9.1. Критерії оцінювання індр

Оцінювання ІНДР здійснюється відповідно до загальних правил. З навчальної дисципліни „Цивільний захист” виконана робота максимально оцінюється у 15 балів.

Робота оцінюється максимально якщо студент повністю розкрив суть питань, що містяться у завданні, робота має науково-пошуковий, творчий характер, студент зробив необхідний аналіз законодавства, чітко сформулював свою власну думку, пропозиції тощо.

Робота оцінюється у 10 – 14 балів, якщо є зауваження щодо неповного розкриття деяких аспектів завдання, допущені незначні неточності, формулювання потребують більшої конкретики, робота носить недостатньо творчий, науковий характер тощо.

Робота оцінюється у 5 – 9 балів, якщо ІНДР виконано зі значним запізненням (без поважних причин), питання неповністю розкрито, допущені суттєві помилки при аналізі або використанні законодавства (або законодавство не використане), завдання не носить дослідницького характеру, практичне завдання не виконано (виконано неправильно).

Робота оцінюється менше 5 балів, якщо ІНДР подано зі значним запізненням без поважних причин, не всі завдання виконані, допущені грубі помилки при розкритті питання, робота є повністю плагіатом.

9.2. Завдання з індр

1. Органи управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, їх завдання.

2. Постійно діючі комісії з питань техногенно-екологічної безпеки (ТЕБ) та надзвичайних ситуацій.

3. Фінансування заходів цивільного захисту.

4. Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.

5. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами надзвичайних ситуацій.

6. Єдина державна система локалізації і ліквідації надзвичайних ситуацій.

7. Плануючі документи по організації навчання керівників, посадових осіб, спеціалістів, невоєнізованих формувань з питань цивільного захисту на об’єктах господарської діяльності.

8. Визначення категорій приміщень, будівель і споруд за вибуховою та пожежною небезпекою, визначення ступеню їх вогнестійкості.

9. Противибуховий та протипожежний захист об’єктів господарської діяльності.

10. Розрахунок масштабів радіоактивного та хімічного забруднення та прогнозування районів, на які можуть поширитися їх уражаючі чинники.

11. Методика розрахунку зон проведення загальної та часткової евакуації на ранній фазі розвитку радіаційної і хімічної аварії.

12. Протирадіаційний та протихімічний захист людей.

13. Перша допомога людям при радіоактивному забрудненні та отруєнні небезпечними хімічними речовинами.

14. Планування заходів по попередженню поширення збудників інфекційних захворювань з первинного осередку.

15. Розрахунок збитків від втрат життя і здоров’я населення, руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення та житлового фонду, забруднення атмосферного повітря.

16. Фінансування заходів з ліквідації наслідків НС, відшкодування збитків постраждалим.

17. Страховий механізм відшкодування збитків від НС.

18. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

19. Поняття державного резерву, його склад, призначення.

20. Єдина система державного резерву України.

21. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду.

22. Утримання і розвиток системи державного резерву.

23. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням (приростом), поновленням матеріальних цінностей державного резерву.

24. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок НС.

25. Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву.

26. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня НС.

27. Забезпечення цільових видів страхування.

28. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.

29. Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.

30. Економіка катастроф.

31. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків НС.

32. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування запобігання та ліквідації наслідків НС.

33. Структура бізнес-плану інвестиційного проекту інвестування запобігання та ліквідації наслідків НС.

34. Основні положення пропонованого проекту інвестування запобігання та ліквідації наслідків НС.

35. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).

36. Необхідність розробки програми попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).

37. Сутність пропонованого проекту, план науково-дослідних робіт та реалізації програми попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).

38. Організаційний план попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).

39. План здійснення маркетингових досліджень попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).

40. Фінансовий план попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).

41. Цикл інвестиційного проекту попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства), його фази та стадії.

42. Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників.

43. Економічний ефект від застосування заходів захисту населення і територій від НС та його розрахунок.

44. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту попередження потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства).