- •Міністерство охорони здоров'я україни криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст дніпропетровської області
- •Пояснювальна записка
- •Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років
- •1. Загальні положення
- •1.1. Цілі і завдання Протоколу
- •1.2. Основні поняття і терміни
- •2. Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
- •2.1. Загальні положення
- •2.3.3. Оцінка вигодовування та харчування
- •2.3.4. Оцінка фізичного розвитку
- •1) Дитини
- •2) Матері
- •Калорійність, яка повинна бути забезпечена продуктами прикорму(ккал/день)
- •3.2. Вигодовування дитини віком до 6 місяців
- •3.2.1. Загальні положення.
- •3.2.2. Оцінка грудного вигодовування
- •3.2.3. Консультування матері з вигодовування дитини віком до 6 місяців
- •3.3. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •4. Фізичний розвиток дитини Оцінка фізичного розвитку.
- •4.3. Графіки фізичного розвитку
- •Інтерпретація показників фізичного розвитку
- •4.6. Тактика при виявленні відхилень у фізичному розвитку дитини
- •5. Психомоторний розвиток дитини
- •5.1. Загальні положення
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини раннього віку
- •Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*
- •Методика перевірки безумовних рефлексів
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •2.1. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка.
- •4) Грудне вигодовування. [a].
- •5) Відкласти зважування та купання. [b].
- •6) Правильно одягнути та загорнути дитину. [а].
- •7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини [a]
- •8) Транспортування в теплих умовах. [b]
- •3.4. Бактеріологічне дослідження фекалій, посівів зі шкіри пуповини, тощо.
- •3.5. Додаткове обстеження новонародженого (лабораторні, рентгенологічні, узд, консультації лікарів-спеціалістів тощо)
- •3.7.Зважування новонародженого.
- •5. Спільне перебування матері та новонародженого [а].
- •5.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженого.
- •5.2. Абсолютні протипоказання до спільного перебування матері та дитини:
- •6. Догляд за дитиною, яка народилась шляхом операції кесаревого розтину
- •7. Раннє грудне вигодовування.[a].
- •7.1. Прикладання дитини до грудей матері. Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:
- •7.2. Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей:
- •7.3. Основні способи положення дитини біля грудей
- •Iіі. Інші положення
- •8. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •8.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •8.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •8.3. Догляд за пуповинним залишком [a].
- •8.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •9. Догляд за шкірою
- •9.1. Загальні положення.
- •9.2. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою.
- •10. Профілактика геморагічної хвороби новонародженого (гхн) [а]
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •12. Скринінгове обстеження.
- •12.2. Обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.
- •14. Виписка новонародженого з пологового стаціонару
- •15. Правила миття рук
- •15.1. Основні види обробки рук.
- •15.2. Звичайне миття рук з милом.
- •15.3. Гігієнічна антисептика.
- •15.4. Використання рукавичок.
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •Цілі та завдання клінічного протоколу
- •1. Визначення
- •2. Основні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •3.Організація медичної допомоги новонародженій дитині з малою масою тіла при народженні
- •3.1. Пологова зала
- •3.2. Тепловий ланцюжок
- •3.3. Рутинні медичні втручання
- •3.5. Оцінка ризиків та запобігання розвитку патологічних станів
- •4. Спільне перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •4.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •4.2. Особливості догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •5. Догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні після операції кесаревого розтину
- •6. Профілактичні заходи
- •7. Годування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •7.4. Грудне вигодовування
- •7.5 Годування дитини з чашки
- •7.6. Годування дитини через зонд
- •8. Щеплення дитини з малою масою тіла при народженні
- •Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла при народженні
- •Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на фенілкетонурію (фку):
- •9.2 Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на вроджений гіпотиреоз (вгт):
- •10. Критерії виписки дитини з малою масою тіла при народженні
- •11. Заповнення медичної документації
- •Рекомендовані об’єми ентерального і парентерального харчування в залежності від маси тіла дитини при народженні і доби життя (вооз, isbn 9241590351)
- •Догляд за новонародженими з малою масою тіла при народженні за методом "Мати-кенгуру"
- •1. Завдання методу ”Мати-кенгуру”
- •2. Переваги методу „Мати-кенгуру”
- •Календар профілактичних щеплень в україні і. Загальні положення
- •1. Календар профілактичних щеплень за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •3. Щеплення віл-інфікованих осіб
- •Перелік можливих несприятливих подій після імунізації, що потребують подальшого розслідування
- •Згода на збір та обробку персональних даних
- •Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні
- •I. Загальні положення
- •II. Структура „холодового ланцюга”
- •Ііі. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
- •26 Грудня 2007 р.
- •Організація медичної допомоги дітям, народженим віл-інфікованими матерями
- •Універсальні методи професійної профілактики інфекцій, що передаються через кров, у тому числі віл-інфекції
- •Пам'ятка з питань особливостей перебігу вагітності при віл-інфекції
- •Пам'ятка щодо догляду за новонародженим, народженим віл-позитивною мамою
Організація медичної допомоги дітям, народженим віл-інфікованими матерями
- Допомога новонародженому від ВІЛ-інфікованої матері надається відповідно до діючих клінічних протоколів з дотриманням чинних санітарно-епідемічних нормативів та врахуванням особливостей, пов'язаних з ризиком інфікування ВІЛ.
