
- •Сумський державний університет
- •Розділ 1 граматика. Повторення рід і число іменників
- •Знахідний відмінок
- •Називний і кличний відмінки
- •Орудний відмінок
- •Родовий відмінок
- •Розділ 2 науковий стиль мовлення
- •Визначення предмета (введення терміна)
- •Загальна характеристика предмета (явища, поняття)
- •Тема 2 класифікація предметів Конструкції класифікації
- •Конструкції належності предмета до класу
- •Класифікація еом
- •Тема 3 склад і кількісна характеристика предмета Визначення складу від цілого до частини
- •Визначення складу від частини до цілого
- •Кількісна характеристика предмета
- •Будова еом
- •Тема 4 якісна характеристика предмета Конструкції якісної характеристики
- •Тема 5 порівняння властивостей (ознак) предметів Тотожність ознак
- •Подібність ознак
- •Розділ 3 розвиток зв’язного мовлення
- •Математика як наука
- •Математика як наука
- •Текст для самостійного читання
- •З історії одного відкриття
- •Тема 2 множини і підмножини
- •Множини і підмножини
- •Тема 3 матриці та дії над ними
- •Матриці та дії над ними
- •Тема 4 координати на прямій, на площині, у просторі
- •Текст 1 Координати на прямій
- •Текст 2 Координати на площині
- •Текст 3 Прямокутні декартові координати в просторі
- •Координати
- •Текст для самостійного читання Рене Декарт
- •Тема 5 вектори
- •Текст 1 Вектор
- •Текст 2 Основні поняття
- •Текст 3 Лінійні операції над векторами
- •Тема 6 комплексні числа
- •Текст 1 Поняття комплексного числа
- •Текст 2 Дії над комплексними числами
- •Текст 3 Геометричне зображення комплексних чисел
- •Текст 4 Комплексні числа
- •Текст для самостійного читання Леонард Ейлер (1707–1783)
- •Основні означення
- •Операції над множинами та їх властивості
- •Висловлювання і логічні операції над ними
- •Мікропроцесор
- •Основні функціональні характеристики пк
- •Системні програми
- •Прикладні програми
- •Інструментальні системи
- •Навчальне видання Українська мова навчальні матеріали для студентів-іноземців 1-го курсу
Розділ 3 розвиток зв’язного мовлення
Тема 1
Математика як наука
Завдання 1 Прочитайте і перекладіть рідною мовою слова до теми. Знайдіть спільнокореневі слова.
Числовий, розрахунок, діяльність, залежати, складний, підрахунки, мати, просторовий, кількісний, відносини, співвідношення, сучасний, рахувати, властивість, значний, складність, загальний, властивий, різноманітний, галузь, початок, вважати, кількість, століття, риса, спільність, розглядати, завдання, сучасність, куля, окремий, довжина, поверхня, змінний, залежність, рух, розуміння.
Завдання 2 Утворіть іменники від дієслів за зразком. Підберіть дієслова, які можуть поєднуватися з утвореними іменниками.
Зразок: знати – знання, розширити – розширення.
Вирішити, вивчити, обчислити, виводити, дослідити, застосувати, обслуговувати, міркувати, об’єднати, виконати, розв’язати.
Завдання 3 Прочитайте речення, зверніть увагу на слова і словосполучення, близькі за значенням або антонімічні. Поставте запитання до виділених слів.
1 Математика має своїм об’єктом просторові форми... = Математика вивчає просторові форми.
2 Математичний аналіз надав можливості для наукового опису змінних величин. = Математичний аналіз зробив можливим науковий опис змінних величин.
3 Усі розрахунки ґрунтуються на математиці. = Усі розрахунки базуються на математиці. = Усі розрахунки засновані на математиці.
4 Початком сучасної математики прийнято вважати ХVII століття. = Початком сучасної математики вважають ХVII століття.
5 Вища математика вивчає змінні величини. Елементарна математика була переважно математикою постійних величин.
Завдання 4 Утворіть прикметники від даних іменників за допомогою суфіксів -ичн, -ічн. Складіть кілька речень з утвореними словами.
Алгебра, математика, геометрія, арифметика, практика, логіка, теорія, аналіз.
Завдання 5 а) За допомогою суфікса -ість- утворіть іменники від даних прикметників, визначте рід утворених іменників.
