- •Міністерство охорони здоров'я україни криворізький медичний коледж, заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст дніпропетровської області
- •Пояснювальна записка
- •Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років
- •1. Загальні положення
- •1.1. Цілі і завдання Протоколу
- •1.2. Основні поняття і терміни
- •2. Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
- •2.1. Загальні положення
- •2.3.3. Оцінка вигодовування та харчування
- •2.3.4. Оцінка фізичного розвитку
- •1) Дитини
- •2) Матері
- •Калорійність, яка повинна бути забезпечена продуктами прикорму(ккал/день)
- •3.2. Вигодовування дитини віком до 6 місяців
- •3.2.1. Загальні положення.
- •3.2.2. Оцінка грудного вигодовування
- •3.2.3. Консультування матері з вигодовування дитини віком до 6 місяців
- •3.3. Вигодовування та харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Правила введення прикорму
- •3.3.3. Продукти прикорму
- •3.3.4. Частота введення прикорму
- •3.3.5. Оцінка харчування дитини віком 6-12 місяців
- •3.3.6. Консультування матері з вигодовування та харчування дитини від 6 до 12 місяців
- •3.4. Харчування дитини у віці від 12 місяців до 3-х років
- •3.4.1.Загальні положення
- •Консультування матері з харчування дитини від 12 місяців до 3 років
- •Штучне та змішане вигодовування
- •Орієнтовний добовий об’єм їжі для дитини віком до 12 місяців
- •4. Фізичний розвиток дитини Оцінка фізичного розвитку.
- •4.3. Графіки фізичного розвитку
- •Інтерпретація показників фізичного розвитку
- •4.6. Тактика при виявленні відхилень у фізичному розвитку дитини
- •5. Психомоторний розвиток дитини
- •5.1. Загальні положення
- •Оцінка психомоторного розвитку дитини раннього віку
- •Орієнтовна схема введення продуктів та страв прикорму при природньому вигодовуванні дітей першого року життя*
- •Методика перевірки безумовних рефлексів
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •2.1. Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка.
- •4) Грудне вигодовування. [a].
- •5) Відкласти зважування та купання. [b].
- •6) Правильно одягнути та загорнути дитину. [а].
- •7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини [a]
- •8) Транспортування в теплих умовах. [b]
- •3.4. Бактеріологічне дослідження фекалій, посівів зі шкіри пуповини, тощо.
- •3.5. Додаткове обстеження новонародженого (лабораторні, рентгенологічні, узд, консультації лікарів-спеціалістів тощо)
- •3.7.Зважування новонародженого.
- •5. Спільне перебування матері та новонародженого [а].
- •5.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженого.
- •5.2. Абсолютні протипоказання до спільного перебування матері та дитини:
- •6. Догляд за дитиною, яка народилась шляхом операції кесаревого розтину
- •7. Раннє грудне вигодовування.[a].
- •7.1. Прикладання дитини до грудей матері. Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:
- •7.2. Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей:
- •7.3. Основні способи положення дитини біля грудей
- •Iіі. Інші положення
- •8. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •8.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •8.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •8.3. Догляд за пуповинним залишком [a].
- •8.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •9. Догляд за шкірою
- •9.1. Загальні положення.
- •9.2. Організаційні умови здійснення догляду за шкірою.
- •10. Профілактика геморагічної хвороби новонародженого (гхн) [а]
- •11.Вакцинація
- •11.1. Вакцинація новонароджених проти гепатиту b.
- •11.2.Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
- •12. Скринінгове обстеження.
- •12.2. Обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.
- •14. Виписка новонародженого з пологового стаціонару
- •15. Правила миття рук
- •15.1. Основні види обробки рук.
- •15.2. Звичайне миття рук з милом.
- •15.3. Гігієнічна антисептика.
- •15.4. Використання рукавичок.