- У разі значного забруднення шкіри та слизових оболонок дитини кров'ю або секретом пологових шляхів одразу після народження з метою мінімізації ризику контакту з кров'ю матері, до початку будь-яких процедур дитині призначається гігієнічна ванна. Після гігієнічної ванни дитина вкладається на живіт матері для шкірного контакту, але не прикладається до грудей.
- Відразу після народження зразок пуповинної крові дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою чи не обстеженою на ВІЛ жінкою, в обов'язковому порядку направляється для обстеження на антитіла до ВІЛ методом ІФА.
- Профілактика вертикальної трансмісії ВІЛ проводиться всім дітям, народженим ВІЛ-інфікованими матерями, згідно з чинним клінічним протоколом.
- Проводять консультування матері з питань догляду за дитиною та порядку її медичного спостереження.
- Дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, забезпечують адаптованими молочними сумішами.
- Вакцинація дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, здійснюється згідно з діючими нормативами. Дітям, народженим ВІЛ-інфікованими жінками, протипоказане щеплення вакциною БЦЖ до виключення діагнозу ВІЛ-інфекції.
- Рання діагностика ВІЛ-інфекції у дітей у віці до 18 місяців проводиться шляхом визначення в зразку крові дитини генетичного матеріалу ВІЛ-методом полімеразної ланцюгової реакції (далі - ПЛР) на підставі отримання 2 позитивних результатів у 2 окремо відібраних зразках венозної крові.
- Ранній діагностиці ВІЛ-інфекції підлягають усі діти, народжені ВІЛ-інфікованими матерями. Обстеження дитини проводиться за поінформованою згодою матері (батьків) після проведення з ними дотестового консультування.
- Перше дослідження зразка крові дитини для визначення генетичного матеріалу ВІЛ проводиться у віці 1-2 місяців у визначеній органами охорони здоров'я лабораторії.
- Перший позитивний результат визначення генетичного матеріалу ВІЛ є попереднім установленням позитивного ВІЛ-статусу дитини та означає необхідність проведення первинної профілактики пневмоцистної пневмонії. Дитина скеровується до центру профілактики та боротьби зі СНІД для поглибленого клінічного, імунологічного та вірусологічного обстеження.
- У випадках, коли перший результат дослідження генетичного матеріалу методом ПЛР - позитивний чи в дитини є клінічні ознаки ВІЛ-інфекції, повторне дослідження проводиться через 1-2 тижні після першого забору крові для дослідження.
Отримання другого позитивного результату генетичного матеріалу ВІЛ-методом ПЛР означає остаточне встановлення позитивного ВІЛ-статусу дитини та необхідність поглибленого обстеження і продовження профілактики пневмоцистної пневмонії.
Дитина скеровується до центру профілактики та боротьби зі СНІД для поглибленого клінічного, імунологічного та вірусологічного обстеження, установлення стадії захворювання, а також для вирішення питання стосовно призначення АРТ згідно з чинним клінічним протоколом лікування ВІЛ-інфекції у дітей.
У разі отримання першого негативного результату дослідження генетичного матеріалу ВІЛ повторне дослідження зразка крові дитини для визначення генетичного матеріалу ВІЛ проводиться у віці 3-4 місяців.
Отримання двох негативних результатів дослідження генетичного матеріалу ВІЛ методом ПЛР означає, що дитина, народжена ВІЛ-інфікованою жінкою, є не інфікованою ВІЛ. Первинну
профілактику пневмоцистної пневмонії не проводять. Вакцинацію дитини здійснюють на загальних засадах.
У разі отримання одного негативного та одного позитивного (двох різних результатів) результатів дослідження генетичного матеріалу ВІЛ повторне тестування методом ПЛР проводиться через 1-4 тижні після останнього забору крові для дослідження.
Якщо рання діагностика ВІЛ-інфекції у дитини до 18 місяців життя не проводилася, установлення ВІЛ-статусу проводиться шляхом визначення антитіл до ВІЛ у зразку венозної крові дитини на підставі позитивних результатів серологічних тестів (ІФА, імунний блот) згідно з діючими стандартами.
Медичне спостереження дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, у разі отримання 2 негативних результатів дослідження генетичного матеріалу ВІЛ здійснюється лікарем-педіатром закладу охорони здоров'я за місцем проживання до отримання негативного результату дослідження на антитіла до ВІЛ у віці після 18 місяців.
Зняття з диспансерного обліку як дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою, за місцем проживання здійснюється на підставі одного негативного результату визначення антитіл до ВІЛ методом ІФА у віці 18-19 місяців (за умови відсутності проявів III чи IV клінічної стадії ВІЛ-інфекції та відсутності грудного вигодовування в останні 6 місяців
На кожну дитину, яка була народжена ВІЛ-інфікованою жінкою, заповнюється форма N 501-3/о "Повідомлення про взяття на облік та уточнення інфекційного статусу дитини, народженої ВІЛ-інфікованою жінкою", затверджена наказом МОЗ України від 29.12.2003 N 619.