1.4.Правила приймання печива

Приймання борошняно-кондитерських виробів здійснюють у певній послідовності. Починають його з перевірки стану вагону або контейнеру, справності пломб і відтисків на них. При виявленні відхилень одержувач викликає відповідального представника транспортної організації для того, щоб скласти комерційний акт і зробити відповідну відмітку у транспортній накладній про порядок відпуску вантажу. Якщо не виявлені відхилення, то відкривають вагон чи контейнер у присутності комісії у складі товарознавця, матеріально відповідальної особи і представника незацікавленої сторони. Ця ж комісія оглядає вагон або контейнер всередині, щоб проконтролювати дотримання правил завантаження або перевезення. При цьому звертають увагу на санітарний стан вагону або контейнеру, закріплення вантажу, наявності механічних пошкоджень тари, відповідності тари і упаковки вимогам певних документів. На споживчій тарі повинен бути наведений вміст основних поживних речовин і енергетична цінність.

У разі, коли продукція не відповідає вимогам відповідних документів і даним супровідних документів, припиняють подальше приймання і особи, які перевіряють якість продукції, складають акт приймання. В ньому зазначають кількість оглянутої продукції і характер виявлених дефектів. Зміст акту приймання повинен бути переконливим і обґрунтованим. Тому в ньому потрібно детально охарактеризувати, в якому вигляді надійшла продукція, в яких умовах зберігалась, а також описати стан тари і упаковки, дефекти виробів та їх характер.

Одержувач зобов’язаний забезпечити збереження товару і викликати для участі у продовженні приймання представника постачальника.

У випадку виникнення суперечок між сторонами в оцінці якості товару відбирають зразки (проби), які пломбують, забезпечують етикетками, підписаними особами, що брали участь у відбиранні. Один з відібраних зразків залишається у одержувача, другий направляють виготовлювачу, а третій віддають на дослідження в лабораторію перевіряючої або незацікавленої організації. При відбиранні зразків складають акт, в якому зазначають порядковий номер проби, назву виробів, назву підприємства-виготовлювача та його місцезнаходження, дату виготовлення борошняних виробів, дату і місце відбирання проби, номер партії або вагона, контейнера, масу проби, об’єм партії, від якої представлена проба, для яких випробувань направляється проба, прізвища, ініціали та посади осіб, що відбирали пробу. Відібрані зразки мають зберігатися у одержувача і виготовлювача до вирішення суперечки.

Для контролю якості пакування і маркірування транспортної тари використовують вибірковий одноступеневий контроль (табл.1.5).

Партію приймають, якщо кількість одиниць транспортної тари, що не відповідає вимогам нормативно-технічної документації з упаковки і маркування нижча або дорівнює приймальному числу, і бракують, якщо вона більша або рівна бракувальному числу.

Для контролю органолептичних і фізико-хімічних показників відбирають з партії з кількістю одиниць транспортної тари до 50 шт. включно – 3 шт., від 51 до 150 – 5, від 151 до 500 – 8 і від 501 до 1200 – 13 шт.. З цієї кількості для перевірки маси нетто пакувальних одиниць фасованої продукції відбирають кількість, що наведена в таблиці 1.5.

Партію приймають, якщо кількість пакувальних одиниць, що не відповідає нормативно-технічній документації за масою нетто, нижча або рівна приймальному числу, і бракують, якщо вона більша або рівна бракувальному числу.

Таблиця 1.5. Відбір проб для перевірки пакування і маркування транспортної тари

Кількість одиниць транспортної тари у партії, шт.	Об'єм вибірки, шт.	Приймальне число	Бракувальне число
26-50	8	1	2
51-90	13	2	3
91-150	20	3	4
151-280	32	5	6
281-500	50	7	8
501-1200	80	10	11

Таблиця 1.6.Відбирання проб для перевірки маси нетто пакувальних одиниць фасованої продукції.

Кількість одиниць транспортної тари у партії, г	Об'єм вибірки, шт.	Приймальне число	Бракувальне число
до 50г	50	7	8
51-200	32	5	6
201-500	20	3	4
501-750	13	2	3
751-1000	8	1	2

При відбиранні проб печива, пряників, галет, крекерів, вафель, борошняних східних солодощів, що фасовані у пачки і пакети, відбирають не менше двох одиниць, перемішують і складають об’єднану пробу масою не менше як 400г.

Відібрану об’єднану пробу ділять на три частини, одну з яких направляють у лабораторію для досліджень, а дві інші залишають як контрольні, що використовують для повторних визначень при виникненні суперечок. Підготовлені проби опечатують або пломбують.

Лабораторні проби готують залежно від структури виробів з урахуванням характеру наступних випробувань без розділення і з розділенням на складові частини. При розділенні з різних місць відбирають проби масою не менше як 200 г і обережно ножем, ланцетом або іншим інструментом виділяють потрібну для аналізу складову частину і вміщують у скляний бюкс або банку з добре пригнаною пробкою.

При органолептичній оцінці якості виробів звертають увагу на якість укладання, насипання, згортання, форму, колір, стан поверхні, смак і запах та відповідно відхилення від нормативів.

Розгорнуті борошняні вироби оглядають при доброму освітленні, звертають увагу на наявність деформованих, надломлених, битих, з тріщинами, з неглазурованою поверхнею, враховують рівномірність забарвлення, стан поверхні (липкість, сухість). При визначенні смаку і запаху звертають увагу, чи не мають вироби неприємного або стороннього присмаку і запаху, надмірного запаху есенції та ін..

Розміри виробів (довжину, ширину, товщину, діаметр) визначають вимірюванням не менше ніж 5 шт. виробів.

Кількість складових частин виробів можна визначити прямим (ваговим) і побічним методами.