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •Цілі та завдання клінічного протоколу
- •1. Визначення
- •2. Основні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •3.Організація медичної допомоги новонародженій дитині з малою масою тіла при народженні
- •3.1. Пологова зала
- •3.2. Тепловий ланцюжок
- •3.3. Рутинні медичні втручання
- •3.5. Оцінка ризиків та запобігання розвитку патологічних станів
- •4. Спільне перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •4.1. Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •4.2. Особливості догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні
- •5. Догляд за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні після операції кесаревого розтину
- •6. Профілактичні заходи
- •7. Годування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
- •7.4. Грудне вигодовування
- •7.5 Годування дитини з чашки
- •7.6. Годування дитини через зонд
- •8. Щеплення дитини з малою масою тіла при народженні
- •Скринінгові обстеження новонароджених з малою масою тіла при народженні
- •Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на фенілкетонурію (фку):
- •9.2 Обстеження новонародженого з малою масою тіла при народженні на вроджений гіпотиреоз (вгт):
- •10. Критерії виписки дитини з малою масою тіла при народженні
- •11. Заповнення медичної документації
- •Рекомендовані об’єми ентерального і парентерального харчування в залежності від маси тіла дитини при народженні і доби життя (вооз, isbn 9241590351)
- •Догляд за новонародженими з малою масою тіла при народженні за методом "Мати-кенгуру"
- •1. Завдання методу ”Мати-кенгуру”
- •2. Переваги методу „Мати-кенгуру”
- •Календар профілактичних щеплень в україні і. Загальні положення
- •1. Календар профілактичних щеплень за віком
- •2. Щеплення дітей з порушенням цього Календаря
- •3. Щеплення віл-інфікованих осіб
- •Перелік можливих несприятливих подій після імунізації, що потребують подальшого розслідування
- •Згода на збір та обробку персональних даних
- •Порядок забезпечення належних умов зберігання, транспортування, приймання та обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного в Україні
- •I. Загальні положення
- •II. Структура „холодового ланцюга”
- •Ііі. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
- •26 Грудня 2007 р.
- •Організація медичної допомоги дітям, народженим віл-інфікованими матерями
- •Універсальні методи професійної профілактики інфекцій, що передаються через кров, у тому числі віл-інфекції
- •Пам'ятка з питань особливостей перебігу вагітності при віл-інфекції
- •Пам'ятка щодо догляду за новонародженим, народженим віл-позитивною мамою
Iіі. Інші положення
мати може годувати стоячи (при неможливості сидіти чи лежати);
мати може годувати лежачи на спині (дитина зверху) – це положення зручне при лактостазі , а також при надмірній кількості молока у матері;
якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: мати лягає на живіт, спираючись на лікті, дитина під нею.
8. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
8.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
8.1.1. Фізіологія: пуповина містить вену, 2 артерії та мукоїдну тканину (Вартонієв студень). Після пологів починається бактеріальна колонізація пуповини та шкіри як результат контакту “шкіра-до-шкіри”. Після перетинання і клемування пуповини починається її лейкоцитарна інфільтрація, що є одним з етапів відпадання пуповини. Невеличка кількість мутного слизу помилково може бути прийнята за гній. Під дією повітря пуповина підсихає, стає твердою та темною. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку від 5 до 15 діб, але це може зайняти і більше часу.
8.1.2. Накладання пов’язок на пуповинний залишок та рутинне використання антисептиків зменшує рівень колонізації дитини мікрофлорою матері та лейкоцитарну інфільтрацію пуповини, тому може привести до затягнення строків відпадання пуповини та до інфікування пуповинного залишку госпітальною мікрофлорою [A].
8.1.3. Цілодобове спільне перебування та відмова від рутинного використання антисептиків, пов’язок дуже важливі для фізіологічної колонізації непатогенною флорою та попередження інфікування дитини нозокоміальною флорою від рук медичного персоналу.
8.1.4. Під час перетинання та клемування пуповини необхідно чітко дотримуватися основних принципів:
1) ретельне миття рук;
2) використання тільки стерильних інструментів та рукавичок;
3) використання чистого одягу дитини;
4) не накривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузниками;
5) ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія; набряк; гнійне або сукровичне виділення, поганий запах.
8.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
8.2.1. Замінити використані рукавички на стерильні перед тим, як накласти стерильні затискачі на пуповину приблизно через 1 хвилину після народження дитини.
8.2.2. Перерізати пуповину стерильними ножицями.
8.2.3. Через 2 години після народження дитини на пеленальному столі накласти стерильну одноразову клему на 0,3- 0,5 см від пупкового кільця.
8.2.4. Обробка культі пуповини антисептиками, антибіотиками недоцільна [A].
8.3. Догляд за пуповинним залишком [a].
8.3.1. Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями.
8.3.2. Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками
[A].
8.3.3. Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матері і дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням [A].
8.3.4. За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері і дитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинного залишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелені [В].
8.3.5. Одяг дитини повинен бути чистим.
8.3.6. При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою.
8.3.7. Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим.
8.3.8. Стежити за імовірними ознаками інфекції.