Універсальний, спеціальний, діяльний, залежний, готовий.
б) Утворіть прикметники за допомогою суфіксів -н- і -енн-.
Кількість, інтеграл, диференціал, структура.
Завдання 6 Прочитайте текст, виконайте завдання після тексту.
Математика як наука
Числові розрахунки використовуються в усіх сферах діяльності інженерів різних спеціальностей: фізиків, хіміків та ін. Розвиток науки і техніки обумовлює необхідність застосову-вати все більш складні закони, вирішувати все більш складні завдання, робити все більш складні підрахунки. Усі розрахунки засновані на математиці.
Математика – це наука, яка має своїм об’єктом просторові форми і кількісні відношення реального світу, числові і геометричні співвідношення в усіх їх проявах. Інакше кажучи, вона вивчає не матеріальні предмети, але й методи дослідження та структурні властивості об’єкта дослідження. Математика є значним розділом в загальній сумі людських знань і обслуговує найрізноманітніші галузі науки й практичної діяльності.
В історії математики можна виділити два основні періоди – період елементарної і період сучасної (вищої) математики. Початком сучасної математики вважають XVII століття – століття появи математичного аналізу.
Однією з відмітних рис вищої математики є універсальність її методів. Розглянемо, наприклад, завдання про обчислення об’ємів тіл. Елементарна математика дає формули для обчислення об’ємів тіл. Вона дає формули для обчислення об’ємів призми, пірамід, конуса, циліндра, кулі і деяких інших простих тіл. Для виведення цих формул було потрібне окреме міркування, іноді досить складне. У вищій математиці даються єдині формули для об’єму будь-якого тіла, для довжини будь-якої лінії, площі будь-якої поверхні і т.ін.
Іншою властивістю вищої математики є систематичний розгляд змінних величин. Елементарна математика була переважно математикою постійних величин. Математичний аналіз, зокрема диференціальне числення, надав можливості для наукового опису змінних величин, залежності одних величин від зміни інших, руху в широкому розумінні цього слова.
Третьою характерною рисою вищої математики є тісний взаємозв’язок різних розділів і поєднання обчислювальних, аналітичних та геометричних методів. На основі методу координат геометричні завдання зводяться до розв’язання рівнянь алгебри, графіки застосовуються для ілюстрації залежності між змінними величинами, аналітичні методи інтегрального числення – для обчислення площ і об’ємів і т.ін.
Завдання 7 Дайте ствердну або негативну відповідь на запитання до тексту.
1 Чи в усіх сферах інженерної діяльності використовують числові розрахунки?
2 Чи має вища математика відмітні риси?
3 Чи дає вища математика формули для обчислення параметрів конкретного тіла?
4 Чи можна за допомогою диференціального числення математично описати рух?
5 Чи застосовуються графіки для обчислення площ і об’ємів?
Завдання 8 Дайте відповіді на запитання.
1 Чому потрібно застосовувати все більш складні закони, вирішувати все більш складні завдання, робити все більш складні підрахунки?
2 На чому засновані всі розрахунки?
3 Що вивчає математика?
4 Скільки періодів розрізняють в історії математики? Які це періоди?
5 З чим пов’язують початок сучасної математики?
6 Які основні риси вищої математики ви знаєте?
Завдання 9 Виберіть з тексту інформацію відповідно до плану.
1 Значення числових розрахунків у діяльності інженерів.
2 Визначення математики.
3 Основні риси вищої математики:
а) універсальність;
б) систематичний розгляд змінних величин;
в) тісний взаємозв’язок різних розділів і поєднання різних методів.
Завдання 10 Напишіть диктант.
1 Математика – наука, яка має своїм об’єктом просторові форми і кількісні відношення реального світу, числові й геометричні співвідношення в усіх їх проявах. 2 В історії математики умовно розрізняють два періоди – елементарної і сучасної (вищої) математики. 3 Вища математика характеризується універсальністю, спільністю її методів. 4 Алгебра – частина математики, яка вивчає загальні властивості дій над різними величинами і розв’язання рівнянь, пов’язаних з цими діями. 5 Геометрія – одна з найбільш стародавніх математичних наук.
Завдання 11 Які ще частини математики ви знаєте? Що вони вивчають?