Збирання випорожнень для бактеріологічного дослідження

Основні етапи

Зміст

1.Підбір необхідного ма-

теріалу та

інструментів

Підкладні ємкості (стерильні), стерильні пробірки із середовищем збагачення, стерильна алюмінієва петля, захисні рукавички, чашки Петрі з живильними середовищами

2.Підготовка

медперсоналу

Руки старанно миють і надягають захисні рукавички

3.Відбір випорожнень

Зі свіжовиділених випорожнень (бажано з тих ділянок, де є гній і слиз) відбирають петлею фекалії та засівають їх на чашки Петрі з живильними середовищами або в стерильну пробірку із середовищем збагачення. Недопустимо збирати випорожнення з ділянок, які містять кров, бо бактерицидна дія останньої може завадити отримати копро культуру.

4.Посів у чашки Петрі

Кришку чашки Петрі не відкривають повністю, а ледве піднімають над нижньою частиною чашки з живильним середовищем. На поверхню живильного середовища петлею наносять матеріал і розтирають його по всій поверхні живильного середовища легкими рухами.

5.Направлення в лабораторію

Матеріал за заздалегідь оформленим направленням за ф. 204/0 транспортують у лабораторію з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки. Якщо неможливо відправити матеріал у лабораторію, його зберігають у термостаті за Т 37*С.

Основні етапи

Зміст

1.Підбір не обхід -ного матеріалу та

інструментарію

Ректальна стерильна алюмінієва петля, стерильні пробірки із середовищем збагачення, чашки Петрі з живильними середовищами, захисні рукавички

2.Надання хворому необхідного поло-

ження

Хворий лежить на краю ліжка на боці, коліна зігнуті, ноги приведені до живота

3.Підготовка мед

персоналу

Руки старанно миють і надягають захисні рукавички

4.Уведення петлі в пряму кишку та взяття матеріалу

Лівою рукою розводять сідниці, правою обережно вводять петлю через відхідник у пряму кишку на глибину 5-10 см. Круговими рухами петлі збирають вміст прямої кишки (при тифо-паратифозних захворюваннях) або матеріал зі стінки прямої кишки (при шигельозі). Обережно виймають петлю і переносять зібраний матеріал на чашку Петрі з живильним середовищем або в стерильну пробірку із середовищем збагачення, не торкаючись її стінок.

5.Завершення

процедури

Матеріал із відповідно оформленим направленням відправляють до лабораторії. Якщо неможливо терміново відправити матеріал, його зберігають у термостаті за Т 37*С.

Основні етапи

Зміст

1.Підбір необхід-ного матеріалу та інструменттарію

Дуоденальний зонд (стерильний), штатив з 8-10 пробірками (із них 3 стерильні з живильним середовищем для збирання порцій А,В,С), 4 шприци 20 мл, 33% розчин магнію сульфату, рушник, валик, грілка, 70% спирт, спиртівка, сірники

2.Заповнення меди-чної документації

Оформлюють направлення за формою 204 о, позначають пробірки

3.Підготовка хворо

го, пояснення суті процедури та нада-

ння необхідного положення

Зондування проводять натще. Визначають відстань, на яку потрібно ввести зонд. У положенні хворого стоячи вимірюють відстань від його пупка до різців (1-а позначка на зонді), додають відстань на довжину долоні хворого (2-а позначка), далі роблять позначку через 10 см (3-я позначка). Зубні протези перед зондуванням необхідно зняти. Краще зондувати хворого в положенні сидячи. Хворого садять на кушетку, пропонують зробити глибокий вдих носом, потім ковтальні рухи, які треба повторити для засвоєння кілька разів; це необхідно при ковтанні зонда (оливи)

4.Уведення зонда в дванадцятипалу кишку

Підтримуючи кінець зонда лівою рукою, медсестра правою рукою, тримаючи зонд на відстані 10-15 см від оливи, кладе його за корінь язика і просить повторити комплекс рухів вдих носом – ковтання. У разі появи позивів до блювання хворий повинен затиснути губами зонд і глибоко дихати носом, після чого намагатися проковтнути зонд. Якщо він не може зробити перші ковтальні рухи, йому дають випити води, з якою він повинен проковтнути оливу. Проходження зонда здійснюється також за рахунок маси оливи та перистальтичних рухів стравоходу й шлунка. Коли зонд увійшов у шлунок (1-а мітка), хворого вкладають на правий бік на тугий валик і кладуть грілку під праве підребіря. Таз хворого має бути трохи піднятий. Вільний кінець зонда опускають у нестерильну пробірку. Хворий поступово, уводячи собі зонд на 1-2 см у рот, продовжує ковтання його до виходу зі шлунка (2-а мітка). Через 1-1,5 год розкривається воротар ний отвір і олива потрапляє у дванадцятипалу кишку (3-я мітка)

5.Отримання порцій А,В,С

Перед узяттям жовчі кінець зонда обробляють 70% спиртом, перші 1-2 мл жовчі для бактеріологічного дослідження не використовують. Її випускають у лоток. Жовч для бактеріологічного дослідження (10-20 мл) збирають у стерильні пробірки, кожну порцію в окрему пробірку безпосередньо через зонд або за допомогою окремого стерильного шприца, який підєднують до зонда. Спочатку із зонда починає витікати шлунковий сік. Поступово до нього домішується жовч, а через 30-40 хв із зонда починає вільно витікати золотисто-жовта рідина з лужною реакцією – порція А. Після отримання порції А в дванадцятипалу кишку вводять 50 мл підігрітого до 40*С розчину магнію сульфату або ін. ентерального подразника, на кінець зонда накладають затискач. Через 10 хв затискач знімають. М'яз – замикач жовчного міхура розкривається і міхурові жовч (порція В) темно-коричневого кольору надходить у пробірку. Після закінчення виділення міхурової жовчі починає витікати прозора рідина світло-лимонного кольору – печінкова жовч (порція С)

6.Посів жовчі на живильне середовище

Якщо жовч для бактеріологічного дослідження збирали за допомогою шприців, то переливати її в пробірки з живильним середовищем потрібно над полум’ям спиртівки. Краї пробірок попередньо обпалюють над полум’ям спиртівки, потім переливають 1-2 мл жовчі. Пробірки закривають над полум’ям спиртівки попередньо обпаленим корком.

7.Завершення процедури

Після отримання порції С зонд обережно виймають, хворого із процедурного кабінету переводять у палату або бокс. Пробірки без затримки відправляють у лабораторію, запобігаючи охолодженню і висиханню, з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом