4. Функціональна характеристика тромбоцитів

Тромбоцити— безбарвні, без'ядерні клітини діаметром 2-4 мкм. В нормі в 1 мм куб крові їх міститься біля 200-400 тис. Утворюються тромбоцити з мегакаріоцитів кісткового мозку.

Основна функція тромбоцитів тісно пов'язана з процесами зсідан­ня крові. Володіючи здатністю прилипати до неа­декватної (чужорідної) поверхні (адгезивність) і один до одного (агрегація), тромбоцити започат­ковують перебіг складних процесів звертання крові, утворення кров'яного згустку і його стягування (ретракцію). Відома також захисна (фагоцитарна) функція тромбоцитів. Тромбоцити циркулюють в крові протягом од­ного-двох тижнів, тоді руйнуються в печінці і селезінці. До складу тромбоцитів входять серотонін, гістамін, ферменти, глікоген, неактивний тромбопластин, ретрактозин, подібний до м'язового ак­томіозину, скоротливий білок тромбостеїн.

Зменшення в крові тромбоцитів (тромбопенія) веде до дрібних крововиливів, що виникають внаслідок капілярних кровотеч в тканинах. Інко­ли з тієї ж причини кров з'являється в сльозах. Існують вікові і статеві особливості складу крові 7 дітей і підлітків (табл. 16, Ю.А.Єгоров, 1985). '

Таблиця 16

Основні показі іикикрові у людей ріітхо віку

Гематологічні показники	Вік і стать
	новонароджені	Грудні діти	Діти 1 року і старші	чоловіки	Жінки
Гемоглобін, г/%	17-24,7	11-11,9	12,6-15,6	13,5-16	12,5-14,5
Еритроцити Млн/мм куб	4.5-7.5	3.5-4.6	4.3-5.0	5.0	4.0
ШОЕ мм/год	2-3	3-5	4-10	3-9	7-12
Лейкоцити тис/мм куб	10-30	10-112	6-8	6-8	6-8
Тромбоцити Тис/мм куб	200-250	250	200-300	250	250

5. Регуляція системи крові

Ефективне виконання функцій, які притаманні крові, здійснюється внаслідок взаємодії таких про­цесів: кровотворення, кроворуйнування, перероз­поділ крові між органами.

Процес утворення і розвитку клітин крові нази­вають кровотворенням (гемопоезом). Виділяють ератропойз (утворення еритроцитів), лейкопоез і тромбопоез (утворення відповідно, лейкоцитів і тромбоци­тів). Функціональна система підтримання кількості формених елементів крові подана на мал. 56. Місцем кровотворення є кістковий мозок. Тут є спеціальні ділянки, де знаходяться мультипотентні стовбурні кровотворні клітини. Популяція цих клітин невелика, але вони здатні до самовідтво­рення. Якщо одна клітина виходить на диференціювання, то сусідня клітина негайно: ділиться, за­ повнюючи заповнений попередньою клітиною простір. Таким чином з однієї клітини-попередниці може утворитись біля 500 зрілих клітин. Завдяки такому механізму утворюються готові до ро­боти клітини всіх типів, за винятком лімфоцитів. Кінцеве дозрівання лімфоцитів відбувається ли­ше після зустрічі з антигеному у лімфоїдних органах. Дозрівання і динаміка клітин кожного типу має свої особливості.

Попередники Т-лімфоцитів (тимусзалежних лейкоцитів) диференціюються в тимусі, попередники В-лімфоцитів, проходячи ряд додаткових фаз диференціювання, перетворюються В зрілі В-лімфоцити в самому кістковому мозку. Диференційовані Т- і В-лімфоцити мігрують у лімфовузли і селезінку. При надходженні в організм хворобот­ворного антигена Т-і В-лімфоцити починають активно ділитись і диференціюватись у кінцеві клітини. 3 В-лімфоцитів утворюються плазматичні клітини, здатні синтезувати, антитіла, з Т-лімфо­цитів утворюються Т-кіллери. Згадані ефекторні клітини функціонують в організмі до тих пір, по­ки не знищать антигена (біля двох діб). Разом з тим, після контакту організму з антигеном в лімфовузлах і селезінці з Т- і В-лімфоцитів утворю­ються ефекторні клітини, які живуть багато років. Ці клітини володіють імунологічною пам'яттю. Роз­ходячись по усіх лімфоїдних органах, вони забез­печують більш інтенсивну і швидку специфічну імунну реакцію на вже знайомий антиген, якщо він знову проникає в організм. При старінні еритроцити руйнуються (фагоцитуються) ретикулярними клітинами, гістіоцитами, мікрофагами і полінуклеарними лейкоцитами. Ерит рофагоцитоз відбувається в кістковому мозку, селе­зінці, печінці і безпосередньо в кров'янім руслі.

Середня тривалість функціонування еритро­цитів дорослої людини становить 110-120 днів (що­ доби руйнується 0,8-0,9% еритроцитів),— новонароджених — 60-80 днів. Протягом доби у дітей руйнується біля 1,4% усіх еритроцитів. Продукти розпаду старих еритроцитів стимулюють утворен­ня нових.

В регуляції системи крові важлива роль належить ЦНС. Так, імпульси симпатичної нервової системи посилюють вихід крові з кров'яних депо, активізують гемопоез, імпульси парасимпатичної автономної нервової системи гальмують ці процеси. Потужним стимулятором еритропоезу є знижен­ня парціального тиску кисню (гіпоксія). При цьому нирки виділяють в кров нирковий фактор еритро­поезу — еритропоетін. Лейкопоез стимулюється лейкопоетінами — продуктами розпаду лейкоцитів, тканин, мікробів, токсинів, чужорідних білків). Ефек­тивність утворення еритроцитів значно посилюється при достатньому забезпеченні організму залізом і вітамінами В2 , В6, В12, аскорбіновою і фолієвою кис­лотами. Загальна схема одного з механізмів регуляції еритропоезу представлена на мал. 57.

Функціональна система регуляції міри не­достатку кисню в організмі включає в себе систему кровообігу (хвилинний об'єм кровообігу), систему регуляції артеріально-венозної різниці газів крові і систему еритрин, яка функціонує шляхом зміни рівня еритропоезу, що відповідає принципам тео­рії функціональних систем П.К.Анохіна (1970).