мохом, вереском або іншим фільтрувальним матеріалом.
Для виготовлення жердинного дрену використовують гілки будь-яких порід, але найкращими є соснові або дубові. Жердинний дренаж може працювати 10-15 років.
Найдешевшим є кротовий дренаж, який проводять з допомогою машин
ДК-2 . Кротовини прокладають на глибині 60-70 см, розміщуючи їх на віддалі 4-12м.
