
- •Розділ і – підготовка свердловин до експлуатації глава 1 – процес видобування нафти
- •1.1. Структурна схема виробничого процесу видобування нафти
- •1.2 Енергетична і технологічна характеристика нафтового родовища та її зміна в часі
- •Тиски у надрах
- •Пластова температура
- •Пластова енергія
- •Режими роботи нафтових покладів
- •Розміщення видобувних і нагнітальних свердловимн на покладі
- •Розміщення свердловин на багатопластовому родовищі
- •Характернистика нафтових родовищ України
- •Стадії розробки нафтових родовищ і технологічні задачі в експлуатації свердловин
- •1.3 Технології видобування нафти Класифікація ознак, що характеризують технологї видобування нафти
- •Баланс енергій у видобувній свердловині і класифікація видобувних свердловин за способом їх експлуатації
- •Загальні вимоги до обладнання свердловин і облаштування родовища
- •1.4 Конструкції свердловин і їх вибоїв Конструкція свердловини як споруди і взаємовідносини між видобувним підприємством та буровою організацією
- •Класифікація свердловин за профілем їх стовбура
- •Розкриття нафтових пластів бурінням і конструкції вибоїв свердловин
- •Вибір конструкцій вибоїв свердловин
- •Привибійна зона пласта
- •Розкриття продуктивного пласта перфорацією
- •1.5 Гідропіскоструминна перфорація
- •Технологія гідропіскоструминної перфорації
- •Проектування технології гпп
- •Якість перфорації свердловин
- •1.6 Освоєння видобувних і нагнітальних свердловин
- •Освоєння видобувних свердловин
- •Гідравлічні розрахунки освоєння свердловини
- •Передача свердловини в експлуатацію
- •1.7 Технологічні умови експлуатації свердловин Класифікація свердловин за призначенням і структура фонду свердловин
- •Класифікація свердловин за умовами їх експлуатації. Ремонтні роботи
- •Характеристика ефективності експлуатації свердловин
- •Методика підрахунку технологічної ефективності від впровадження організаційно-технічних заходів
- •Утримання фонду свердловин та зміна їх призначення
- •Контрольні питання
Проектування технології гпп
Проектування технології ГПП зводиться до наступного. Гирловий тиск не повинен перевищувати допустимого гирлового тиску, а швидкість висхідного потоку повинна забезпечувати винесення шламу із свердловини.
Гирловий тиск нагнітання водопіщаної суміші
(1.29)
де р1 і р2 – втрати тиску на тертя в НКТ і в затрубному просторі, які визначаються залежно від розмірів труб і витрати рідини Q = qn; q – витрата рідини через одну насадку, якою задаються в межах 3-3,2 м3/с; n – кількість працюючих насадок (беруть парне число насадок для усунення дії реактивної сили), причому обов’язково задають Q / Fзатр 0,5 м/с (для забезпечення винесення шламу із свердловини); Fзатр – площа прохідного перерізу затрубного простору; p – перепад тиску в насадці, який вибирається залежно від витрати q за різних діаметрів насадок, причому p pmin (pmin = 10-12 МПа для насадок із діаметром отвору 6 мм і pmin = 18-20 МПа для насадок із діаметром 3 та 4,5 мм за міцності порід на стискання понад 25-30 МПа); pзатр – протитиск на гирлі свердловини в затрубному просторі під час роботи за закільцьованою системою; pдг – допустимий гирловий тиск, який зумовлений технічною характеристикою насосних агрегатів типу УН 1-630х700А (4АН-700) чи міцнісною характеристикою НКТ.
В останньому випадку допустимий гирловий тиск
(1.30)
де рзруш – зрушуюче навантаження для заданих НКТ, яке беруть із довідників; qт та L – відповідно вага 1 м (з урахуванням муфт) та довжина опускання НКТ; kб – коефіцієнт безпеки, який задають рівним 1,3-1,5; Fт – площа прохідного перерізу НКТ.
Додаткове видовження НКТ під час створення в них тиску нагнітання
(1.31)
де Eм – модуль Юнга (пружності) для сталі, що дорівнює 70104 МПа; fт – площа поперечного перерізу металу НКТ; zт – коефіцієнт, що враховує тертя труб до стінки обсадної колони (беруть zт = 1,5-2).
Кількість насосних агрегатів визначають як відношення потрібної гідравлічної потужності до гідравлічної потужності агрегата з урахуванням одного запасного:
(1.32)
де а – коефіцієнт, що враховує технічний стан насосних агрегатів, ступінь їх зносу (а = 0,75-1); qа – подавання одного насосного агрегата на розрахунковому режимі (за тиску ра); ра – тиск, який створює агрегат (причому слід брати тиск ра = рг).
Тривалість одного різання отвору беруть 15-30 хв., щілини – 20-40 хв. (по 2-3 хв. на 10 мм висоти щілини).
Задана концентрація піску в разі використання води становить 40-50 кг/м3 (менше – погіршується абразивне діяння, більше – піщинки осідають під тарілками клапанів насоса).
Залежно від кількості інтервалів різання і схеми обв’язки комунікацій розраховують кількість робочої рідини і піску.
ГПП проводиться під керівництвом відповідального інженерно-технічного працівника за затвердженим планом. Під час ГПП знаходитися персоналу біля гирла свердловини і нагнітальних ліній заборонено. Напірний колектор блока маніфольдів повинен бути обладнаний давачами контрольно-вимірювальних приладів, а нагнітальні трубопроводи – зворотними клапанами. Пересувні насосні устатковання необхідно розміщати на відстані не менше 10 м від гирла свердловини, 2 м – від блоку маніфольдів, відстань між ними повинна бути не менше 1 м. Викидна лінія від запобіжного пристрою повинна бути жорстко закріплена, накрита кожухом і виведена в ємність для скидування рідини або на вхід у насос.