Тема 2: функціональна характеристика формених елементів крові

2.1. Мета заняття:

- закріпити знання матеріалу теми (обговорення запитань для самостійної підготовки);

- оволодіти методиками визначення кількості формених елементів та вмісту гемоглобіну в крові; навчитися розраховувати величини кольорового показника і кисневої ємкості крові;

- дослідити направленість і вираженість змін еритроцитів і гемоглобіну крові людини при виконанні фізичної роботи. Вміти використовувати показник кисневої ємкості крові при оцінці резервів аеробного енергозабезпечення м'язової діяльності;

- навчитися розв'язувати ситуаційні задачі і знати відповіді на запитання комп'ютерного контролю знань.

2.3. Запитання для самопідготовки

1. Функціональна характеристика, еритроцитів. Особливості будови, кількість, функції, трива­лість функціонування, місце утворення і руйнування. Еритроцитоз і ериторопенія. Зміна кі­лькості еритроцитів в крові людини при виконанні фізичної роботи.

2. Структурні і функціональні особливості гемог­лобіну еритроцитів і міоглобіну м'язів. Різно­видності сполук гемоглобіну. Природа червоного кольору крові. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Киснева ємкість крові. Зміни гемоглобіну при фізичних навантаженнях. Міоглобін його структурні особливості і функції.

З. Функціональна характеристика лейкоцитів. Особливості будови, кількість, функції, тривалість функціонування. Міогенний лейкоцитоз, його фази.

4. Тромбоцити, особливості будови, кількість і функції. Зміни вмісту тромбоцитів в крові при фізичних навантаженнях.

5. Регуляція системи крові. Перерозподіл крові між органами. Кровотворення, кроворуйнування.

2.4. Основні теоретичні положення

І. Функціональна характеристика еритроцитів

Основну масу формених елементів крові скла­дають еритроцити. Це високоспеціалізовані без'я­дерні клітини, головна функція яких — транспорт кисню і вуглекислого газу. Окрім того, еритроци­ти здатні адсорбувати і транспортувати гормони, токсичні продукти обміну білків. Відома роль ери­троцитів у ферментативних процесах розщеплення білків, жирів та вуглеводів. Еритроцити людини мають форму двобічне ввігнутих дисків діаметром 7-8 мкм і товщиною І -2 мкм. Така форма еритроцитів збільшує площу їх поверхні в порівнянні з круглою в 1,63 рази. Сумарна поверхня усіх еритроцитів крові біля 3800 м кв. що в 1500 разів перевищує площу поверхні тіла.

В структурі еритроцита розрізняють строму (остов) клітини і оболонку, яка складається з чотирьох шарів (два шари білку і два фосфоліпідів Оболонка еритроцитів володіє вибірково; проникністю для колоїдів, іонів і аніонів. Крізь неї легко проходять аніони СІ , НСО, іони Н*, ОН і не проходять колоїди, іони К і Nа Завдяки великій еластичності еритроцит здатний легко змінювати свою форму, що дозволяє йому без перешкод проходити через капіляри, діаметр яких значно менший ніж власний діаметр В нормі в 1 мм куб. крові у чоловіків міститься 5 млн., у жінок — 4,5 млн. еритроцитів; 95% сухого залишку еритроцитів приходиться на гемоглобін, решта — на інші білки, ліпіди, глюкозу, мінеральні солі тощо. У новонароджених (в перші три дні життя, а також у дорослих при переміщенні у високогірні райони, при фізичних навантаженнях, природжених та набутих пороках серця, опіках, сильно виражених проносах, блювоті) спостерігається еритроцитоз — збільшення кількості еритроцитів в крові. При недостачі в організмі заліза, вітаміну В12, кровотечах, гемолізі, жи­ровому переродженні печінки кількість еритроци­тів в крові зменшується (еритропенія). Суттєво змінюється кількість еритроцитів при фізичних навантаженнях. Ці зміни визначаються, перш за все потужністю і тривалістю роботи. При короткотривалих навантаженнях максимальної потужності рівень концентрації еритроцитів в крові зростає. Це зумовлено переходом в кровообіг бі­льш. концентрованої депонованої крові. При виконанні тривалих багатогодинних навантажень (марафонський біг, велогонки тощо), зношуючись, еритроцити руйнуються, переважає інтенсивність їх утворення клітинами ретикуло-ендотеліальної сис­теми. За таких умов рівень еритроцитів в крові знижується.