Тема 23. Осушення лісових земель.

ПЛАН

1.Мета і завдання лісоосушуючої меліорації.

2.Елементи відкритої осушуючої сітки.

3.Розміщення на місцевості осушувачів, збираючих та магістральних каналів.

4.Поперечний профіль каналів, крутизна заложення відкосів.

5.Визначення об’єму земляних робіт.

ЛІТЕРАТУРА: Родін А.Р. ст. 265-214

Гордієнко М.І. ст. 261-264

1. Велика кількість води в грунті приводить до зменшення в ньому повітря, погано розкладаються органічні речовини, утворюється шкідливе для рослин закисне залізо та алюміній.Отже, надмірно зволожені участки для вирощування лісу необхідно спочатку осушити. Якщо на перезволоженому участку товщина торфу зверху становить 30 см і більше – то це болото.

Болота бувають: а) верховими ( мають опуклу форму, на водорозділах, живлення за рахунок атмосферних опадів. Це дуже бідні участки: сфагнум, багно, вереск, журавлина і сосна та береза низьких бонітетів, б) низовими ( у заплавах рік, мають ввігнуту форму, живлення за рахунок підземних вод, або або затоплення талими водами. Це відносно багаті участки : кропива, очерет, рогоза, осока а також вільха клейка, береза повисла, ясен середніх бонітетів) є також перехідні болота, які займають проміжне положення.

Після осушення боліт падає рівень грунтових вод і підвищується температура верхніх шарів грунту, що продовжує на 10-15 днів тривалість вегетаційного періоду. Підвищується бонітет насаджень ( на 2-4 класи), створюються сприятливі умови для відновлення лісу (природнього і штучного)

2. Для осушення великих територій в основному використовують відкриту

осушувальну мережу, а при осушенні невеликих площ ( парки, розсадники, заповідники ) використовують підземний дренаж ( закрита осушувальна мережа).

Відкрита осушувальна мережа складається з осушувальних, збиральних, магістральних канав та водоприймаючів.

3. Осушувальні канали призначені для збору надлишків води з надлишково

зволоженої території і відбору їх у збиральні канави. В одну збиральну канаву впадає де-кілька осушувальних, а в магістральну- кілька збиральних. Осушувальні канави розміщують по всій площі на встановленйі між ними віддалі. Вони повинні впадати в збиральні канави під кутом 45-90 ⁰. Для кращого стоку води осушувачі необхідно розміщувати під гострим кутом до горизонталей. Збиральні канави проектують по вторинних пониженнях з введенням їх в магістральні під кутом 60-80⁰. Магістральні канави проектують по самих низьких місцях з введенням їх в водоприймач під кутом 45-60⁰.

Довжина осушувачів повинна бути не менша 100 м і не більша 1500 м.

Віддаль між осушувачами залежить від лісорослинної зони., типів заболочування і лісу, глибини торфу, підстилаючої породи . Якщо підстилаюча порода піски або супіски, то віддаль між осушувачами збільшується, а якщо глина або суглинки то зменшується, тому що глина менш водопроникна, ніж пісок.

Віддаль між осушувачами лісової зони.

Тип заболочування	Тип лісорослинних умов	Глибина торфу,м	Підстилаюча материнська порода	Віддаль між осушу вачами, м
Верховий і перехід- ний Низовий і перехід-ний	В4В5 А4А5 С4С5 В4В5 Д4Д5	До 0,4	Глина, супісок, суглинки	120-170
		До 0,4	Мілкозернистий пісок	160-200
		До 0,4	Середній і крупнозернистий пісок	200-260
		0,5-1,3	Суглинок, глина	100-160
		0,5-1,3	Супісок, пісок мілкозернистий	130-200
		0,5-1,3	Середньо і крупнозернистий пісок	180-250
		Більше 1,3	Суглинок, глина, пісок,супісок	100-180
		0,1-0,5	Глина , суглинок	130-180
		0,1-0,5	Супісок, мілкозернистий пісок	180-220
		0,1-0,5	Середньо і крупнозернистий пісок	220-280
		0,5-1,3	Глина, суглинок	180-220
		0,5-1,3	Супісок, мілкозернистий пісок	200-250
		0,5-1,3	Середньо і крупнозернистий пісок	250-340
		Більше 1,3	Пісок, супісок, суглинок, глина	190-240

4. Поперечний профіль канав найчастіше у вигляді трапеції, рідше прямокутника (коли ширина по дну більша 0,8 м).На практиці глибину осушувачів беруть 0,6-1,3 м.. Торф після прокладання канав зсихається і осідає, тому початкову глибину беруть більшу за проектну на 15-20 %.Дно осушувальих каналів становить переважно 0,3-0,4 м, що відповідає ширині

робочого органу механізмів. Якщо канава прорізує два різних по механічному складу грунти, то схили каналів роблять складними, щоб вони не зруйнувалися. Найчастіше коефіцієнти схилів для осушувачів приймають у торфі 0, 25-0,50 , у піску 1,5 ; у суглинку 1,0-1,25; глині 0,5-0,75. Глибина збиральних канав повинна повинна бути на 0,1-0,2 м більша осушувальних. Схили збиральних канав більш розложисті : у торфі 0,75-1,0 ; піску 1,75; суглинок – 1,25-1,5; глина 1,0- 1,25. Місце прокладання магістральних канав можна вибрати по струмку ( найнижчі точки рельєфу). Глибина магістральних канав повинна бути на 0,1-0,2 м глибшою ніж збиральних. Дно канав також повинне мати незначний нахил у бік стоку. Якщо природний поздовжній схил значний, то для попередження ерозії влаштовують на канавах перепади. Дно і стінки канав до і після перепадів на віддалі 8-10 м закріплюють хмизом. Самі місця перепадів роблять з хмизу, жердин, колод.