- •1. Мова й література в системі кулурних цінностей українського суспільства.
- •2. Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •3. Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •4. Специфіка мови професійного спрямування.
- •5. Комунікативні якості професійної мови.
- •6. Складники системи національної мови.
- •7. Мовне законодавство в Україні.
- •8. Статус української мови як державної.
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Поняття культури мови. Комунікаційні якості культури мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. Функціональні різновиди літературної мови. Їхні основні ознаки.
- •14. Давня література й початки й початки формування літературної мови.
- •15. Усна і писемна форми української літературної мови.
- •16. Функціональні різновиди української літературної мови Їх основні ознаки.
- •17. Стильові різновиди сучасної української літературної мови і фахова мова.
- •18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •21. І. Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •22. І. Квітка-Основ‘яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.
- •23. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •24. Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •25. Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •26. Принципи українського правопису.
- •27. Науковий стиль сучасної української літератури. Історія становлення мови економічної науки в Україні.
- •28. Мовні і жанрові особливості наукового стилю.
- •29. Основні жанри наукового стилю.
- •30. Писемні форми репрезентації наукової інформації (рецензія, тези, наукова стаття, резюме).
- •31. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •32. Підстилі і жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.
- •33. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •34. Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
- •35. Поняття "термін", "термінологія", "терміносистема". Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •36. Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
- •З апозичення
- •37. Класифікація термінів за сферою використання.
- •38. Лексика наукового стилю. Вияви полісемії в наукових текстах. Пряме і переносне значення слова.
- •39. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів в наукових текстах.
- •40. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
- •41. Мовна надмірність та мовна недостатність в наукових та ділових текстах.
- •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •43. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.
- •44. Виразність та образність мови, її частота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •45. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.
- •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
- •47. Поняття "граматична норма". Стилістичні можливості граматичних норм у різностильових текстах.
- •48. Синтакс. Конструкції в різностильових текстах.
- •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
- •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях наукового й ділового стилів.
- •51. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів.
- •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53. Науковий текст і його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових текстів.
- •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного списку.
- •56. Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетентності фахівця.
- •57. Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
- •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •59. Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
- •60. Специфіка публічної монологічної мови.
- •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •62. Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).
- •63. Етикет наукової мови.
- •64. Етикет ділової мови.
- •65. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •66. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •67. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •68. Типи економічних словників. Їхня характеристика.
16. Функціональні різновиди української літературної мови Їх основні ознаки.
Сучасна українська літературна мова багатофункціональна, вона обслуговує всі потреби життя і діяльності української нації. Використання її в найрізноманітніших сферах і зумовило виділення в ній функціональних стилів. Функціональний стиль – це різновид української літературної мови, який відзначається сферою її функціонування і характеризується специфічними мовними засобами. У зв‘язку з тим, що українська літературна мова має дві форми – писемну і усну, існують стилі писемні, або книжні, й усні.
До усних належать стилі:
- розмовний – це стиль побутового спілкування (використовуються просторіччя, прості речення);
- ораторський – виклад певної інформації, дотримання літ мови, використання звертань, вставних слів, міміки, жестів. До писемних належать стилі:
До писемних:
- науковий стиль – це стиль наукових праць із різних галузей науки і техніки. Він характеризується широким використанням термінології, іншомовної та абстрактної лексики. Слова вживаються тільки у прямому значенні, використовуються складні речення. Існують підстилі: науково-популярний (теми подано доступно для масового читача), газетно-інформаційний. У науковому стилі не використовуються образні засоби мови, діалектні й вульгарні слова.
- офіційно-діловий – це стиль ділових паперів, різних документів, законів, постанов. Характеризується використанням канцелярської термінології, деяких застарілих слів, мовних штампів, мовних кліше (стандартні усталені вислови, які використовуються в документах), простих речень.
- публіцистичний стиль характеризуэт. використанням суспільно-політичної лексики і фразеології, різних термінів (наукових, політичних, спортивних і т. ін.). Цьому стилю притаманне вживання зображувально-виражальних засобів (епітетів, порівнянь, метафор тощо). Синтаксис публіцистичного стилю відзначається використанням спонукальних і окличних речень, риторичних питань, звертань, зворотного порядку слів.
4
17. Стильові різновиди сучасної української літературної мови і фахова мова.
Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Вона поділяється на стилі. Стиль - різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики). Місце і зміст спілкування примушують нас вибирати мовні засоби. Змінюється ситуація змінюється мовний стиль. Отже, мовний стиль - сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання. Розрізняють такі стилі сучасної української літературної мови: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, розмовний, епістолярний та конфесійний
Фахова мова сфери економіки, яка обслуговує цілу низку відповідних наук, привертала й продовжує привертати увагу вчених в аспекті виявлення основних структурних і семантичних характеристик своєї лексики та фразеології. Науковці вивчають питання, які пов’язані з формуванням і функціонуванням термінів сфери економіки , з дериваційними властивостями термінологічних одиниць, зі словотворчою потенцією префіксальних дієслів .
У центрі уваги мовознавців знаходяться проблеми термінологізації загальновживаної лексики, семантичних особливостей економічних термінів, термінологічної нормалізації. Особливе місце посідають праці, присвячені дослідженню термінологічних підсистем маркетингу, фінансів тощо економічних жаргонів, евфемізмів у сфері бізнесу, нових одиниць економічного лексикону. Автори зазначених праць останнього десятиріччя здебільшого досліджують мову різних підсфер економіки лише як “спеціальні мови”, тобто як термінологічні підсистеми.