- •Міністерство охорони здоров'я україни криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст дніпропетровської області
- •Пояснювальна записка
- •Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років
- •1. Загальні положення
- •1.1. Цілі і завдання Протоколу
- •1.2. Основні поняття і терміни
- •2. Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
- •2.1. Загальні положення
- •2.3.3. Оцінка вигодовування та харчування
- •2.3.4. Оцінка фізичного розвитку
- •1) Дитини
- •2) Матері
- •Калорійність, яка повинна бути забезпечена продуктами прикорму(ккал/день)
- •3.2. Вигодовування дитини віком до 6 місяців
- •3.2.1. Загальні положення.
- •3.2.2. Оцінка грудного вигодовування
- •3.2.3. Консультування матері з вигодовування дитини віком до 6 місяців
- •3.3. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •4. Фізичний розвиток дитини Оцінка фізичного розвитку.
- •4.3. Графіки фізичного розвитку
- •Інтерпретація показників фізичного розвитку
- •4.6. Тактика при виявленні відхилень у фізичному розвитку дитини
- •5. Психомоторний розвиток дитини
- •5.1. Загальні положення
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини раннього віку
- •Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*
- •Методика перевірки безумовних рефлексів
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •2.1. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка.
- •4) Грудне вигодовування. [a].
- •5) Відкласти зважування та купання. [b].
- •6) Правильно одягнути та загорнути дитину. [а].
- •7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини [a]
- •8) Транспортування в теплих умовах. [b]
- •3.4. Бактеріологічне дослідження фекалій, посівів зі шкіри пуповини, тощо.
- •3.5. Додаткове обстеження новонародженого (лабораторні, рентгенологічні, узд, консультації лікарів-спеціалістів тощо)
- •3.7.Зважування новонародженого.
- •5. Спільне перебування матері та новонародженого [а].
- •5.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженого.
- •5.2. Абсолютні протипоказання до спільного перебування матері та дитини:
- •6. Догляд за дитиною, яка народилась шляхом операції кесаревого розтину
- •7. Раннє грудне вигодовування.[a].
- •7.1. Прикладання дитини до грудей матері. Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:
- •7.2. Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей:
- •7.3. Основні способи положення дитини біля грудей
- •Iіі. Інші положення
- •8. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •8.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •8.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •8.3. Догляд за пуповинним залишком [a].
- •8.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •9. Догляд за шкірою
- •9.1. Загальні положення.
- •9.2. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою.
- •10. Профілактика геморагічної хвороби новонародженого (гхн) [а]
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •12. Скринінгове обстеження.
- •12.2. Обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.
- •14. Виписка новонародженого з пологового стаціонару
- •15. Правила миття рук
- •15.1. Основні види обробки рук.
- •15.2. Звичайне миття рук з милом.
- •15.3. Гігієнічна антисептика.
- •15.4. Використання рукавичок.
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •Цілі та завдання клінічного протоколу
- •1. Визначення
- •2. Основні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •3.Організація медичної допомоги новонародженій дитині з малою масою тіла при народженні
- •3.1. Пологова зала
- •3.2. Тепловий ланцюжок
- •3.3. Рутинні медичні втручання
- •3.5. Оцінка ризиків та запобігання розвитку патологічних станів
- •4. Спільне перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •4.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •4.2. Особливості догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •5. Догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні після операції кесаревого розтину
- •6. Профілактичні заходи
- •7. Годування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •7.4. Грудне вигодовування
- •7.5 Годування дитини з чашки
- •7.6. Годування дитини через зонд
- •8. Щеплення дитини з малою масою тіла при народженні
- •Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла при народженні
- •Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на фенілкетонурію (фку):
- •9.2 Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на вроджений гіпотиреоз (вгт):
- •10. Критерії виписки дитини з малою масою тіла при народженні
- •11. Заповнення медичної документації
- •Рекомендовані об’єми ентерального і парентерального харчування в залежності від маси тіла дитини при народженні і доби життя (вооз, isbn 9241590351)
- •Догляд за новонародженими з малою масою тіла при народженні за методом "Мати-кенгуру"
- •1. Завдання методу ”Мати-кенгуру”
- •2. Переваги методу „Мати-кенгуру”
- •Календар профілактичних щеплень в україні і. Загальні положення
- •1. Календар профілактичних щеплень за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •3. Щеплення віл-інфікованих осіб
- •Перелік можливих несприятливих подій після імунізації, що потребують подальшого розслідування
- •Згода на збір та обробку персональних даних
- •Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні
- •I. Загальні положення
- •II. Структура „холодового ланцюга”
- •Ііі. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
- •26 Грудня 2007 р.
- •Організація медичної допомоги дітям, народженим віл-інфікованими матерями
- •Універсальні методи професійної профілактики інфекцій, що передаються через кров, у тому числі віл-інфекції
- •Пам'ятка з питань особливостей перебігу вагітності при віл-інфекції
- •Пам'ятка щодо догляду за новонародженим, народженим віл-позитивною мамою
3.2.3. Консультування матері з вигодовування дитини віком до 6 місяців
Якщо під час проведення оцінки грудного вигодовування встановлено, що дитина отримує достатню кількість грудного молока, важливо похвалити матір за її старання.
Якщо при оцінці грудного вигодовування виявлено, що дитина отримує недостатню кількість молока, важливо виявити можливу причину цього та надати матері відповідні рекомендації:
Необхідно звернути увагу на кількість годувань протягом доби. Якщо годування грудьми менше 8-10 разів на добу, необхідно порадити матері збільшити частоту годувань.
