Тема 5. Тема та ідея художнього твору

1. Поняття про ідейно-тематичну основу твору.

2. Пафос художнього твору.

3. Ідейний зміст. Основна ідея твору.

4. Соціально-історична зумовленість тем та ідей літературних творів.

5. Проблематика.

Список літератури

ЈВолинський П.К. Із секретів майстерності: Крит. Етюди. — К., 1973. — 276с. (Про творчу своєрідність О.Довженка, Г.Тютюнника, О.Гончара та ін.).

ЈВолинський П.К. Основи теорії літератури: Вступ до літературознавства: Підручник для студ. — К., 1967. — С.77-78.

ЈВ’язовський Г. Орбіти художнього слова: Творча культура письменника. — Одесса, 1969. — 219с.

ЈПринципы анализа литературного произведения / Под ред. П.А.Николаева и др. М., 1984. — 109с.

ЈФащенко В.В. Характери і ситуації. — К., 1971. — 262с.

ЈФранко І. Із секретів поетичної творчості // Зібр. творів: У 50 т. — К., 1981. — Т.31. — С.28-32.

ЈФранко І. Леся Українка // Франко І. Зібрання творів: У 50т. — К., 1981. — Т.31. — С.271-274.

ЈХрапченко М.Б. Горизонты художественного образа. — М. 1986. — 439с.

ЈХудожньо-естетичний аналіз творів української літератури: Зб. наук. праць КДПІ. — К., 1981. — 132с.

Завдання

— Як І.Франко, аналізуючи поетичний доробок Лесі Українки, визначав співвідношення об’єктивного (художньо-правдивого) і тенденційного (штучного) ідейного вираження у творі.

Тези лекції

Ідея (від гр. першообраз) — це основна думка про відтворені життєві явища й події. Вона органічно пов’язана з темою, адже ж несе в собі оцінки зображених у творі людей, стосунків між ними, щось схвалює, підносить, стверджує, а щось викриває, осуджує, заперечує. Власне, художня ідея як узагальнена, емоційна, образна думка лежить в основі змісту твору, взагалі об’єднує всі його компоненти.

Ідея немовби підводить підсумок усьому зображеному в художньому творі й виступає як умотивований усім його змістом тип духовного оціночного ставлення митця до дійсності, реалій життя, як думка, що виражає певну, сповідану автором концепцію світу й людини. Аналізуючи твір, ми умовно розуміємо під художньою ідеєю його головну, узагальнену думку, що акумулює його моральне, філософське, історичне і т.п. значення, тобто визначаємо її як певне логічне судження, що випливає зі змісту твору.

Зміст художнього твору багатозначний, кількість ідей, проблем, які в ньому порушуються, реалізуються, в принципі невичерпні: кожен читач може побачити у творі свою ідею. (Одноідейними бувають невеличкі ліричні вірші, що містять одну думку-переживання).

Від сили залежності ідеї художнього твору з його чуттєвою, образною основою, розрізняють дві основні форми вираження ідеї твору — об’єктивну і суб’єктивну (тенденційну).

Крім головної ідеї виділяють у творі ще й похідні від неї, які найчастіше пов’язуються з образами окремих персонажів або темами різних фабульних ліній творів.

Тема (з грецьк. те, що лежить в основі) — це ті сторони реального життя, які знайшли своє художнє відбиття відповідно до поглядів письменника, У творі тема існує у вигляді того вихідного смислового положення, до якого він, умовно кажучи, може бути зведений.

Значний за обсягом твір (повість, роман, драма та ін.) порушує не одну, а кілька проблем, відповідно в ньому реалізується не одна, а кілька тем. Звідси говорять про ідейно-тематичне навантаження твору.

Зовнішня тема — це те, що відображено вцілому, загальна вказівка на обраний митцем для художнього втілення той чи інший життєвий об’єкт (напр., людина і людина, людина і суспільство тощо).

Внутрішня тема (або проблематика) — це відібраний життєвий матеріал, де письменник ставить і пропонує до розв’язання гострі злободенні проблеми сучасного життя, звертає на них увагу читачів. Іноді проблема твору може бути покладена у самій назві твору або епіграфі (напр., роман П. Мирного і І. Білика „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“).

Тематичний аналіз твору будується на виокремленні головної теми, яка має провідне значення для розкриття творчого задуму автора, і ряду допоміжних тем, — тобто тем окремих фабульних ліній твору або навіть окремих сцен.

Тему ліричного твору прийнято називати мотивом, причому у творчості того чи іншого поета висвітлюється низка тем, часто близьких, споріднених, і тому правомірно визначаються мотиви лірики певного поета.

У літературному творі тема та ідея становлять неподільну єдність: тема поглиблює ідею, ідея розкриває тему. Ідея не може бути розкрита поза темою, а тема не може й виникнути без ідеї. Виходячи з розуміння змістовності теми і єдності її з ідеєю, ми говоримо, що художній твір має ідейно-тематичну основу, тобто показує певну сторону життя, ідейно усвідомлену і сповідувану митцем.