4 Лікування та специфічна профілактика стрептококозу

Лікування

Здійснюється гіперімунною протидиплококовою сироваткою, призначають антибіотики широкого спктру дії, сульфаніламіди, симптоматичні засоби, вітаміно- і дієтотерапію; лошатам вводять кров матерів. Поліпшують умови утримання та годівлі хворих тварин.

Рекомендують також одночасне застосування сироватки, антибіотиків та сульфаніламідних препаратів (норсульфазол, етазол, сульфапіридазин, сульфадиметоксин).Проводять симптоматичне лікування (серцеві засоби), застосовують вітаміни В1, В2, В12, С. Поліпшують умови утримання та годівлі хворих тварин. Для лікування лошат використовують материнську кров, яку вводять підшкірно або внутрішньовенно в дозах 40 – 50 см. Пуповину очищають і обробляють дезінфекційними засобами.

5 Заходи боротьби щодо стрептококозу

Заходи боротьби. У разі появи захворювання в господарстві вводять обмеження, забороняють перегрупування тварин, виведення їх за межі господарства, введення нових груп тварин, кастрацію, обрізання хвостів, а також доступ осіб, не пов’язаних з обслуговуванням неблагополучного поголів’я.

Хворих і підозрюваних щодо захворювання тварин ізолюють і лікують.

Весь клінічно здоровий молодняк до 8-денного віку спочатку щеплюють сироваткою в профілактичних дозах, а через 7 – 8 діб вакцинують.

Решту клінічно здорового молодняку віком понад 8 днів вакцинують відразу. Молодняк, що перехворів на стрептококоз, не щеплюють, однак упродовж 2 міс утримують окремо від здорових тварин.

Ферму оголошують благополучною щодо стрептококозу через 30 діб після одужання або загибелі останньої хворої тварини, проведення комплексу зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних і господарських заходів та остаточної дезінфекції. Для дезінфекції застосовують суспензію хлорного вапна, що містить 4 % активного хлору, 5 %-ву емульсію ксилонафту,

20 %-ву суспензію свіжогашеного вапна при дворазовому нанесенні її з інтервалом 1 год,

2 %-й розчин формальдегіду, гарячий 2 %-й розчин їдкого натру. Гній піддають біотермічному знезараженню.