Дотримуватись принципів вигодовування за вимогою дитини, годувати вночі.
Якщо дитина неправильно прикладена до грудей або неефективно смокче, важливо навчити матір правильно прикладати дитину до грудей.
Якщо дитина отримує інші продукти харчування чи напої, необхідно порекомендувати матері частіше годувати грудьми, зменшити порції інших продуктів харчування або напоїв та в подальшому відмовитись від них.
Необхідно порекомендувати матері повноцінно харчуватись та залучати інших членів родини до догляду за дитиною для забезпечення її повноцінного відпочинку.
Відмовитись від сосок, пустушок.
У період вигодовування грудьми у матері можливе виникнення лактаційних кризів. Це тимчасове зменшення кількості молока без видимих причин, яке продовжується в середньому 3-4 дні і має зворотній характер. Необхідно інформувати матір про можливість виникнення таких кризів, що може бути причиною тимчасового зниження кількості молока. В цей період матері необхідна психоемоційна підтримка та відпочинок.
У разі захворювання матері на гострі респіраторні хвороби годування грудьми необхідно продовжувати. Грудне вигодовування необхідно припинити у разі прийому матір’ю лікарських засобів, які відповідно до інструкції про застосовування мають протипоказання для матерів, які годують дітей грудьми.
Для збереження лактації та ефективного смоктання дитини важливо переконати батьків в доцільності відмови від пустушок (сосок).
3.3. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців
3.3.1. Загальні положення
У віці 6 місяців грудне молоко залишається основним продуктом, для дитини, але виникає необхідність у розширенні раціону харчування дитини та введенні до нього додаткових продуктів (прикорму). Грудне молоко саме у віці 6 місяців уже не може задовольнити потребу дитини в калоріях, мікронутрієнтах, насамперед залізі, для забезпечення її нормального розвитку.
Прикорм – це продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші у разі штучного вигодовування) дитині першого року життя..
Перед введенням прикорму потрібно впевнитись у готовності дитини до цього.
Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
тримає голову;
сидить практично без підтримки ( в стільчику для годування);
відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;
відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;
закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує.
3.3.2. Правила введення прикорму
Введення прикорму повинно бути у кожному окремому випадку процесом введення рекомендованих у відповідності до віку дитини продуктів харчування із поступовою зміною в динаміці їх консистенції, смаку, запаху і зовнішнього вигляду, при одночасному продовженні грудного вигодовування.
Треба впевнитись, що дитина готова до введення прикорму.
Прикорм треба давати, коли дитина активна і голодна, краще під час сніданку або обіду разом з іншими членами сім’ї.
Прикорм дається після нетривалого годування грудьми (у разі
штучного вигодовування - невеликої кількості молочної суміші).
Під час годування дитина повинна знаходитись у вертикальному положенні, в зручній позі на руках або на колінах у матері чи в спеціальному дитячому стільчику.
Прикорм необхідно давати з ложки.
Прикорм треба починати давати дитині, поклавши невелику кількість їжі на кінчик чайної ложки. Ложку тримати так, щоб дитина її бачила. Потім торкнутися ложкою до губ дитини, щоб частина продукту залишилася у неї на губах. І лише коли дитина відкриє рот, покласти ложку з їжею на середину язика, тоді дитина легко її проковтне.
Кожен продукт прикорму вводиться, починаючи з 1 чайної ложки і збільшуючи поступово, за 5-7 днів до повної порції, розділивши її на 2 годування. Дитина сама покаже, що наїлася, відвернувши голову, відштовхуючи ложку, або не відкриваючи рот.
Щоразу, після того, як дитина отримала прикорм, доцільно прикладати її до грудей. Це допоможе зберегти лактацію, а дитина почуватиме себе задоволеною.
У разі відмови дитини від прикорму, не треба годувати її примусово, так як дитина може відмовитися взагалі від усіх інших продуктів. Можна запропонувати інший продукт (іншого смаку та/або консистенції), або той самий, але в інший день. Під час годування необхідно, щоб мати спілкувалася з дитиною.
Кожний наступний новий продукт прикорму повинен складатися з одного інгредієнту і даватися дитині впродовж не менше 5 днів, лише після цього можна давати змішаний прикорм із цих продуктів. Це дасть можливість визначитись щодо причини харчової алергії у разі її виникнення.
Для полегшення звикання дитини до нових продуктів рекомендується добавляти в продукти прикорму грудне молоко.
Прикорм повинен бути свіжо приготовленим, мати ніжну гомогенну консистенцію, від вершковоподібної до сметаноподібної (відповідно до віку), остудженою до температури тіла (36-37°С).
Для профілактики залізодефіцитної анемії з 6 місяців обов’язково вводяться продукти прикорму, які містять залізо (м’ясо, потім печінка, яєчний жовток, риба).
Не рекомендовано вживання ніяких видів чаю та кави дітям до 2 років, так як ці напої перешкоджають процесу всмоктування заліза.
Не слід давати цільне не розведене коров’яче молоко дітям до 9 місяців (фактор розвитку залізодефіцитної анемії).
Цільне молоко та молочні продукти можна давати дитині з 9-12 місяців.
В період введення прикорму не слід добавляти в продукти прикорму сіль, спеції.
У разі появи ознак поганої переносимості продукту прикорму (порушення функції системи травлення, алергічні реакції чи ін.) слід припинити введення даного продукту прикорму і ввести інший.