3. Регулювання зайнятості населення
Основні варіанти
вибору заходів політики зайнятості:
пасивна
політика зайнятості
– сукупність заходів, спрямованих на
пом’якшення негативних наслідків
безробіття: виплата гарантованої
державою допомоги з безробіття, а з
закінченням його терміну – матеріальної
допомоги; виплату доплат на утриманців,
а також можливу видачу недорогих товарів
першої необхідності, включаючи продукти
харчування й інші заходи;
також загальнообов'язкове соціальне
страхування на випадок безробіття та
виплати одноразової матеріальної
допомоги.
активна
політика зайнятості
спрямована на запобігання звільнень
працівників, збереження робочих місць,
сприяння якнайшвидшому поверненню
безробітних до праці і включає: допомогу
при працевлаштуванні, сприяння в
професійній перепідготовці, розвиток
самозайнятості, субсидування створення
нових робочих місць; суспільні роботи
та ін. Активна політика заохочує
активність кожної людини, спрямовану
на пошук робочого місця, що, в свою
чергу, скорочує його залежність від
політики підтримки доходів за рахунок
соціальних виплат; зменшує витрати
державного бюджету; знімає напруженість
у суспільстві.