5. Програмно-цільове фінансування

Відповідно до Концепції застосування програмно-цільового ме- тоду в бюджетному процесі, метою його впровадження є встановлен- ня безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та ре- зультатами їх використання.

У бюджетному процесі програмно-цільовий метод застосовуєть- ся на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів (за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради).

Особливими складовими програмно-цільового метод у бюджет- ному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджет- них програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.

Бюджетна програма — це сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визна- чення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Здійснення видатків на основі бюджетних програм передбачає визначення їх конкретних від- повідальних виконавців.

Відповідальним виконавцем бюджетної програми є юридична особа, що має окремий рахунок та бухгалтерський баланс. Він визна- чається головним розпорядником бюджетних коштів за письмовим погодженням з Мінфіном (місцевим фінансовим органом) на стадії складання проекту державного (місцевого) бюджету на наступний рік.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Мі- ністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Від- повідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, вико- нання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бю- джетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Результативні показники бюджетної програми використову- ються для оцінки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досяг- нення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми.

Такі показники мають підтверджуватися офіційною державною ста- тистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтерсько- го, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми розробляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з нормативно-правовим актом Міністерства фінансів України.

При такій формі фінансування головні розпорядники розробля- ють паспорти бюджетних програм на кожну окрему програму вихо- дячи з бюджетних запитів та бюджетних призначень на відповідний бюджетний рік у тижневий термін після набрання чинності закону про Державний бюджет.

Паспорт бюджетної програми — це документ, що визначає суму коштів, затверджену в державному бюджеті для виконання бюджет- ної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, на- прями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показ- ники та інші характеристики бюджетної програми.

Паспорти затверджуються спільним наказом Мінфіну та голов- ного розпорядника в місячний термін з дня набуття чинності зако- ну Про Державний бюджет. На основі паспортів буде здійснюватися контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних ко- штів і аналіз виконання бюджетної програми.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх ви- конання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. Оцінка ефектив- ності бюджетних програм здійснюється на підставі аналізу результа- тивних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністер- ством фінансів України.

За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потре- бує нормативно-правового визначення механізму використання бюд- жетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Ка- бінетом Міністрів України.

Порядок використання бюджетних коштів має містити:

– цілі та напрями використання бюджетних коштів;

– відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/ або критерії залучення одержувачів бюджетних коштів до ви- конання бюджетної програми;

– завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпо- рядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бю- джетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної про- грами, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показників) та заходів впливу у разі її невиконання;

– у разі потреби — порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-тери- торіальними одиницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з ура- хуванням відповідних нормативно-правових актів;

– конкурсні вимоги до інвестиційних програм (проектів), вклю- чаючи порядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення виконавців таких програм (проектів);

– критерії та умови відбору суб’єктів господарювання, яким на- дається державна підтримка з бюджету, а також визначення об- сягу такої підтримки;

– умови та критерії конкурсного відбору позичальників та про- ектів (програм), на реалізацію яких надаються кредити з бюд- жету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здійснення контролю за їх повер- ненням;

– положення щодо необхідності перерахування коштів за бю- джетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам;

– шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;

– вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бух- галтерському обліку отриманих (створених) оборотних і нео- боротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в ре- зультаті проведення централізованих заходів;

– у разі потреби — положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та прове- дення розрахунків;

– інші положення щодо особливостей бюджетної програми.

В бухгалтерському обліку бюджетні установи відображають до- ходи та видатки за кожною окремою програмою за кодами економіч- ної класифікації видатків.