
- •1. Мова й література в системі кулурних цінностей українського суспільства.
- •2. Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •3. Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •4. Специфіка мови професійного спрямування.
- •5. Комунікативні якості професійної мови.
- •6. Складники системи національної мови.
- •7. Мовне законодавство в Україні.
- •8. Статус української мови як державної.
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Поняття культури мови. Комунікаційні якості культури мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •13. Функціональні різновиди літературної мови. Їхні основні ознаки.
- •14. Давня література й початки й початки формування літературної мови.
- •15. Усна і писемна форми української літературної мови.
- •16. Функціональні різновиди української літературної мови Їх основні ознаки.
- •17. Стильові різновиди сучасної української літературної мови і фахова мова.
- •18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •21. І. Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •22. І. Квітка-Основ‘яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.
- •23. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •24. Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •25. Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •26. Принципи українського правопису.
- •27. Науковий стиль сучасної української літератури. Історія становлення мови економічної науки в Україні.
- •28. Мовні і жанрові особливості наукового стилю.
- •29. Основні жанри наукового стилю.
- •30. Писемні форми репрезентації наукової інформації (рецензія, тези, наукова стаття, резюме).
- •31. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •32. Підстилі і жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.
- •33. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •34. Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.
- •35. Поняття "термін", "термінологія", "терміносистема". Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •36. Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.
- •З апозичення
- •37. Класифікація термінів за сферою використання.
- •38. Лексика наукового стилю. Вияви полісемії в наукових текстах. Пряме і переносне значення слова.
- •39. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів в наукових текстах.
- •40. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.
- •41. Мовна надмірність та мовна недостатність в наукових та ділових текстах.
- •42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •43. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.
- •44. Виразність та образність мови, її частота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •45. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.
- •46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.
- •47. Поняття "граматична норма". Стилістичні можливості граматичних норм у різностильових текстах.
- •48. Синтакс. Конструкції в різностильових текстах.
- •49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.
- •50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях наукового й ділового стилів.
- •51. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів.
- •52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.
- •53. Науковий текст і його ознаки.
- •54. Види та жанри наукових текстів.
- •55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного списку.
- •56. Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетентності фахівця.
- •57. Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
- •58. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •59. Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
- •60. Специфіка публічної монологічної мови.
- •61. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •62. Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).
- •63. Етикет наукової мови.
- •64. Етикет ділової мови.
- •65. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •66. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •67. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •68. Типи економічних словників. Їхня характеристика.
64. Етикет ділової мови.
Етика ділового спілкування — це нова навчальна дисципліна, становленню і розвитку якої сприяли різні галузі науки (етика, психологія, філософія, соціологія) та практики (управління, менеджмент, маркетинг тощо). Проте найсуттєвіший вплив на неї, звичайно, справили етика і психологія — науки, що займаються людинознавством і вивчають одну і ту ж природу людської поведінки (але під різними кутами зору) і чинники, що впливають на життєдіяльність людей та їхню взаємодію.
Мовленнєвий службовий етикет – це правила мовленнєвої поведінки на роботі.
Перше враження про людину складається з того, на скільки щиро і привітно вона вітається. Наше враження може бути хибним, але, незважаючи на логіку, людина підсвідомо орієнтується на свої почуття під час привітання. І тому, незалежно від настрою, треба вітатися завжди привітно. Загальна і мовна культура людини виявляється у вмінні вибрати доречну форму привітання чи прощання. Важливим є й те, як ви звертаєтесь до людини. Треба обов’язково використовувати такі слова, як будь ласка, дякую, перепрошую, шановний, на все добре і т.д. В колективі недоречні грубощі, лайка, зверхнє ставлення до людей.
65. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення, смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися:
етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту дисертацій (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибоко поважний голово спеціалізованої вченої ради! Глибоко поважані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!
вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради — членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України, доктору економічних наук, професору, моєму керівникові, доктору економічних наук, професору сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту ..; ученим провідної установи: кандидатові економічних наук, доценту ..; докторові економічних наук, професору ... Моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і вище, називаються). Щиро дякую кафедрі .., її завідувачеві.., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові .., доцентові.., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).
66. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
У лінгвістичних словниках об'єктом розгляду є слово як одиниця мови. Лінгвістичні словники бувають одномовні і перекладні. Одномовні поділяють на: тлумачні, міжслівних зв'язків (синонімічні, антонімічні, паронімічні, омонімічні), діалектні, історичні, довідково-лінгвістичні (етимологічні, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, словотворчі, словники труднощів).
У перекладних лінгвістичних словниках представлені переклади слів та фразеологізмів з однієї мови на іншу. Найпоширеніші двомовні перекладні словники, хоч є ї багатомовні. У перекладних словниках подаються лексичні або фразеологічні відповідники різних мов з урахуванням семантичної структури того слова, яке перекладається, а також особливостей функціонування слів та словосполучень у кожній мові.
16